ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 910/6657/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2016та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 18.07.2016у справі№ 910/6657/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ"простягнення 50 000,00 грн.та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"про стягнення 19 200,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" Буняк Ю.І.,

- ТОВ "Плей БТЛ" Паньшина О.П.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" (надалі - ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" / позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ" (надалі - ТОВ "Плей БТЛ" / відповідач) та просило суд стягнути з останнього 50 000 грн. передоплати.

У свою чергу, 16.05.2016 ТОВ "Плей БТЛ" подало до суду зустрічну позовну заяву, за змістом якої просило суд стягнути з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" збитки у розмірі 19 200 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2016 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.), у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено: стягнуто з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ТОВ "Плей БТЛ" 19 200 грн. та 1 378 грн. судового збору.

ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

07.02.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Плей БТЛ" на касаційну скаргу ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", в якому відповідач просить суд касаційної інстанції залишити без задоволення подану позивачем касаційну скаргу, а прийняті у даній справі рішення та постанову - без змін.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судом першої та апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судом першої та апеляційної інстанції, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2013 між ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" (замовник) та ТОВ "Плей БТЛ" (виконавець) укладено договір № 01112013-1 (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання: виконати роботи із виготовлення рекламної продукції за завданням замовника; поставити продукцію замовнику, та/або надати замовнику комплекс рекламних, інформаційних та/або організаційних послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи / продукцію / послуги. Точний перелік продукції / робіт / послуг та умови щодо їх поставки/виконання/надання узгоджується сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Обсяг, якість та інші характеристики продукції / робіт / послуг погоджуються сторонами у додатках, які є невід'ємною частиною договору. Строки поставки/виконання/надання продукції/робіт/послуг - узгоджуються сторонами у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Строки виконання робіт та/або надання послуг погоджені сторонами в розділі 4 договору, відповідно до якого підставою для виконання робіт, у тому числі поставки продукції за наслідками виконання відповідних робіт та/або надання послуг є додатки до договору, що підписані й скріплені печатками обох сторін та які є невід'ємною частиною цього договору. Строк поставки продукції, виконання робіт та/або надання послуг, а також технічна специфікація з виготовлення продукції зазначаються в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

За змістом п.п. 5.1-5.4. договору, вартість продукції, робіт та/або послуг вказується в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата вартості продукції, робіт та/або послуг виконавця здійснюється замовником на умовах, зазначених в договорі, шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок виконавця відповідно до наданих виконавцем рахунків-фактур. Вартість робіт з виготовлення продукції включає в себе вартість упаковки, доставки продукції замовнику за адресою, зазначеною у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата робіт та/або послуг здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця протягом 3-ох банківських днів після отримання замовником рахунка-фактури, але не раніше моменту фактичного отримання замовником продукції/робіт/послуг, що підтверджується замовником шляхом проставлення ним відповідних відміток у видаткових накладних/актах приймання-передачі робіт/послуг, якщо інше не вказане в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 7.5-7.7 договору прийом-передача наданих робіт/послуг відбувається шляхом складання акта прийому-передачі. Виконавець надає замовнику акт в строки, визначені у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною цього договору, після закінчення виконання робіт/надання послуг в цілому, та/або закінчення виконання/надання частини робіт/послуг. Підписані уповноваженими представниками сторін акти є засвідченням факту належного виконання робіт/надання послуг та відсутності взаємних зауважень за договором та додатками, які є невід'ємною частиною договору. В разі, якщо виконані роботи та/або надані послуги не відповідають умовам договору, замовник має право протягом 10 робочих днів з дати отримання видаткової накладної/акта направити виконавцю мотивовану відмову від підписання видаткової накладної/акта з наданням підписаного зі свого боку акта про виявлені недоліки, які мають місце і які потрібно виправити. Якщо у встановлений термін виконавець не отримує підписаний акт або вмотивовану відмову замовника, то зобов'язання виконавця вважаються такими, що виконані з додержанням всіх умов договору. У такому разі акт без підпису замовника із записом: "Обґрунтовані зауваження від замовника у встановлений термін не надійшли" є підтвердженням того, що виконавець у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, а замовник прийняв надані послуги виконавцем та будь-яких претензій щодо їхньої кількості та якості не має.

У відповідності з п. 8.8 договору у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків за договором однією зі сторін друга сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це контрагента не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня розірвання.

У пункті 9.2 договору визначено, що виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності (в тому числі, але не обмежуючись літературні письмові твори публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії) створені виконавцем в результаті виконання обов'язків за цим договором передаються (відчужуються) в повному обсязі (в тому числі, але не обмежуючись право на використання об'єкта права інтелектуальної власності, виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використан) від виконавця у власність (на користь) замовника з моменту створення таких об'єктів права інтелектуальної власності.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання й скріплення печатками сторонами та діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань щодо умов договору та додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

Судами було також з'ясовано, що протягом 2013-2014 років між сторонами було підписано додатки до договору, зокрема:

- додаток № 1 від 01.11.2013, в якому сторони погодили виготовлення стаканів з картону у кількості 12 000 шт. згідно з вказаним у додатку оригіналом макетом стакану;

- додаток № 2 від 28.11.2013, в якому сторонами погоджено перелік робіт з розробки Бренд-буку Розаліні-ТМ, якість та вартість цих робіт, а також порядок проведення розрахунків за ці роботи;

- додаток № 3 від 18.11.2013 про розробку дизайну упаковки для печива "Petit Beurre "Yarych" із зазначенням вартості та умов оплати послуг, а також строків їх надання;

- додаток № 4 від 20.01.2014, в якому сторони погодили виконання відповідачем за первісним позовом послуг з розробки дизайн-макетів для упаковки крекеру "Ciastka "Yarych".

Звертаючись до господарського суду міста Києва, ТОВ "Кондитерська фірма "Ярич" в обґрунтування заявленого первісного позову вказувало, що ним на виконання своїх зобов'язань за додатком № 2 до договору було здійснено передоплату в розмірі 50 000 грн., однак відповідач послуги за договором не передав, а сплачені в якості авансу грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим сума передоплати підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

У свою чергу, ТОВ "Плей БТЛ", заперечуючи проти первісного позову та заявляючи зустрічні вимоги, зазначало, що ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" неналежним виконанням умов укладеного між ними договору № 01112013-1 від 01.11.2013, зокрема, додатку № 2, непідписанням акту приймання-передачі виконаних робіт та неоплатою виконаних робіт завдало ТОВ "Плей БТЛ" збитків в розмірі 19 200 грн., що складає різницю між сумою, отриманою від позивача за первісним позовом, та грошовими коштами, які були перераховані субпідряднику відповідача за первісним позовом - ПП "Роялті-Торг", посилаючись, при цьому, на належне зі свого боку виконання зобов'язань, передбачених спірним додатком № 2 до договору.

Так, господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи вимоги за зустрічним позовом, виходили з того, що позивач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання чи неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов додатку № 2 від 28.11.2013 до договору № 01112013-1 від 01.11.2013, що є підставою для розірвання в односторонньому порядку вказаного договору, а відтак останній не може вважатися розірваним в порядку, визначеному п. 8.8 цього договору. При цьому, суди дійшли висновку, що відповідач за первісним позовом виконав належним чином умови договору та додатку № 2, а тому немає жодних правових підстав для повернення передоплати у розмірі 50 000 грн., сплаченої ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич".

Що стосується зустрічного позову, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на наявність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем за первісним позовом робіт з розробки бренд-буку Розаліні-ТМ, на факт оплати відповідачем субпідряднику грошових коштів у сумі 69 200 грн. за розробку спірного бренд-буку, а також на отримання від позивача за первісним позовом тільки передоплати в розмірі 50 000 грн. без здійснення повного розрахунку, з огляду на що вимоги ТОВ "Плей БТЛ" про стягнення 19 200 грн. з ТОВ "Кондитерська фірма "Ярич" є обґрунтованими та підтверджуються встановленими судами обставинами.

Проте, Вищий господарський суд України вважає вказані висновки суду першої та апеляційної інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. ст. 837, 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Так, матеріалами справи підтверджується, що спірний додаток № 2 до договору за своєю правовою природою є договором підряду, умовами якого сторонами було погоджено перелік робіт з розробки бренд-буку Розаліні-ТМ, а також порядок оплати та передачі робіт замовнику (позивачу за первісним позовом), згідно з якими:

- роботи виконуються виконавцем та передаються замовнику на електронних носіях у форматі PDF презентація;

- якість робіт повинна відповідати умовам, узгодженим сторонами у додатку № 2;

- вартість робіт, якісні характеристики яких узгоджені додатком № 2, становить 70 644 грн., в тому числі ПДВ 11 774 грн.;

- порядок розрахунків за роботи, узгоджені сторонами згідно з додатком № 2, є наступним: платіж у вигляді передплати на суму 25 000 грн., в тому числі ПДВ, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця способом безготівкового переказу коштів протягом 3-ох банківських днів з дати підписання сторонами додатку № 2; решта 45 644 грн., в тому числі ПДВ, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця способом безготівкового переказу коштів протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за результатами прийняття виконаних виконавцем для замовника робіт.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання умов договору та додатку № 2 до нього позивач за первісним позовом перерахував відповідачу в якості передплати за роботи 50 000 грн. згідно з платіжними дорученнями № 10202 від 10.12.2013 на суму 25 000 грн. та № 1081 від 10.02.2014 на суму 25 000 грн.

В свою чергу, ТОВ "Плей БТЛ" надіслало на електронну адресу позивача проект бренд-буку Розаліні-ТМ, розглянувши який, ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" в особі директора з маркетингу та розвитку товариства Андрія Чикеречка, надіслало відповідачу лист від 14.02.2014, зазначивши в ньому низку зауважень та вказавши на необхідність виправлення деяких слайдів презентації.

Стверджуючи про факт погодження позивачем робіт з розробки спірного бренд-буку, ТОВ "Плей БТЛ" посилалося на лист б/н від 17.02.2014 за підписом директора з маркетингу та розвитку товариства Андрія Чикеречка ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", в якому йшлося про схвалення як бренд-буку Розаліні-ТМ, так і вигляду упаковки для печива, розробка дизайну якого передбачена додатком № 3 від 18.11.2013 до договору.

Зважаючи на схвалення, на думку відповідача за первісним позовом, виконаних робіт, ТОВ "Плей БТЛ" направило позивачу лист № 27/01/14-1 від 27.02.2014, в якому просив оформити акт приймання-передачі робіт від 25.02.2014 № 6 та повернути один примірник виконавцю, до якого було додано два примірника акта приймання-передачі робіт від 25.02.2014 № 6 та податкову накладну від 25.02.2014 № 23.

У відповідь, позивач за первісним позовом в листі № 20/03-02 від 20.03.2014 повідомив про відмову від підписання акта приймання-передачі робіт № 6 від 25.02.2014 та розірвання договору в односторонньому порядку з 25.04.2014 на підставі п. 8.8 договору, пославшись при цьому на те, що відповідач за первісним позовом не виконав роботи, визначені додатком № 2 до договору та не усунув недоліки, вказані у листі від 14.02.2014.

Господарські суди попередніх інстанцій, взявши до уваги лист ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" б/н від 17.02.2014, погодилися з доводами відповідача за первісним позовом та дійшли висновку про схвалення позивачем виконаних робіт та, відповідно, відсутність правових підстав для задоволення позову про повернення суми здійсненої передоплати.

Однак, суди належним чином не дослідили умови договору, укладеного між сторонами та який є для них обов'язковим до виконання, зокрема, п. 1.1. додатку № 2 до договору, яким визначено, що зазначені в додатку роботи виконуються виконавцем та передаються замовнику на електронних носіях у форматі PDF презентація, а також п. 9.2. договору, за змістом якого виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальні власності, створені виконавцем на виконання умов договору передаються від виконавця у власність замовника з моменту створення таких об'єктів права інтелектуальної власності.

Судами не було з'ясовано, чи передало ТОВ "Плей БТЛ" виконані роботи з розробки бренд-буку у спосіб, визначений договором, адже ні з листа ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" б/н від 17.02.2014, ні з листа ТОВ "Плей БТЛ" № 27/01/14-1 від 27.02.2014 не вбачається, що спірний бренд-бук був переданий на електронному носії (як це передбачено додатком № 2) чи в будь-який інший спосіб, погоджений сторонами.

Окрім того, судами були проігноровані посилання позивача за первісним позовом на рішення господарських судів у справі № 910/15240/14 та не досліджено, чи впливають встановлені/невстановлені обставини у вказаній справі на правовідносини між сторонами у даній справі № 910/6657/16.

Також, в оскаржуваних рішенні та постанові місцевий та апеляційний господарські суди вказали, що виконання робіт з розробки спірного бренд-буку підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками бренд-буку з уже виправленими зауваженнями та кольоровими фотографіями упаковок тортів. При цьому, судами не було встановлено, з якого саме джерела здійснено такі роздруківки та фотографії та чи відповідають вони додатку № 2, в якому визначено перелік робіт з розробки спірного бренд-буку.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу судів на те, що заявлені ТОВ "Плей БТЛ" зустрічні позовні вимоги полягали у стягненні збитків, завданих позивачем за первісним позовом відповідачу у зв'язку з неоплатою виконаних робіт у повному обсязі.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як визначено статтею 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З аналізу статей 224, 225 Господарського кодексу України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Всупереч наведеним вимогам законодавства, ні господарський суд міста Києва, ні Київський апеляційний господарський суд не встановили обставин, які б свідчили про наявність підстав для стягнення збитків.

Крім того, суперечливими є посилання судів попередніх інстанцій на договір № 0111-2 від 01.11.2013, укладений між ТОВ "Плей БТЛ" та ПП "Роялті Торг", додаток № 1 до нього та акт надання послуг № 212 від 30.12.2013, як на такі, що не стосуються предмету даного господарського спору та є непрямими доказами, при цьому зазначаючи, що даними документами підтверджується виконання робіт з розробки спірного бренд-буку Розаліні-ТМ субпідрядником (ПП "Роялті Торг") на замовлення ТОВ "Плей БТЛ", яке їх оплатило та, в подальшому, передало ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич".

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що оскаржувані рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, зокрема і позивача, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі № 910/6657/16 скасувати.

Справу № 910/6657/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере