ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 921/224/16-г/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: прокуратури: не з'явився не з'явився Коркішко В.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопільна рішення та постановуГосподарського суду Тернопільської області від 15 червня 2016 року Львівського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 рокуу справі№ 921/224/16-г/14за позовомзаступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській областідоквартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопільпро стягнення 207 125,00 грнВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 р. заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 207 125, 00 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2016 (суддя - Руденко О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 (головуючий - Давид Л.Л., судді - Гриців В.М., Кордюк Г.Т.), позов задоволено.

Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль 207 125,00 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами в таких розмірах: - 30%, що становить 62 137, 50 грн, в доход спеціального фонду Державного бюджету України; - 50%, що становить 103 562,50 грн, в доход спеціального фонду місцевого бюджету Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; - 20%, що становить 41 425, 00 грн, в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Стягнуто з КЕВ м. Тернопіль на користь військової прокуратури Західного регіону України судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзивах на касаційну скаргу Державна екологічна інспекція у Тернопільській області та військова прокуратура Тернопільського гарнізону просять відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 28.03.2016 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області було здійснено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Біла на території Білецької сільської ради Тернопільського району, за наслідками проведення якого контролюючим органом складено акт обстеження засмічення земельної ділянки (а.с. 19, т. 1).

Цим актом зафіксовано засмічення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні КЕВ м. Тернополя, будівельними відходами та відходами деревини. Загальна площа засміченої ділянки становить 100 м2, об'єм відходів - 28,7 м3. Місця засмічення, вид відходів та їхній об'єм відображені на план-схемі земельної ділянки. Всі обміри проводились мірною стрічкою ТОРЕХ30 - свідоцтво про повірку № 206 від 18.03.2016.

З метою усунення виявлених недоліків та порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час обстеження, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулою Н.Л. було винесено припис № 3-2/1096 від 29.03.2016 із терміном виконання останнього до 10.07.2016.

На підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997) контролюючим органом проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами, сума яких становить 207 125,00 грн.

Як встановлено судами, заподіяна відповідачем шкода у добровільному порядку відшкодована не була.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" (із змінами та доповненнями) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" (із змінами та доповненнями) визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, в тому числі і за самовільне розміщення чи видалення відходів (ст. 42 Закону України "Про відходи").

За ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом ст. 1166 ЦК України та ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Господарські суди, встановивши факт засмічення відповідачем земельної ділянки відходами, що підтверджується актом обстеження засміченої земельної ділянки від 28.03.2016 (а.с. 19, т. 1), приписом № 3-2/1096 від 29.03.2016 (а.с. 22, т. 1) та наявність в його діях складу цивільного правопорушення, обґрунтовано задовольнили вимоги заступника військового прокурора та стягнули з відповідача 207 125,00 грн збитків.

Також господарські суди правомірно зазначили, що викладені відомості в акті огляду військового містечка № 23, який був складений комісією з посадових осіб відповідача, яка формували свої висновки на підставі припущень, а не фактичних даних (а.с. 63, т. 1), не спростовують висновків, встановлених в акті позапланової перевірки (відповідачем вимогу припису № 3-2/1096 від 29.03.2016 не було виконано та стихійне сміттєзвалище не ліквідовано (а.с. 94, 95-99, т. 1)). Крім того, суди правильно вказали на те, що фотофіксація (а.с. 64-72, т. 1) не є належним доказам у справі, оскільки з останньої неможливо встановити місце проведення фотозйомки, об'єм та склад відходів, які нею зафіксовані.

Щодо доводів відповідача проте, що вказані відходи не є власністю відповідача і він до них немає відношення, то вони були предметом розгляду судів, які прийшли до правильного висновку про їх безпідставність, адже земельна ділянка, на якій було виявлено засмічення, належить відповідачу, що підтверджується Державним актом на право користування землею № 035486 (а.с. 23-25, т. 1).

Доводи касаційної скарги відповідача були наведені також в апеляційній скарзі та розглядалися судом апеляційної інстанції, який погодився з висновками місцевого господарського суду, а переоцінка наявних у справі доказів в суді касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України є недопустимою.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 15 червня 2016 року

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року у справі за № 921/224/16-г/14 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова