ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 914/3558/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Палія В.В., за участі представника позивача П. Самойленка (дов. від 12.04.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення Господарського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі № 914/3558/15 за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тесленка-обслуговування і ремонт" про стягнення страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ: У жовтні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тесленка-обслуговування і ремонт" про стягнення в порядку регресу 20 931 грн 70 коп. страхового відшкодування.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року (судді Р. Крупник, Н. Березяк, М. Юркевич), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 22 993 1191 1192 Цивільного кодексу України, статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тесленка-обслуговування і ремонт" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 28 листопада 2012 року між позивачем (страховик) та громадянином ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір № 179688Га/12лв/ф добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать зкону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2010 року випуску. За умовами пункту 25.1.3. договору страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та строки, визначені розділом 28 договору.

Позивач стверджує, що 25 грудня 2012 року внаслідок падіння брили льоду та снігу з даху будинку № 6 по вул. Тесленка у м. Львові було пошкоджено застрахований автомобіль і страхувальник повідомив про настання події, що має ознаки страхового випадку.

На підставі повідомлення про страховий випадок, калькуляції від 27 грудня 2012 року № 1.001.12.0, звіту від 25 грудня 2012 року про результати огляду місця події, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" 4 січня 2013 року склало страховий акт № 1.001.12.05467/VESKO403 та виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 20 931 грн 70 коп., які 9 січня 2013 року були перераховані приватному підприємству "Велет-Авто" у рахунок оплати виконаних ремонтних робіт.

13 серпня 2013 року позивач звернувся до Шевченківського райвідділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Шевченківський райвідділ) із запитом про надання інформації щодо причин пошкодження автомобіля та чи притягнуто винних осіб до відповідальності за подією, яка мала місце 25 грудня 2012 року. Листом від 30 серпня 2013 року № 16/13-10381 Шевченківський райвідділ повідомив про те, що згідно проведеної по заяві гр. ОСОБА_2 дослідчої перевірки встановлено, що близько 13 год. 30 хв. 25 грудня 2012 року на належний заявнику автомобіль марки Ford Focus державний реєстраційний номер НОМЕР_1, припаркований біля будинку № 6 по вул. Тесленка у м. Львові впав сніг, внаслідок чого у автомобіля були пошкоджені дах і лобове скло, а 2 січня 2013 року дослідчу перевірку було припинено у зв'язку із відсутністю складу злочину.

Виконавши зобов'язання за договором, позивач направив об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Тесленка-обслуговування і ремонт", як особі, чия бездіяльність призвела до пошкодження застрахованого автомобіля, вимогу про сплату 20 931 грн 70 коп. страхового відшкодування в порядку регресу і відмова сплатити грошову суму спричинила спір.

Згідно з приписами статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений також статтею 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі цієї статті настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди. За загальним правилом, відсутність хоча б одного елемента складу цивільного правопорушення, виключає настання цивільної відповідальності. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Винним у спричиненні шкоди застрахованому транспортному засобу позивач вважає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тесленка-обслуговування і ремонт" і на підтвердження цього подав суду звіт про результати огляду місця від 25 грудня 2012 року № 7154 та лист Шевченківського райвідділу від 30 серпня 2013 року № 16/13-10381, які господарські суди не визнали належними доказами, оскільки у звіті аварійний комісар зазначив, що на припаркований застрахований автомобіль з даху будинку впав сніг, унаслідок чого пошкоджено лобове скло і передня частина даху автомобіля. У доданій до звіту схемі місця пригоди позначено, що застрахований автомобіль припарковано біля будинку № 6 по вул. Тесленка (балансоутримувачем якого є відповідач). Також в одній із граф звіту записано, що під час складання звіту був присутній представник Шевченківського райвідділу, проте його прізвище і посади не вказані, а також відсутній його підпис у звіті.

Викладені у листі Шевченківського райвідділу від 30 серпня 2013 року обставини суперечать матеріалам райвідділу по повідомленню на оператор "102", де вказано, що подія, яка мала місце 25 грудня 2012 року трапилася у м. Львові на вул. Лемківській, а не на вул. Тесленка.

За таких обставин господарські суди дійшли висновків про те, що позивачем не доведено, що страховий випадок трапився саме по вул. Тесленка, 6 у м. Львові, а отже таких елементів цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.

Водночас позивачем не доведено її розміру: з тексту звіту про результати огляду місця події випливає, що застрахований автомобіль зазнав пошкоджень лобового скла та даху, проте до акта виконаних робіт від 22 січня 2013 року включено виконавцем заміну передньої панелі вартістю 8 038 грн 61 коп., кожуху захисного - 500 грн і 530 грн, комутатора системи запалення - 130 грн 66 коп., стійки стабілізатора 2 шт. - 401 грн 32 коп., сайлентбоків 77 грн і 184 грн 32 коп., оливи синтетичної 5 л - 380 грн 03 коп., антифризу 5 л - 289 грн 81 коп.

За таких обставин господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що заявлена до стягнення сума збитків є необґрунтованою.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Львівської області від 27 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі № 914/3558/15 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С.В. Бондар Суддя В. В. Палій