ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 913/704/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Луганської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016у справі№ 913/704/16 Господарського суду Луганської області за позовомЛуганської митниці Державної фіскальної служби України дотовариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Продмашстрой" простягнення 734 515,54 грн

за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися,

відповідача: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Луганська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Продмашстрой" про стягнення витрат за зберігання товарів на складі митного органу у сумі 734 515,54 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2016 року у справі № 913/704/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 913/704/16, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Луганська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та рішення місцевого господарського суду від 27.07.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, за міжнародними автомобільними накладними СМR №502041 від 04.02.2015, №502042 від 04.02.2015, №502043 від 04.02.2015, №0000153 від 29.01.2015, №321033 від 29.01.2015 на адресу ТОВ - підприємства "Продмашстрой" надійшов товар "Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів "OKTAN FORZA", у п'яти автомобільних цистернах загальною вагою 104300 кг, які після прибуття у місце доставки, були розміщені у зоні митного контролю.

На митний пост "Сєвєродонецьк" Луганської митниці ДФС було заявлено до митного оформлення в митний режим імпорту вантаж "Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів "OKTAN FORZA" за наступними митними деклараціями №702180001/2015/000280 від 06.02.2015, №702180001/2015/000354 від 13.02.2015, №702180001/2015/000355 від 13.02.2015, №702180001/2015/000356 від 13.02.2015, №702180001/2015/000358 від 13.02.2015.

На вказані митні декларації після винесення рішення про код товару згідно з УКТЗЕД надані картки відмови у митному оформленні №702180003/2015/00004 від 27.04.2015, №702180003/2015/00003 від 27.04.2015, №702180003/2015/00002 від 27.04.2015, №702180003/2015/00005 від 28.04.2015, №702180003/2015/00002 від 28.04.2015.

Згідно відміток на товаросупровідних документах та інформації, яка міститься у Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДФС України - для партій товару задекларованих за митними деклараціями зафіксовано наступні дати перетину митного кордону України: №702180001/2015/000280 від 06.02.2015 - 05.02.2015; №702180001/2015/000354 від 13.02.2015 - 08.02.2015; №702180001/2015/000355 від 13.02.2015 - 07.02.2015; №702180001/2015/000356 від 13.02.2015 - 06.02.2015; №702180001/2015/000358 від 13.02.2015 - 08.02.2016.

У зв'язку із закінченням граничного строку перебування під митним контролем товару, враховуючи, що вказаний товар через свої властивості не міг зберігатись на складі митниці та вимагає спеціальних умов зберігання за актом б/н про проведення перевантаження від 24.06.2015, було проведено перевантаження товару "Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів "OKTAN FORAS", з автомобільних цистерн, що знаходились у зоні митного контролю на території ТОВ "Кабріолет" в залізничні цистерни, розміщені в тимчасовій зоні митного контролю, створеній на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднане господарство залізничного транспорту".

Судами попередніх інстанцій встановлено, згідно з актами приймання-передавання №1 від 04.08.2015, №2 від 05.08.2015, №3 від 06.08.2015, №4 від 07.08.2015, №5 від 07.08.2015 для розміщення на складі Луганської митниці ДФС товарів, транспортних засобів комерційного призначення товар "Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів "OKTAN FORAS" загальною кількістю (вагою) 104300кг вартістю 951 374,34 грн співробітником Луганської митниці ДФС передані ТОВ "Продмашстрой" та прийняті останнім на відповідальне зберігання.

Не погоджуючись із складеними картами відмови у митному оформленні, ТОВ "Продмашстрой" звернулося з адміністративним позовом про скасування зазначених карток відмови та рішень про визначення коду товару.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 та додатковою постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №820/2890/15, які залишені без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015, адміністративний позов ТОВ "Продмашстрой" задоволено частково. Визнані протиправними дії посадових осіб Луганської митниці Міндоходів щодо винесення карток відмови у митному оформленні, а саме №702180001/2015/00006 від 11.02.2015, №702180001/2015/00009 від 16.02.2015, №702180001/2015/00010 від 16.02.2015, №702180001/2015/00011 від 16.02.2015, №702180001/2015/00008 від 16.02.2015, №702180001/2015/00014 від 26.02.2015, №702180001/2015/00015 від 04.03.2015, №702180001/2015/00016 від 05.03.2015, №702180001/2015/00017 від 05.03.2015, №702180001/2015/00018 від 05.03.2015.

Скасовані картки відмови у митному оформленні Луганської митниці Міндоходів, а саме №702180001/2015/00006 від 11.02.2015, №702180001/2015/00009 від 16.02.2015, №702180001/2015/00010 від 16.02.2015, №702180001/2015/00011 від 16.02.2015, №702180001/2015/00008 від 16.02.2015, №702180001/2015/00014 від 26.02.2015, №702180001/2015/00015 від 04.03.2015, №702180001/2015/00016 від 05.03.2015, №702180001/2015/00017 від 05.03.2015, №702180001/2015/00018 від 05.03.2015.

Скасовані рішення Луганської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-702000008-0002-2015 від 21.04.2015, №КТ-702180001-0006-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0004-2015 від 27.04.2015, №КТ-702210001-0005-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0007-2015 від 28.04.2015.

Скасовані картки відмови у митному оформлені Луганської митниці ДФС №702180003/2015/00004 від 27.04.2015, №702180003/2015/00003 від 27.04.2015, №702180003/2015/00002 від 27.04.2015, №702180003/2015/00005 від 28.04.2015, №702180003/2015/00002 від 28.04.2015.

На виконання ухвали колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №820/2890/15, 12.10.2015 Луганською митницею були відкликані рішення про визначення коду товару №КТ-702000008-0002-2015 від 21.04.2015, №КТ-702180001-0006-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0004-2015 від 27.04.2015, №КТ-702210001-0005-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0007-2015 від 28.04.2015.

На виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №820/2890/15 на пропозицію митного органу ТОВ-підприємство "Продмашстрой" подало до митного оформлення вказаного товару нові вантажно-митні декларації від 13.10.2015 №702180003/2015/000347, від 19.10.2015 №702180003/2015/000356, від 19.10.2015 №702180003/2015/000357, від 21.10.2015 №702180003/2015/000368, від 21.10.2015 №702180003/2015/000369 з зазначенням митної вартості товару в розмірі, що відповідав визначеному в первинних деклараціях, що подавалися підприємством до митного оформлення цього товару.

Зазначені вантажно-митні декларації були прийняті митним органом і митне оформлення було проведено без коригування митної вартості товару.

Відповідно до платіжних доручень №686 від 12.10.2015; №1225 від 15.10.2015; №718 від 21.10.2015 митні платежі підприємством відповідача в повному обсязі були сплачені шляхом передоплати до подачі вказаних ВМД.

19.11.2015 інвентаризацією встановлено відсутність товару, що перебував під митним контролем та знаходився на відповідальному зберіганні відповідача.

Позивач стверджував, що оскільки товар для зберігання на складі митниці розміщений в цистернах, датою розміщення слід вважати дату розміщення цистерн типу 53, №51243012: згідно акту приймання-передання від 04.08.2015 №1 та цистерни типу 53 №57221244 згідно акту приймання-передання від 05.08.2015 №2. Виходячи з того, що подальше розміщення товарів здійснювалось у вже розміщені на митному складі цистерни, додаткові місця для розміщення цих товарів на складі митниці не визначалися.

Позивач, розрахунком відповідно до Порядку від 15.06.2012 №731, який надіслано відповідачу в листі № 3583/10/12-70-03 від 21.12.2015, повідомив його про необхідність сплатити витрати за зберігання майна за період з 15.08.2015 (11-й день зберігання) по 19.11.2015 (день проведення інвентаризації та виявлення факту відсутності майна) в сумі 734515,54 грн.

Підприємство відповідача повідомило митний орган листом від 15.12.2015 №635, що товар було відвантажено споживачам на підставі актів приймання-передачі зі складу, де він зберігався, 26.10.2015 - 26,050 тн; 27.10.2015 - 24,150 тн; 02.11.2015 - 26,310 тн; 02.11.2015 - 24,310 тн; 01.12.2015 - 3,480 тн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат за зберігання товару в сумі 734 515,54 грн.

Звертаючись з даним позовом, позивач стверджував, що підписання уповноваженими особами актів приймання-передавання свідчить про укладання сторонами договору зберігання у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення майново-господарських зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, встановив недоведеність належними та допустимими доказами наявності обов'язку відшкодування витрат на зберігання товару відповідача на складі митного органу у зв'язку з його затримкою з вини позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Згідно з ч.4, 5 ст.321 Митного кодексу України, граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів.

Частиною 2 ст. 321 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що граничний строк перебування під митним контролем товару "Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів "OKTAN FORZA" для зазначених партій закінчився 03.08.2015, 06.08.2015, 05.08.2015, 04.08.2015, 06.08.2015.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 239 Митного кодексу України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання.

На підставі вимог ч.3 ст. 239 Митного Кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 затверджено Порядок роботи складу митного органу, п. 9.1 якого передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст.239 Митного Кодексу України, витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 затверджено Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів (далі - Порядок № 731), пункт 1 якого передбачає, що відшкодування витрат митному органу оформлюється уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - УМК МД-1), яка заповнюється в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з наказом Державної митної служби України №1 від 04.01.2005 затверджено Порядок застосування уніфікованої митної квитанції МД-1, відповідно до вимог пункту 1.2 якого Уніфікована митна квитанція МД-1 (далі - УМК) застосовується під час прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фактично товар не було належним чином оформлено на зберігання митного органу шляхом складання уніфікованої митної квитанції МД-1 та умови фактичного зберігання товару за вказаним договором не відповідають вимогам зазначених вище Порядків для зберігання товару на складі митного органу.

Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що посилання позивача на підписання уповноваженими особами актів приймання-передавання, що є фактично укладанням між сторонами договору зберігання, є безпідставним, оскільки, вказані акти були складені на підтвердження факту передання відповідачем на склад позивача товару у зв'язку з тим, що п.4 ч.1 ст. 238 та ч. 4 ст. 321 Митного кодексу України врегульований такий порядок, та в силу вимог цивільного закону, не мають ознак договору, а спрямовані на реалізацію відповідачем свого обов'язку, встановленого Митним кодексом України.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що зберігання товару відбувалось з ініціативи митного органу, оскільки відповідно до Порядку № 731, час затримки товару з ініціативи митного органу не включається до розрахункового строку, а тому, період часу, в якому відбувалось платне зберігання, відсутній.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для їх задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Луганської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі №913/704/16 - без змін.

ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Вовк Л. Стратієнко