ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 913/282/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М. Швеця В.О.за участю представників позивача:Андишула А.М. (дов. від 18.12.2015 р. №01/44-848Д)відповідача:Лямзіна Т.В. (дов. від 04.01.2016 р. №16)розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Енергоринок"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі№913/282/16 господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Енергоринок"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО"простягнення 1 763 977 359, 06ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.2016 (суддя Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (головуючий суддя Ломовцева Н.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 (головуючий суддя Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.), позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання" про стягнення 1763977359,06 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1292094867,22 грн., які складаються з 1103620331,09 грн. основного боргу, 159973774,07 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 28500762,06 грн., крім того, судовий збір у розмірі 154275,53 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до господарського суду Луганської області із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16 на 30 (тридцять) років із щомісячною сплатою: з липня 2016 по червень 2017 року включно по 100000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2017 по червень 2022 року включно по 1000000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2022 по січень 2046 року включно по 4274500,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з лютого 2046 по червень 2046 року включно по 4273128,55 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.09.2016 (суддя Ворожцов А.Г.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про розстрочку виконання рішення було задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 в сумі 1292249142,75 грн. на 15 (п'ятнадцять) років із щомісячною сплатою: з липня 2016 по червень 2017 року, включно, по 100000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2017 по червень 2022 року, включно, по 1000000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2022 по червень 2031 року, включно, по 11398603,17 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць.
Суд першої інстанції при прийнятті ухвали, враховуючи доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень суду, дійшов висновку про правомірність розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 лише на 15 (п'ятнадцять) років, а не на 30 (тридцять) років, як просив відповідач.
При цьому, місцевий господарський суд визначив власний період для розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Попков Д.О.), ухвала господарського суду Луганської області від 19.09.2016 була змінена, пункт 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16, в сумі 1292249142,75грн., на 10 (десять) років, зі щомісячним платежем до останнього числа місяця відповідного періоду оплати, за наступним графіком:
Період оплатСума щомісячного платежу (грн.)Складові суми щомісячного платежу: Сума основного боргу (грн.)Сума інфляційних (грн.)Сума 3% річних (грн.)Сума судового збору (грн.)Липень 2016 року100000,000100000,0000Серпень 2016 року100000,000100000,0000Вересень 2016 року100000,000100000,0000Жовтень 2016 - квітень 2018 року (включно)100000,0000100000,000Травень 2018 року100000,00000100000,00Червень 2018 року100000,030,530,9545723,0254275,53Липень 2018 -червень 2026 року (включно)13435928,5711496045,111663268,47276614,990 "
В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 19.09.2016 було залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО" про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016.
Державне підприємство "Енергоринок" в своїй скарзі зауважує на тому, що судами попередніх інстанцій при прийняті рішень були порушені приписи статей 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 47, 32, 33, 34, 43, 83, 101, 121 Господарського процесуального кодексу України, а також неналежно досліджено докази та обставин даної справи.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.12.2016, у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
У зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 14.12.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В пунктах 7.1.2., 7.2. постанови № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" просило суд врахувати обставини, що склалися на території Луганської області; фінансовий стан товариства, що підтверджується відповідними доказами та наявність у товариства Сертифікату Торгово-промислової палати України №691 від 30.09.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтями 33, 34 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві тощо.
Так, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції правомірно враховував те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" здійснює ліцензійну діяльність з постачання та передачі електричної енергії на всій території Луганської області, а на даний час, в період проведення антитерористичної операції, як на підконтрольній, так і на непідконтрольній органам державної влади України.
До того ж, з метою оцінки фінансової можливості погашення заборгованості перед Державним підприємством "Енергоринок" судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку наявному в матеріалах справи звіту про аналіз фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за період з січня 2014 по березень 2016 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги те, що у 2014 року невідомі озброєні угрупування захопили адміністративну будівлю відповідача (яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Котельнікова, буд.1), де крім інвентарю, інструментів, приладів, меблів, комп'ютерної та офісної техніки, знаходилися первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 2001 по 2014 рік, сервери, на яких встановлені нематеріальні активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", що використовувались для ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Окрім вищевказаних обставин, Сертифікатом Торгово-промислової палати України №691 від 30.09.2014 для відповідача засвідчено настання з 12.08.2014 форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) при здійсненні товариством на території Луганської області господарської діяльності щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а саме, відповідно пунктів 102.6-102.7 ст.102 Податкового кодексу України про продовження граничних строків для подання податкової звітності.
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив і з наступних обставин.
Так, за висновками проведеного аудиторською компанією звіту, фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за період з січня 2014 по березень 2016 рік, станом на 01.04.2016 не дає можливості відповідачу в повній мірі виконувати свої зобов'язання, зокрема, здійснити погашення накопиченої заборгованості перед Державним підприємством "Енергоринок".
Окрім заборгованості бюджетних установ Луганської області, перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за спожиту ними електроенергію існує заборгованість по розрахункам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
В свою чергу, наявний і факт недоотримання відповідачем дотацій у сумі 827000000,00 грн., що було пов'язано з початком антитерористичної операції на території області.
У відповідності до частини 2 статті 10 Закону України "Про природні монополії" передбачено, що суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього закону, або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.
Станом на 01.06.2016 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" існує значна дебіторська заборгованість по споживачам, яких заборонено відключати від електропостачання відповідними галузевими законами, зокрема: заборгованість підприємств водопостачання становить 1564077,0 тис.грн.; заборгованість підприємств теплозабезпечення складає 406583,0 тис.грн.
Однак, будучи суб'єктом природних монополій, відповідач не може припинити свою діяльність з постачання електричної енергії споживачам Луганської області та, не зважаючи на невиконання ними своєчасних розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", останнє не може відключити устаткування таких споживачів від джерела енергопостачання.
Судами встановлено, що заборгованість населення Луганської області перед відповідачем за спожиту електроенергію складає 866531,0 тис.грн., а загальна заборгованість усіх споживачів перед заявником за спожиту активну електричну енергію складає 5467611 тис.грн., що в свою чергу унеможливлює виконання судового рішення.
З вищевикладеного вбачається, що на теперішній час у відповідача відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на одночасне і повне погашення заборгованості перед Державним підприємством "Енергоринок".
14.04.2014 набув чинності Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014, яким відповідно до статті 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Зазначеним Указом Президента України було обумовлено проведення антитерористичної операції на сході України, в тому числі в регіоні здійснення ліцензійної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (частина території Луганської області).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" №638-IV від 20.03.2003 антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.
Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
З огляду на проведення антитерористичної операції, на більшій частині території Луганської області було зупинено роботу багатьох підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади Луганської області. На даний час більша частина населення та підприємств Луганської області не перебуває під ефективним контролем органів державної влади України.
Постановою Правління Національного Банку України №466 від 06.08.2014 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" на території, неконтрольованій українською владою, призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій.
Враховуючи викладене, підстави та наслідки проведення антитерористичної операції на території Луганської області (тобто, на території здійснення діяльності Товариcтва з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання") призвели до виникнення обставин непереборної сили, за умов існування яких заявник не має можливості здійснювати в повній мірі свою діяльність, виконувати та відповідати за своїми зобов'язаннями.
До того ж, як вже зазначалось, наявність обставин непереборної сили, які унеможливили сплату коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на користь Державного підприємства "Енергоринок" за договором купівлі-продажу електричної енергії №3969/02 від 28.03.2007, були підтверджені 22.08.2014 сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.
За змістом цього сертифікату початок дії обставин форс-мажору - 14.04.2014, дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору встановити неможливо.
Крім того, внаслідок проведення бойових дій підприємство зазнало суттєвих збитків та пошкоджень майна.
Так, у результаті проведення активної фази антитерористичної операції пошкоджено підстанції, повітряні лінії, трансформаторні підстанції, джерелом фінансування ремонту яких є власні кошти відповідача. На підтвердження зазначеного в матеріалах справи наявні відповідні довідки.
Таким чином, протиправні дії третіх осіб та примусове вилучення майна відповідача на неконтрольованій території свідчить про неможливіть виконання рішення суду без застосування розстрочки.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що негайне виконання рішення суду призведе до зупинки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", порушення зобов'язань перед державним бюджетом України, неможливості купівлі електроенергії, та, відповідно, і до віялових відключень чи повної зупинки її постачання всім споживачам Луганської області, що призведе також до зупинення водопостачання та теплопостачання в Луганській області не тільки підприємств та населення, але й об'єктів соціальної інфраструктури (медичних та освітніх закладів), Збройних Сил України.
А тому, приймаючи до уваги доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про можливість розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16 на 10 років.
При цьому, розстрочуючи виконання судового рішення на 10 років, суд апеляційної інстанції визначив період та розмір щомісячного платежу, а саме: з липня 2016 по травень 2018 року (включно) - 100000,00 грн.; в червні 2018 року- 100000,03 грн.; з липня 2018 по червень 2026 року (включно) - 13435928,57 грн.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, адже при визначенні періоду та розміру щомісячного платежу судом було дотримано баланс інтересів сторін та прийнято до уваги наявність інфляційних процесів у економіці держави.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити і на тому, що відповідач приступив до виконання ухвали господарського суду Луганської області від 19.09.2016 у справі №913/282/16, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином, судова колегія касаційної інстанції вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було змінено ухвалу суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 913/282/16 господарського суду Луганської області залишити без змін.
Головуючий суддя М.Данилова
Судді О.Сибіга
В.Швець