ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 911/1788/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,за участю преставників сторін:

ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. - Косянчука В.В.,

Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області - Шейн М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. на рішення господарського суду Київської області від 20.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі №911/1788/16 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області до Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення 895 159,93 грн., -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.07.2016 у справі № 911/1788/16 (суддя Мальована Л.Я.) позов Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені 895 159 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп. заборгованості зі сплати пільгових та наукових пенсій; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в доход Державного бюджету України 13 427 (тринадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 40 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий, Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 20.07.2016 року у справі № 911/1788/16 - залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2016 скасувати та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про стягнення 895 159,93 грн. з тих підстав, що ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у період з червня 2015 року до квітня 2016 року не перераховувало грошові кошти на відшкодування пільгових та наукових пенсій, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 895 159,93 грн., що складається з коштів на відшкодування: пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 867 465,57 грн., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 26 448,08 грн., наукових пенсій у сумі 1 246,28 грн.

Задовольняючи позов Управління Пенсійного фонду України в повному обсязі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 14, п. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.5 ст.24 Закону України "Про наукову і науко-технічну діяльність", суд першої інстанції послався на обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, встановивши факт порушення ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" зобов'язань щодо несплати ним витрат, понесених УПФУ в м. Ірпені на виплату та доставку пільгових пенсій.

З вказаним висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", яке зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області за № 10-30-04-0397, зобов'язане сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України відповідно до ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2010 порушено провадження по справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 введено процедуру санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру

Абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у п. 1 ст. 15 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, після порушення справи про банкрутство ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" за ним перед позивачем утворилася заборгованість за період червень 2015 року - квітень 2016 року внаслідок неперерахування коштів відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 867 465,57 грн., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 26 448,08 грн., наукових пенсій у сумі 1 246,28 грн.

Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви УПФУ у м. Ірпені Київської області розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період червень 2015 року - квітень 2016 року та повідомленнями про визначення зобов'язань зі сплати пільгових та наукових пенсій у вищевказаний період, зокрема, копіями корінців повідомлень форми "Ю" від 02.07.2015 № 116-А, від 02.07.2015 № 123-А, від 02.07.2015 № 127-А, від 04.08.2015 № 128-А, від 04.08.2015 № 132-А, від 04.08.2015 № 143-А, від 03.09.2015 №151-А, 03.09.2015 № 153-А, 02.10.2015 № 167-А, від 02.10.2015 № 173-А, від 03.11.2015 № 175-А, від 03.11.2016 № 181-А, від 03.11.2015 № 185-А, від 02.12.2015 № 193-А, від 02.12.2015 № 201-А, від 02.12.2015 № 203-А, від 05.01.2016 № 1-А. від 05.01.2016 № 2-А, від 05.01.2016 № 11-А, від 02.02.2016 від 22-А, від 02.02.2016 № 24-А, 02.03.2016 № 30-А, від 02.03.2016 № 31-А, від 02.03.2016 38-А, від 31.03.2016 від 46-А, 31.03.2016 № 54-А, 01.04.2016 № 47-А, від 02.07.2015 № 34, від 04.08.2015 № 48, від 03.09.2015 № 53, від 02.10.2015 № 27, від 03.11.2015 № 67, від 02.12.2015 № 73, від 05.01.2016 №5, від 25.02.2016 № 11, від 03.03.2016 № 16, від 01.04.2016 № 20, від 02.07.2015 № 126-Б, від 140-Б, від 03.09.2015 № 157-Б, від 02.10.2015 № 173-Б, 03.11.2015 № 190-Б, від 02.12.2015 № 216-Б, від 05.01.2016 № 5-Б, від 02.02.2016 № 26-Б, 02.03.2016 № 45-Б, від 31.03.2016 № 63-Б, від 13.04.2016 № 75-Б, які були направленні приватному акціонерному товариству "Білицький завод "Теплозвукоізолація"

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази перерахування на виконання вищевказаних норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" коштів на відшкодування виплачених пенсій за списком № 2, у зв'язку з чим у останнього перед УПФУ у м. Ірпені Київської області виникла заборгованість у загальній сумі 26 448,08 грн.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівлі шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100- відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємство щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в, повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановили суду попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази перерахування на виконання вищевказаних норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" коштів на відшкодування виплачених пенсій за списком № 1, у зв'язку з чим у останнього перед УПФУ у м. Ірпені Київської області виникла заборгованість у загальній сумі 867 465,57 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науко-технічну діяльність" різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року затверджено порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форм власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, зазначеними вище чинними нормативними актами, передбачений обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем кошти на відшкодування виплачених наукових пенсій не перераховувались, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальній сумі 1 246,28 грн.

Враховуючи встановлені у справі обставини щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені УПФ України в м. Ірпені на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, Списком № 2, та наукових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій.

Крім цього, відхиляючи доводи скаржника щодо наявності підстав для припинення провадження по справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлені УПФУ вимоги мають поточний характер, а тому можуть пред'являтися лише в межах ліквідаційної процедури, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку постанова про визнання ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" банкрутом не виносилась і ліквідаційна процедура не відкривалась, поточний кредитор - УПФУ у м. Ірпені Київської області не пред'являв своїх вимог до боржника в рамках справи про банкрутство, а звернувся до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з окремим позовом про стягнення заборгованості у сумі 895 159,93 грн., яка складається з коштів на відшкодування пільгових та наукових пенсій, що не суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, а згідно ст. 111-28 ГПК висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2016 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2016 у справі №911/1788/16 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.