ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 911/109/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 рокуу справі господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", м. КиївдоБоярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області, м. Боярка, Київська обл.за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Білогородський", м. Боярка, Київська обл.; 2. Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", м. Боярка, Київська обл.; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс", м. Боярка, Київська обл.; 4. Дочірнього підприємства "Дніпровський круг", м. Київпровизнання права постійного користування земельною ділянкоюта за зустрічним позовом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, м. Боярка, Київська обл.доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом1. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Білогородський", м. Боярка, Київська обл.; 2. Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", м. Боярка, Київська обл.; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс", м. Боярка, Київська обл.; 4. Дочірнього підприємства "Дніпровський круг", м. Київпро вилучення з постійного користування земельної ділянки

за участю представників

позивача за первісним позовом: Гапченко М.О.;

відповідача за первісним позовом: Нурищенко С.В.;

третьої особи-1 за первісним позовом: Горшков С.М., Салівон О.О., Головатенко С.І., Совенко М.В., Головатенко Д.І., Павлик Н.І., Довгелюк М.М., Яковенко Л.Д., Данченко Т.М., Шарапов В.В., Пилипчук О.М., Пилипчук Г.Д., Ільченко В.М., Давидюк С.М., Гарбуз О.В., Златоустов В.В., Нурищенко В.А., Горбань Т.К., Богачевич М.П.;

третьої особи-2 за первісним позовом: Серьогіна Д.А.,

третьої особи-3 за первісним позовом: Гарбуз В.Г.;

третьої особи-4 за первісним позовом: Гук Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (далі за текстом - ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003193, виданого 29.12.1997 року.

Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" про вилучення земельної ділянки, площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51 у м. Боярка, з постійного користування ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" до земель запасу Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Білогородський" (далі за текстом - ОК "ЖБК "Білогородський"), комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" (далі за текстом - КП "Боярське ГВУЖКГ Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області"), товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" (далі за текстом - ТОВ "ЖКП "Дніпрожитлосервіс"), дочірнє підприємство "Дніпровський круг (далі по тексту - ДП "Дніпровський круг").

Рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Вищезазначені судові рішення мотивовано тим, що право постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003193, виданого 29.12.1997 року, належало структурному підрозділу, який не був юридичною особою та припинив свою діяльність у 1998 році шляхом реорганізації; при цьому, положеннями Земельного кодексу України (1990 року) та Цивільного кодексу УРСР (1963 року) не передбачалась можливість передачі земельних ділянок в постійне користування структурним підрозділам та автоматичного переходу права на земельну ділянку до юридичної особи, яка утворилась в результаті реорганізації іншої юридичної особи, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання за позивачем за первісним позовом права постійного користування земельною ділянкою на підставі вищезазначеного Державного акту; водночас, у задоволенні зустрічного позову також необхідно відмовити, оскільки право відповідача за зустрічним позовом на постійне користування земельною ділянкою вже припинено, а вилучення земельної ділянки можливе лише у особи, яка володіє дійсними речовими правами на таку земельну ділянку.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області та ОК "ЖБК "Білогородський" до Вищого господарського суду України було подано відзиви на касаційну скаргу, в яких вони проти доводів касаційної скарги заперечують та просять залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 13.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року - скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", а представники відповідача за первісним позовом та третіх осіб проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 476 від 08.12.1997 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в постійне користування БУМГ під будівництво житлових будинків" Боярською міською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області Боярському управлінню магістральних газопроводів видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га для розміщення будівництва житлових будинків, що в подальшому зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 33.

Згідно рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 02/79 від 23.05.2002 року "Про вилучення частини земельної ділянки із землекористування Боярського ЛВУМГ та надання її Боярському МВУЖКГ" вирішено вилучити земельну ділянку площею 1, 4 га з землекористування Боярського ЛВУМГ по вул. Білогородській, 51 згідно схеми, що додається, в землі запасу Боярської міської ради (категорія - землі житлової і громадської забудови).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду господарської справи № 13/090-10 за позовом ДП "Дніпровський круг" до ВАТ "Декоративні культури", ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним договору рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2010 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 року встановлено, що Боярське управління магістральних газопроводів, на ім'я якого оформлено Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.1997 року, з 1996 року не має статусу юридичної особи, а підприємства, до складу яких воно входило, кілька разів реорганізовувалися, внаслідок чого право саме Боярського управління магістральних газопроводів на спірну земельну ділянку слід вважати припиненим.

Отже, обставини, встановлені у справі № 13/090-10 в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиціальними для даної справи та не потребують доказуванню.

В серпні 2014 року Боярська міська рада звернулась до ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" щодо надання згоди на припинення права користування частиною земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51, що підтверджується листом за № 02-10/1422 від 22.08.2014 року. За результатами розгляду зазначеного листа ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" листом за № 4316/10-03 від 15.09.2014 року повідомило про відсутність підстав для надання згоди на добровільну відмову від вказаної земельної ділянки.

Відповідно до рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 49/2210 від 04.09.2014 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в м. Боярка вул. Білогородська, 51 Боярському управлінню магістральних газопроводів" припинено Боярському управлінню магістральних газопроводів право постійного користування земельною ділянкою площею 2, 85 га, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки (корпуси 1, 2, 3, 4, 5, 6) по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка.

Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 49/2211 від 04.09.2014 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування багатоквартирного жилого будинку в м. Боярка вул. Білогородська, 51 корпуси 1, 2, 3, 4 КП Боярське ГВУЖКГ Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" вирішено надати КП "Боярське головне виробниче УЖКГ Боярської міської ради Києво-Святотинського району Київської області" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 1, 5 га для обслуговування існуючих будівель багатоквартирних жилих будинків в м. Боярка, вул. Білогородська, 51 (корпуси 1, 2, 3, 4).

Згідно рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 49/2212 від 04.09.2014 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 1 (один) рік для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Боярка вул. Білогородська, 51 корпус 6 КП Боярське ГВУЖКГ Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" надано КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошішського району Київської області" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 1 рік земельної ділянки орієнтовною площею 0, 5 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Боярка, вул. Білогородська, 51 (корпус 6).

Відповідно до рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 53/2566 від 23.12.2014 року "Про примусове вилучення земельної ділянки в м. Боярка вул. Білогородська, 51 до земель запасу Боярської міської ради" вирішено примусово вилучити до земель запасу Боярської міської ради земельну ділянку, площею 2, 85 га, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки (корпуси 1, 2, 3, 4, 5, 6) по вул. Білогородська, 51 в м. Боярка, що була надана Боярському управлінню магістральних газопроводів згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003193, який виданий 29.12.1997 року на підставі рішення Боярської міської ради народних депутатів № 476 від 08.12.1997 року; примусове вилучення зазначеної земельної ділянки здійснити в судовому порядку.

З огляду на встановлені обставини справи Боярське управління магістральних газопроводів, що було виробничим підрозділом ДП "Київтрансгаз" АТ "Укргазпром" на правах відділення і не було юридичною особою, припинило свою діяльність у 1998 році разом із припиненням діяльності ДП "Київтрансгаз" АТ "Укргазпром" у зв'язку із реорганізацією останнього шляхом приєднання з 01.01.1999 року до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", яка в подальшому реорганізована у ПАТ "Укртрансгаз", а тому з урахуванням положень ст. ст. 22, 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст. ст. 92, 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року право постійного користування Боярського управління магістральних газопроводів земельною ділянкою площею 2, 85 га, що розташована по вул. Білогородська, 51, у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що посвідчувалось Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, виданим 29.12.1997 року, припинилось у зв'язку із припиненням діяльності такої особи і в порядку правонаступництва до ПАТ "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" не перейшло.

Водночас, за наявності чинних рішення № 02/79 від 23.05.2002 року "Про вилучення частини земельної ділянки із землекористування Боярського ЛВУМГ та надання її Боярському МВУЖКГ" та рішення № 49/2210 від 04.09.2014 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в м. Боярка вул. Білогородська, 51 Боярському управлінню магістральних газопроводів" Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно неможливим є захист відсутнього (припиненого) права постійного користування земельною ділянкою на підставі та у відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 392 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суди дійшли вірних висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.

Поряд з цим, враховуючи те, що право постійного користування відповідача за зустрічним позовом на час звернення позивача за зустрічним позовом (про вилучення з постійного користування земельної ділянки) вже припинено, а вилучення земельної ділянки можливе лише у особи, яка володіє дійсними речовими правами на таку земельну ділянку, у задоволенні зустрічного позову також правомірно відмовлено у зв'язку з відсутністю порушеного права.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно з п. 3) ч. 1, ч. 5 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1 - 8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

В ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

За приписами ст. 143 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в: а) агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, враховуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що у разі припинення діяльності (реорганізація чи ліквідація) державних чи комунальних підприємств, установ та організацій право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва до нової (новоствореної, реорганізованої) особи не переходить.

З огляду на те, що відповідно до положень ст. 152 Земельного кодексу України за захистом свого порушеного права у спосіб визначений законом і, зокрема, шляхом визнання права постійного користування земельною ділянкою може звернутися лише власник земельної ділянки або землекористувач, а судами встановлено відсутність права позивача за первісним позовом на спірну земельну ділянку, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, враховуючи той факт, що право відповідача за зустрічним позовом на постійне користування спірною земельною ділянкою є припиненим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено і у задоволенні зустрічного позову (про вилучення з постійного користування земельної ділянки), оскільки вилучення земельної ділянки можливе лише у особи, яка володіє дійсними речовими правами на таку земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що інші доводи ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року у справі № 911/109/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець