ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/722/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.,

за участю представника відповідача - Баранова В.С. дов. № 150 від 14 квітня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "АМГ Агрохолдинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "АМГ Агрохолдинг" до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ТОВ "АМГ Агрохолдинг" (далі - позивач) звернулось до ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - відповідач) з позовом про визнання недійсними договору іпотеки №14/14-VIP/3-К від 28 березня 2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням при укладенні вказаного правочину ст.ст. 179, 181, 184, 215, 216, 236, 237, 238, 317 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "АМГ Агрохолдинг" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "АМГ Агрохолдинг" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки №14/14-VIP/3-К без оформлення заставної, укладений між сторонами 28 березня 2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрований в реєстрі за №532.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст.ст. 98 ч. 2, 179, 181, 184, 203, 215, 216, 236, 238, 317 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст. 18, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", Статуту ТОВ "АМГ Агрохолдинг".

Наполягає на тому, що у представника ТОВ "АМГ Агрохолдинг" не було повноважень на підписання спірного договору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 березня 2014 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" укладено кредитний договір №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії.

28 березня 2014 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - іпотекодержатель) та ТОВ "АМГ Агрохолдинг" (далі - іпотекодавець), в особі ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, посвідченої 24 березня 2014 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №1213, укладено договір іпотеки №14/14-VIP/3-К без оформлення заставної.

Судами досліджений п. 1.1 договору іпотеки, відповідно до якого цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії від 13 березня 2014 року (а також договорів про внесення змін та доповнень до нього), укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" (далі - позичальник), згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 11 вересня 2014 року повернути кредит у розмірі 170000000 гривень; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 21% річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 26% річних; при настанні умов, передбачених п. 3.10 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 24% річних; при настанні умов, передбачених п. 3.13 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 23% річних; комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем (позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 2.1 договору предметом іпотеки є нерухоме майно - елеваторний комплекс, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, місто Новоселиця, вулиця Складська, будинок № 10, та належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серія САС № 080902, виданого 25 грудня 2009 року Виконавчим комітетом Новоселицької міської ради на підставі Рішення виконавчого комітету Новоселицької міської ради від 18 грудня 2009 року №455, зареєстрованого в Новоселицькому комунальному бюро технічної інвентаризації 29 грудня 2009 року за реєстраційним номером 27310769. Право власності зареєстровано Реєстраційною службою Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2014 року, номер запису про право власності 4361862, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 273811373230, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №17435765 від 06 лютого 2014 року.

Опис об'єкта: нежитлова будівля (адмінбудинку), А, площею 217, 60 кв.м; трансформаторна підстанція, Б; будівля для обслуговування пожежної водойми, В; нежитлова будівля вагової, Г; навіс - станція розвантаження автомобілів, Д; нежитлова будівля операторної, Е, площею 31, 50 кв.м; нежитлова будівля (охоронного посту), Є, площею 17, 70 кв.м; блок сушки вологої сировини, 1; силос оперативного зберігання зерна, 2; сховище силосного типу, 3; вузол транспортної розв'язки, 4; колодязь, 5; авто-вагова, 6; пожежні водойми, 7-8; оглядові колодязі, 9-16; установка біологічної очистки стоків, 17; ваги для залізничних вагонів, 18; залізнична колія, 19. Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, кадастровий номер: 7323010100:01:013:0030, площею 6, 0 га, цільове призначення - для обслуговування незавершеного будівництва елеваторного комплексу, знаходиться за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, місто Новоселиця, вулиця Складська, № 10.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За приписом ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "АМГ Агрохолдинг" зазначив, що договір іпотеки не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підписаний неуповноваженою на це особою та в договорі значиться неналежний опис предмета іпотеки.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Судами з'ясовано, що згідно пункту 6.1 Статуту ТОВ "АМГ Агрохолдинг", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "АМГ Агрохолдинг" (Протокол №08-07-2013 від 8 липня 2013 року), яка кореспондується з нормами ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників є вищим органом управління товариства.

Відповідно до п. 7.8 Статуту укладення договорів та (або) вчинення інших правочинів директором від імені товариства можливе лише за умови одержання попередньої письмової згоди зборів учасників щодо будь-яких договорів та (або) правочинів, пов'язаних із прийняттям товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких перевищує 50 000 гривень на день вчинення правочину, та (або) кількох однорідних правочинів (договорів) на протязі одного кварталу, що спрямовані на досягнення єдиної мети, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням зборів учасників ТОВ "АМГ Агрохолдинг" від 24 березня 2014 року, оформленим протоколом № 24-03-2014, вирішено виступити майновим поручителем перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за зобов'язаннями ТОВ "ТІРА ТРЕЙД", що випливають з кредитного договору №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії, укладеного між ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" та ПАТ АБ "Укргазбанк" 13 березня 2014 року. Уповноважено директора товариства ОСОБА_8 та/або ОСОБА_6 на укладення та підписання від імені товариства відповідних договорів іпотеки та застави для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" та ПАТ АБ "Укргазбанк".

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що під час укладення спірного договору ОСОБА_6 діяла у межах наданих їй повноважень.

Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Судами досліджено та встановлено, що сторонами при укладенні спірного договору дотримані вимоги Закону України "Про іпотеку" в тому числі щодо зазначення в договорі іпотеки опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації.

Суди попередніх інстанцій встановили, що зміст оспорюваного договору іпотеки не суперечить вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, відтак, суди юридично правильно відмовили у задоволенні позову у зв'язку відсутністю правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків судів, покладених в основу оскаржуваних рішень, а фактично зводяться до необхідності дослідження та переоцінки наявних у справі доказів.

Зазначені доводи суд касаційної інстанції не розглядає як такі, що виходять за межі його повноважень, визначені ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, прийняті за наслідками повного встановлення, надання належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Т. Барицька

Л. Іванова