ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/32978/15 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Палія В.В., за участі представників сторін І. Іваненко (дов. від 27.07.2016), А. Чебуніної (дов. від 23.11.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року у справі № 910/32978/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, третя особа - комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва", про стягнення,

УСТАНОВИВ: У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення 62 581 грн 15 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 603 грн 36 коп. річних і 21 237 грн 23 коп. інфляційних втрат з підстав неналежного виконання договору від 1 листопада 2000 року № 690515 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність обов'язку, оскільки комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва втратило статус виконавця комунальних послуг у зв'язку з набранням чинності з 24 квітня 2014 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 березня 2016 року (суддя А. Селівон) позов задоволено в частині стягнення 62 581 грн 15 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 1 596 грн 12 коп. річних і 21 237 грн 23 коп.; у решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 липня 2016 року до участі у справі третьою особою комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року (судді М. Руденко, М. Дідиченко, С. Буравльов) рішення скасовано та в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом статей 193 275 276 Господарського кодексу України, статей 626, 638, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 листопада 2000 року сторони уклали договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690515 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (енергопостачальна компанія) зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач (абонент) - оплатити вартість спожитої теплової енергії у порядку і строки, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями, за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Також сторони узгодили та підписали додатки №№ 1-9 до договору.

Пунктами 2 і 5 додатку № 4 до договору сторони передбачили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця; абонент зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки повертає в РВТ).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за поставлену теплову енергію в гарячій воді не виконав, що й спричинило спір.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині оплати за надані послуги, внаслідок чого в останнього утворився борг.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач на момент укладання договору був балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду Дніпровського району міста Києва та зобов'язаний був забезпечити належне теплопостачання для кінцевих споживачів (фізичних та юридичних осіб), розташованих в будівлі.

17 червня 2013 року Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 335 "Про організаційно-правові заходи щодо обслуговування житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації".

На підставі цього розпорядження житловий та нежитловий фонд територіальної громади міста Києва, який переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, 30 жовтня 2013 року переданий на праві господарського відання комунальному підприємству "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", у тому числі була передана й нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 13-А.

Законом України від 26 квітня 2014 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" внесені зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно яких статтю доповнено пунктом 4 такого змісту: виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За правилами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг.

Отже відповідач не є ані балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, ані виконавцем послуг з постачання теплової енергії, а тому позбавлено на законодавчому рівні здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги (включаючи теплопостачання) та, як наслідок, втратив підстави виступати стороною в договорі.

При цьому позивач, як виконавець послуг зобов'язаний укладати прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання з безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчиняти інші дії, передбачені законодавством України.

Як установлено господарськими судами, відповідач листами від 7 серпня 2014 року № 47-3579, від 24 листопада 2014 року № 47-4855, від 25 лютого 2015 року № 47-831 та від 19 травня 2015 року № 4-1585 звертався до позивача з вимогою розірвати договір та неодноразово наголошував про зміну балансоутримувача та неможливість здійснювати будь-які нарахування кінцевим споживачам. До того ж позивача було повідомлено про те, що відповідач розірвав з кінцевими споживачами договірні відносини.

Натомість позивач листом від 26 серпня 2014 року № 029/53/8271 згоду на розірвання договору не надавав, повідомивши відповідача про те, що публічне акціонерне товариство "Київенерго" не здійснює роботу щодо надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання нежитловим приміщенням, а тому питання щодо розірвання договорів є недоцільним.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не надавав послуги теплопостачання відповідачу і, як наслідок, не повинен здійснювати нарахування за договором у спірному періоді з 1 грудня 2014 року по 1 грудня 2015 року. При цьому неможливість виконання зобов'язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками і орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води без наявності відповідної ліцензії, яка у відповідача відсутня.

У свою чергу комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" (новий балансоутримувач) зверталося до публічного акціонерного товариства "Київенерго" з проханням підключити опалення до нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миропільська,13-а (лист від 5 листопада 2014 року №103/46-6128).

За правилами статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Ураховуючи, що відповідач за статутом не здійснює господарську діяльність з теплопостачання та не є теплопостачальною організацією в розумінні Закону України "Про теплопостачання" та інших нормативних актів, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року у справі №910/32978/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. В. Палій