ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/22863/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі№ 910/22863/15 Господарського суду міста Києва за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1.Міністерства освіти і науки України 2.Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації до1.Фонду державного майна України 2.Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан 11" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - 1.Державна наукова установа "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" 2.Державне підприємство "Інфоресурс"провизнання недійсним договору оренди та договору купівлі-продажу, визнання незаконними та скасування наказів, повернення нежитлових приміщень

за участю представників сторін:

від прокуратури: Атаєва Д.К., Томіліна Я.М.,

від позивача-1: Зеленко Д.С.,

від позивача-2: не з"явився,

від відповідача-1: Зубарєва Н.В.,

від відповідача-2: не з"явився,

від відповідача-3: Бабій Р.В.,

від третьої особи-1: не з"явився,

від третьої особи-2: не з"явився,

від третьої особи-3: Дрига П.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан 11" про: визнання незаконним та скасування з моменту видання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 11.08.2011 №1047 "Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а"; визнання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 15.07.2011 №934 "Про затвердження висновку про вартість майна" незаконним у частині п.5, яким затверджено висновок суб"єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Слав - Консалтінг" про вартість майна - нежитлових приміщень площею 519,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а, станом на 28.02.2011 та скасування з моменту його видання; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2011 №5930 (зі змінами від 27.06.2011 та від 11.02.2013), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11"; визнання незаконним та скасування з моменту видання наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 №737 "Про включення до переліку об"єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації"; визнання незаконним та скасування з моменту видання наказу Фонду державного майна від 30.05.2013 №741 "Щодо визначення дати оцінки"; визнання незаконним та скасування з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 23.07.2013 №1119 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 №741"; визнання незаконним та скасувати з моменту видання наказу Фонду державного майна України від 16.12.2013 №4290 "Щодо завершення приватизації об"єкта"; визнання недійсним договору купівлі - продажу об"єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11"; зобов"язання товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року (суддя: Пригунова А.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року (колегія суддів у складі: Кропивної Л.В. - головуючого судді, суддів: Зеленіна В.О., Смірнової Л.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву було видано накази від 11.08.2011 № 1047 „Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А" та від 15.07.2011 № 934 „Про затвердження висновку про вартість майна".

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та ТОВ "Сан 11" (орендар) 15.08.2011 року укладено договір оренди № 5930 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 519,50 кв. м. (в т.ч. 260,00 кв. м. - на другому поверсі, 259,50 кв. м. - на третьому поверсі будівлі), розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, що перебуває на балансі державної наукової установи „Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2011 і становить 2 330 000,00 грн. без ПДВ (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видається українською мовою (п. 1.2. договору).

В пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір укладено з 15.08.2011 до 15.07.2014 включно.

15.08.2011 між РВФДМУ, ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" та ТОВ "Сан 11" підписано акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А.

Під час дії договору оренди відповідач-3 за згодою орендодавця - Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву (лист від 06.02.2012р. за № 30-09/1207) та балансоутримувача майна - державної наукової установи „Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" (лист від 08.09.2011р. за № 14/18-2788) проведено невід'ємні поліпшення орендованого майна.

27.06.2012 та 11.02.2013 між відповідачем-2 та відповідачем-3 укладено Договори № 5930/1 та 5930/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5930 від 15.08.2011р., якими внесено зміни щодо вартості об'єкту оренди, щодо чинності договору оренди внаслідок приватизації орендованого майна орендарем, щодо балансоутримувача майна - державне підприємство „Інфоресурс" (на підставі наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.12.2012 за № 1388 „Про передачу об'єкту нерухомості" та Акту приймання-передачі від 10.12.2012 адміністративну будівлю по бульвару Тараса Шевченка, 27А у м. Києві безоплатно передано з балансу державної наукової установи „Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" на баланс державного підприємства „Інфоресурс").

В подальшому, Фондом державного майна України видано накази від 30.05.2013 за №737 „Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації", від 30.05.2013р. за № 741 „Щодо визначення дати оцінки", від 23.07.2013р. за №1119 „Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 № 741", від 25.10.2013р. за № 3385 „Про затвердження висновку про вартість майна".

На підставі зазначених наказів та за результатами приватизації, 06.12.2013р. між ФДМУ та ТОВ "Сан 11" укладено Договір № 408 купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27А, що приватизуються шляхом викупу.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу, Товариство з обмеженою відповідальністю „САН 11" придбало об'єкт приватизації за 6 580 326,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Договір купівлі-продажу об'єкту приватизації був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 765.

ФДМУ та ТОВ „САН 11" 12.12.2013 підписали Акт № 633 передачі державного майна, згідно з яким продавець передає, а покупець приймає проданий 06.12.2013 шляхом викупу об'єкт державної власності групи А - нежитлове приміщення, груп приміщень №5;7 (літ. "А") загальною площею 555,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А, які знаходяться на балансі державного підприємства „Інфоресурс" та орендуються товариством з обмеженою відповідальністю „САН 11".

16.12.2013 Фонд державного майна України видав наказ за № 4290 "Щодо завершення приватизації об'єкта".

Заступник Генерального прокурора України, посилаючись на те, що зазначені вище індивідуальні акти РВ ФДМУ по місту Києву та Фонду державного майна України щодо об"єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27А, а саме: наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 11.08.2011 №1047 "Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а"; наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 15.07.2011 №934 "Про затвердження висновку про вартість майна"; наказ Фонду державного майна України від 30.05.2013 №737 "Про включення до переліку об"єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації"; наказ Фонду державного майна від 30.05.2013 №741 "Щодо визначення дати оцінки"; наказ Фонду державного майна України від 23.07.2013 №1119 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 №741"; наказ Фонду державного майна України від 16.12.2013 №4290 "Щодо завершення приватизації об"єкта", а також укладений на підставі вказаних наказів договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2011 №5930 (зі змінами від 27.06.2011 та від 11.02.2013) та договір купівлі - продажу об"єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408 суперечать Закону України "Про освіту", Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про приватизацію" звернувся в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації з позовом про визнання зазначених наказів РВ ФДМУ по місту Києву та Фонду державного майна України незаконними та їх скасування, а укладених договорів - недійсними із застосування наслідків недійсності правочину.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що на момент укладення договору оренди чинним законодавством не було передбачено заборони щодо передачі в оренду майна у разі невикористання такого майна закладом освіти, а укладення договору оренди без проведення конкурсу не ставиться у залежність від того, чи є видавнича діяльність діяльністю потенційного орендаря, випуск та (чи) розповсюдження книжкової продукції орендарем менше ніж 50 відсотків. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання індивідуальних актів Фонду державного майна України, які стосуються приватизаційного процесу об"єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами приватизації об"єкта державної власності групи А, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на об"єкт приватизації не поширювались обмеження, визначені ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту", а приватизація спірного майна була проведена із дотриманням вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Проте такі висновки попередніх судових інстанцій, Вищий господарський суд України вважає такими, що зроблені при неправильному правозастосуванні наступних норм матеріального права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 326 ЦК України встановлено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" контроль у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження, передачі державного майна в оренду та користування, повернення його у власність держави покладається на Фонд державного майна України.

Згідно з ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

За змістом ст. 63 вказаного Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Як встановлено господарськими судами, на момент передачі нежитлових приміщень в оренду ТОВ "Сан 11", нежилі приміщення загальною площею 519,50 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, знаходилась на балансі Державної наукової установи "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти". Наказом Міністерства освіти та науки від 16.03.2010 року № 215 Державну наукову установу "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Отже, вказане майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 519,50 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, в розумінні ст. 63 Закону України "Про освіту" є об"єктом освіти і науки, а відповідно на вказане майно поширюється правовий режим встановлений для об"єктів освіти і науки, зокрема майно державної установи системи освіти, що фінансується з бюджету не може бути об"єктом оренди для цілей не пов"язаних з освітньою та науковою діяльністю.

Відповідно Фонд державного майна України, як орган який здійснює державну політику у сфері державного майна, при вирішенні питання про передачу нежитлових приміщень загальною площею 519,50 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, в оренду мав керуватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна", з урахування положень Закону України "Про освіту".

Висновок попередніх судових інстанцій про протилежне є таким, що не грунтується на зазначених вище вимогах закону.

Крім того, ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено пільгові умови отримання в оренду майна, що перебуває в державній чи комунальній власності, а саме у разі надходження заяви від вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та розповсюдження не менше 50 відсотків книжкової продукції державною мовою, то договір оренди на це майно укладається з особою, що подала таку заяву без проведення конкурсу на право оренди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України наказом №1047 від 11.08.2011 прийняло рішення укласти договір оренди державного нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 519,50 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, яке знаходиться до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з ТОВ "САН 11" на підставі ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Разом з тим, видавницька діяльність не є основним видом підприємницької діяльності ТОВ "САН 11", за даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України як на моменту укладення, так і після укладення договору оренди ТОВ "САН 11" не перебувало у переліку вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та розповсюдження не менше 50 відсотків книжкової продукції державною мовою, а відповідно передача нежитлових приміщень, які є об"єктом освіти і науки особі, без відповідних на то підстав вказаному суб"єкту, суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України "Про освіту".

Висновки попередніх інстанцій, що оскаржувані позивачем акти Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву, що стосуються питання передачі в оренду державного майна нежитлові приміщення загальною площею 519,50 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, відповідають Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є помилковими.

З урахуванням викладеного, накази Регіонального відділення Фонду державного майна України від 11.08.2011 № 1047 „Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А" та від 15.07.2011 № 934 „Про затвердження висновку про вартість майна" не відповідають і суперечать ст. 63 Закону України "Про освіту", ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а відповідно до ст. 21 ЦК України підлягають визнанню незаконними з моменту їх прийняття.

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи положення зазначених статей, а також те, що спірний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2011 №5930 був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11" на виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 11.08.2011 № 1047 „Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А", який суперечить вимогам цивільного законодавства та інтересам держави, то за вказаних обставин колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України для визнання договору оренди державного майна недійсним.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними Наказів ФДМУ України щодо приватизації спірного майна та договору купівлі-продажу, укладеного за наслідками приватизації, то колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст.1, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" та Порядку відчуження об"єктів державної власності, затв. постановою КМ України №803 від 06.06.2007 року відчуження державного майна на користь фізичних та юридичних осіб, здійснюється шляхом його продажу на конкурсній основі, за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчих обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Такі обмеження щодо спірного майна передбачені ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", за якою об"єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов"язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

З огляду на те, що Закон України "Про освіту" містить імперативну норму щодо заборони на приватизацію об"єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов"язані з навчальним та науковим процесом, то колегія суддів приходить до висновку, що нежитлове приміщення загальною площею 519,50 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А, яке є державною власністю, віднесене до групи А і є об"єктом освіти та науки в силу приписів Закону України "Про освіти" не підлягає приватизації, а відповідно наказ ФДМУ від 30.05.2013 №737 "Про включення до переліку об"єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації", яким включено вказане нежитлове приміщення до переліку об"єктів, що підлягають приватизації суперечить зазначеному вище законодавству є незаконним, як і подальший процес приватизації вказаного об"єкта, а тому вказані накази в силу ст. 21 ЦК України підлягають визнанню незаконними з моменту їх видання.

Висновки попередніх інстанцій про відповідність оскаржуваних актів ФДМУ вимогам Закону України "Про приватизацію державного майна" є помилковими та такими, що зроблені без урахування положень ст. 63 Закону України "Про освіту".

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

З огляду на те, що державне нерухоме майно, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27А" в силу ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" не підлягало приватизації, то приватизаційний процес щодо вказаного об"єкта та укладення за його наслідками договору купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та інтересам держави, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У ч. 3 ст. 216 ЦК України зазначено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Згідно з ч.9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 32 затверджено Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, а наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 року № 1701 затв. Порядок повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, який визначає механізм повернення покупцю об'єкта приватизації коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу або визнання його недійсним через невиконання його умов і повернення об'єкта приватизації у власність держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 названого Порядку при розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення покупцю коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду. Джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави. Розрахунки здійснюються тільки після повторного продажу державою об'єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим.

Враховуючи, що спірний договір купівлі-продажу об"єкта приватизації в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України є недійсним, приписи ст. 216 ЦК України та з огляду на правовий механізм, визначений законодавством щодо повернення об"єктів приватизації у державну власність та повернення покупцям коштів, сплачених за об"єкти приватизації, у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу недійсним, колегія суддів вважає, що позовні вимоги заступника Генерального прокурора України щодо зобов"язання ТОВ "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України є законними та обгрунтованими.

Суди попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не врахували положення Закону України "Про державну приватизацію", Закон України "Про освіту" у зв"язку з чим дійшли до помилкових та таких, що не грунтуються на вимогах закону, висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання суду апеляційної інстанції, обгрунтовуючи відмову у задоволенні позову прокурора в частині визнання недійсним спірного договору, на висновки, що містяться у рішенні Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" та рішенні "Рисовський проти України", що допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі 6-92цс13.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини та відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зазначеного не врахував, як і того, що об"єкт приватизації не підлягав приватизації та покупцем були вчинені також дії, які ввели в оману орган державної влади щодо мети та цілей оренди та подальшої купівлі об"єкта освіти та науки, наслідки укладення оспрюваного договору для держави, зокрема Міністерства освіти і науки України та наслідки визнання його недійсним для сторін вказаного правочину.

Що стосується заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності по заявленим вимогам, то колегія суддів вважає, що прокурором наведено обгрунтовані підстави поважності причин пропуску строку, у зв"язку з чим в силу ч.5 ст. 267 ЦК України, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій встановили всі обставини справи проте неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, що вплинуло на правильність висновків по суті заявленого позову, колегія суддів вважає за можливе не передавати справу на новий розгляд, а прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року у справі №910/22863/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати з моменту видання наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 11.08.2011 №1047 "Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а".

Визнати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 15.07.2011 №934 "Про затвердження висновку про вартість майна" незаконним у частині п.5, яким затверджено висновок суб"єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Слав - Консалтінг" про вартість майна - нежитлових приміщень площею 519,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а, станом на 28.02.2011 та скасувати з моменту його видання.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2011 №5930 (зі змінами від 27.06.2011 та від 11.02.2013), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11".

Визнати незаконним та скасувати з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 30.05.2013 №737 "Про включення до переліку об"єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації".

Визнати незаконним та скасувати з моменту видання наказ Фонду державного майна від 30.05.2013 №741 "Щодо визначення дати оцінки".

Визнати незаконним та скасувати з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 23.07.2013 №1119 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 №741".

Визнати незаконним та скасувати з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 16.12.2013 №4290 "Щодо завершення приватизації об"єкта".

Визнати недійсним договір купівлі - продажу об"єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11".

Зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України.

Стягнути з Фонду державного майна України в доход Державного бюджету України 3654,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 8038,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг та 8769,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в доход Державного бюджету України 3654,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 8038,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг та 8769,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан 11" в доход Державного бюджету України 3654,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 8038,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг та 8769,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Головуючий Н.М.Нєсвєтова

Судді І.В.Вовк

Л.В.Стратієнко