ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/16303/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оріонінвест"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 22.09.2016у справі Господарського суду№ 910/16303/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"доДочірнього підприємства "Оріонінвест"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Інтергласт" Фірми "Гласт ГМБХ"простягнення заборгованості

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Васильєва І.В.;- відповідача - третьої особи Романюк Р.Г.; Бойко С.М.;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/16303/15 (суддя Сівакова В.В.) зупинено провадження у даній справі до вирішення спору по суті у справі № 910/12614/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі № 910/16303/15 (колегія суддів у складі: Шапран В.В. - головуючий суддя, судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/16303/15; справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство "Оріонінвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі № 910/16303/15, та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/16303/15.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оріонінвест" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі № 910/16303/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 899-КЛ/06 від 27.02.2006 на підставі договору поруки № 8-П/13 від 06.03.2013.

Під час розгляду справи, Дочірнім підприємством "Оріонінвест" було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/12614/15, яка мотивована тим, що предметом позову у справі № 910/12614/15 є стягнення заборгованості за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 899-КЛ/06 від 27.02.2006 з Дочірнього підприємства "Інтергласт" Фірми "Гласт ГМБХ" (позичальника) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк". На думку відповідача, рішення у справі № 910/12614/15 впливатиме на встановлення господарським судом у справі № 910/16303/15 наявності чи відсутності кредитної заборгованості позичальника за договором банківського кредиту (кредитна лінія) № 899-КЛ/06 від 27.02.2006, її розміру, заборгованості по відсоткам, пені за прострочення сплати заборгованості та процентів, а також виникнення права у банка на стягнення з відповідача у даній справі кредитної заборгованості.

Крім того, під час розгляду справи аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі було подано Дочірнім підприємством "Інтергласт" Фірми "Гласт ГМБХ".

Господарський суд міста Києва, зупиняючи провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/12614/15 послався на те, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду справи № 910/12614/15, оскільки у справі № 910/12614/15 досліджуються: заява ДП "Інтрегласт" фірми "Гласт ГМБХ" від 26.02.2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 294000,00 грн., платіжні доручення про перерахування частини заборгованості, та встановлюється наявність розміру заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який в порушення положень статті 43 та статті 79 ГПК України, не з'ясував обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у вищезазначеній справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися в суд з позовом до кожного з боржників окремо. Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником - за кредитним договором; між кредитором і поручителем - за договором поруки, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 6-84цс11).

У розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено (п. 4.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Проте, судом першої інстанції не зазначено, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 910/12614/15 унеможливить розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі про стягнення кредитної заборгованості з поручителя на підставі договору поруки, та яким чином встановлені у справі № 910/12614/15 обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі. До того ж, боржник за кредитним договором та одночасно відповідач у справі № 910/12614/15 залучений до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (поручителя), та не позбавлений можливості подавати докази у даній справі на підтвердження розміру заборгованості.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК, - у випадку порушення зобов'язання боржником; факт порушення зобов'язання (невиконання або неналежного його виконання) боржником як підстава позову (вимоги) до поручителя має встановлюватися у кожній справі (лист Верховного Суду України від 0.02.2015 "Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання").

Водночас, суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу місцевого господарського суду, врахував вищенаведене та прийшов до вірного висновку про безпідставність зупинення місцевим господарським судом провадження у даній справі.

Доводи Дочірнього підприємства "Оріонінвест", викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Отже, застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оріонінвест" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі № 910/16303/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

В.І. КАРТЕРЕ