ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 909/857/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 рокуу справі господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Медуха, Івано-Франківська обл.доВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ; 2. Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ; 3. Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", м. Івано-Франківськпровизнання права постійного користування приміщеннями та визнання договору оренди продовженим

за участю представників

позивача: ОСОБА_5

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі за текстом - ВК Івано-Франківської міськради) про визнання за позивачем права користування приміщеннями, загальною площею 64 кв. м, що розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1, на умовах визначених Договором оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року, укладеним між сторонами строком до 30.03.2018 року; визнання Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року продовженим та діючим до 30.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2015 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківську міську раду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2016 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська на його правонаступника - Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради в порядку процесуального правонаступництва.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року позов задоволено: визнано за ФОП ОСОБА_4 право користування приміщеннями загальною площею 64 кв. м, що розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1, на умовах визначених Договором оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року, укладеним між ВК Івано-Франківської міської ради та ФОП ОСОБА_4; визнано Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року, укладений між ВК Івано-Франківської міської ради та ФОП ОСОБА_4, продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Вищезазначені судові акти мотивовано наявністю правових підстав, передбачених ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" для поновлення Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені Договором.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ВК Івано-Франківської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа-1 підтримала доводи касаційної скарги та просила її задовольнити, судові акти попередніх інстанцій - скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ФОП ОСОБА_4, Івано-Франківською міською радою та комунальним підприємством Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2012 року ВК Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 (далі за текстом - Договір оренди), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 64 кв. м, розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1, який перебуває на балансі КП "Єдиний розрахунковий центр".

Згідно з п. 1.2 Договору оренди передача в оренду приміщень здійснюється на підставі п. 5.11 рішення ВК Івано-Франківської міської ради від 21.05.2012 року № 316.

В п. 6.1 Договору оренди сторони погодили, що цей Договір вступає в дію з дня його реєстрації у Фонді комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська та діє до 30.04.2015 року.

Відповідно до п. 6.4 Договору цей Договір оренди приміщень може бути продовженим при умові, що орендар належним чином виконував умови Договору, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату і не пізніше, як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну дії Договору разом з пакетом документів, які підтверджують виконання орендарем умов Договору, а також інших документів, передбачених п. 5.4.6. Положення. Порядок розгляду і прийняття рішень на підставі поданої орендарем заяви здійснюється орендодавцем у порядку, передбаченому Положенням.

В березні 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою про продовження Договору оренди на наступний термін.

06.04.2015 року комісією ВК Івано-Франківської міської ради з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста прийнято рішення (п. 1.19.1 протоколу № 5/15 від 06.04.2015 року), яким відкладено розгляд питання про продовження терміну дії Договору оренди № ДО-3545 від 28.05.2012 року до погодження цього питання з балансоутримувачем майна - КП "Єдиний розрахунковий центр".

КП "Єдиний розрахунковий центр" листом за № 01-03/569 від 08.04.2015 року заперечило проти продовження строку дії Договору оренди № ДО-3545 від 28.05.2012 року без зазначення причин такої відмови.

15.05.2015 року ВК Івано-Франківської міської ради скерував ФОП ОСОБА_4 повідомлення (за № 794/01-15/19-в), в якому зазначив про відмову балансоутримувача у наданні погодження на продовження строку дії Договору оренди.

З огляду на зазначене, ФОП ОСОБА_4 звернулась до господарського суду за захистом свого порушеного права щодо продовження строку дії Договору оренди на наступний термін.

Розглядаючи спір господарські суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що дані правовідносини склалися на підставі договору оренди комунального майна, до яких підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи вищезазначені правові приписи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року є продовженим той самий термін і на тих самих умовах, оскільки у визначений законодавством та Договором строк - до закінчення терміну дії Договору оренди орендар звернувся до орендодавця з письмовою заявою (з доданими до неї необхідним пакетом документів) на продовження оренди нежитлових приміщень; після закінчення строку дії цього Договору ФОП ОСОБА_4 продовжувала і продовжує використовувати орендоване майно відповідно до умов Договору оренди, порушення умов Договору щодо використання орендованого майна зі сторони орендаря відсутні; при цьому, зі сторони орендодавця, з яким було укладено Договір оренди заперечення щодо припинення оренди у строки, встановлені діючим законодавством, не надходило, а лише було повідомлено про відкладення прийняття рішення щодо розгляду питання з надання дозволу на подальше використання майна орендарем, що вказує на відсутність правових підстав для припинення Договору оренди.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено порушення порядку, процедури та строків вирішення питання (розгляду заяви позивача) про продовження строку дії Договору оренди і, як наслідок, не прийняття рішення у строки, передбачені чинним законодавством, що вказує на невідповідність дій відповідача законодавчим приписам, які регулюють правовідносини оренди комунального майна, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованих висновків, що відповідачем порушено законні права та інтереси позивача, які підлягають захисту у спосіб передбачений законом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про продовження Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3545 від 28.05.2012 року з визнанням права користування орендованим майном з огляду на те, що нормами орендного законодавства передбачені умови, за яких у орендаря виникає право на продовження договору оренди, які встановлені судами та підтверджені належними та допустимими доказами, цим обставинам судами надано вірну правову оцінку з правильним застосуванням норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що інші доводи ВК Івано-Франківської міської ради, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі № 909/857/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець