ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 907/109/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016та на рішеннягосподарського суду Закарпатської області від 20.05.2016у справі№ 907/109/16 господарського суду Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут"провідшкодування збитків у розмірі 44 605,49 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) в судовому засіданні взяли участь представники: - ПАТ по газопостачанню і газифікації "Закрпатгаз" Волощук П.Ю., - ФОП ОСОБА_4 повідомлена, але не з'явилася, - ТОВ "Закарпатгаз Збут" повідомлений, але не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (надалі - ПАТ "Закарпатгаз" / позивач) звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4 / відповідач) та просило суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з останньої 48 459,10 грн. заподіяних збитків

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.05.2016 (суддя Бобрик Г.Й.), залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 22.08.2016 (головуючий суддя Малех І.Б., судді: Костів Т.С., Марко Р.І.), у справі № 907/109/16, в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2015 між ПАТ "Закарпатгаз" (газорозподільне підприємство), ТОВ "Закарпатгаз Збут" (постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірі, строки та на умовах, передбачених договором. Порядок обліку газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування; перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору.

За змістом п. 2.2. договору облік обсягів природного газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.01.2006 за № 67/11941.

Відповідно до абз. 4 п. 2.3. договору розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.07.2003 за № 570/7891 та Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.07.2003 за № 570/7892, та оформлюються згідно з додатком 3 до договору.

У відповідності з п. 2.4. договору газорозподільне підприємство має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у т. ч. за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Згідно з п. 4.7. договору оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між суб'єктами ринку природного газу, в т. ч. на поточний рахунок газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу.

Додатком № 1 до договору визначений перелік комерційних вузлів газу та газоспоживного обладнання: на об'єкті відповідача за місцезнаходженням: м. Мукачево, вул. Стуса, 1А, облік спожитого природного газу здійснювався за допомогою приладу обліку газу (лічильник) Елстер G-4 № 5522249, який обліковує споживання газу газоспоживним обладнанням, установленим на даному об'єкті: котел Хотерм - 29 в кількості 1 штука, номінальної потужності 3,5 м куб/год; ПГ (плита газова) в кількості 1 штука, номінальної потужності 1,407 м. куб/год.

Судами також з'ясовано, що 12.10.2015 працівники Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" проводили обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств - споживачів природного газу, про що складено відповідний акт, в якому зазначено найменування газових приладів, їх кількість, тип лічильника, його заводський номер, номер пломби, покази на момент перевірки; а також вказано, що при обстеженні виявлено пломбу на патрубках лічильника у відкритому положенні.

За результатами проведеного працівниками Мукачівське УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" обстеження 12.10.2015 складено Акт про виявлені порушення № 2621, в якому представники ПАТ "Закарпатгаз" Мукачівського УЕГГ висловлюють сумнів у правильній роботі встановленого в м. Мукачево на вул. Стуса, 1А (орендар ОСОБА_8.) лічильника № 5522249, в якого номерна стрічка не пошкоджена, стан пломби - відкрита. Причина, що відповідає виявленому порушенню (підкреслено п. 8 "інші"), а саме зазначено: "пломба на патрубках лічильника у відкритому положенні". Також, в Акті перераховано наявні газові прилади на час перевірки, а саме: Термотека - котел - 1 шт., Арістон бойлер - 1 шт., Арістон бойлер - 1 шт., ПГ-4 - 2 шт.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, як стверджував позивач, актом від 12.10.2015 під час обстеження на об'єкті відповідача виявлено, що в мережу ввімкнено газоспоживне обладнання: котел Термотека 58; бойлер "Арістон" 7,9; газовий бойлер Арістон 3,5; газова плита - 2 штуки, що є самовільно встановленими ФОП ОСОБА_4, відтак, зважаючи на самовільне встановлення вказаного обладнання, сумарна номінальна потужність встановленого у споживача газоспоживчого обладнання: котел Термотека 58 (номінальна потужність 7,01 м. куб/год.), газовий бойлер Арістон 7,9 (номінальна потужність 0,95 м. куб/год.), газовий бойлер Арістон 3,5 (номінальна потужність 0,42 м. куб/год.), газова плита ПГ-4 - 2 шт. (номінальна потужність 1,407 м. куб/год.) перевищує діапазон обчислення встановленим лічильником газу, оскільки загальне газове навантаження не вкладається у типорозмір лічильника, передбачений його паспортними даними, а також ДТСУ 3336-96 "лічильники газу побутові. Загальні технічні умови", та становить 11,194 м. куб/год., при тому, що верхня межа обліку Qmax для лічильника типу G-4 становить 6 м3/год. Робота лічильника в режимі значного перевищення допустимого значення встановленої вимірювальної витрати газу має наслідком погіршення метрологічних характеристик лічильника газу, через що покази лічильника не можуть вважатися достовірними.

З метою припинення споживачем порушення Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 (надалі - Правила обліку), Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012 (надалі - Правила користування), та умов договору, ПАТ "Закарпатгаз" надіслало повідомлення № 1853 від 03.11.2015 про забезпечення доступу до вузла обліку.

Як вказує позивач, згідно з актом про припинення (обмеження) газопостачання та опломбування № 3039 від 06.11.2015 - опломбовано вхідний овал до самовільно встановленого обладнання: газового котла Термотека 58; газового бойлера Арістон 7,9; газового бойлера Арістон 3,5.

Зважаючи на виявлені порушення, які на думку позивача впливають на результати об'єму вимірювання спожитого газу, ПАТ "Закарпатгаз" здійснило перерахунок об'єму протранспортованого природного газу неопломбованим газовим обладнанням за період з 12.10.2015 по 06.11.2015, який склав 5 629 куб. м. Згідно з технічним розрахунком відповідачу нараховано до сплати 50 648,84 грн. (в подальшому, розмір було зменшено до 48 459,10 грн.) вартості природного газу, що був спожитий відповідачем з газорозподільних мереж позивача, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, що на думку позивача, є збитками, заподіяними позивачу ФОП ОСОБА_4

ПАТ "Закарпатгаз" надіслало на адресу відповідача вимогу від 09.12.2015 про стягнення збитків у зв'язку з порушенням останнім приписів п. п. 6.3. 6.4. Правил обліку, однак ФОП ОСОБА_4 у добровільному порядку не сплатила вказану суму, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки позивачем необґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами протиправності дій відповідача, порушення ним господарських та договірних зобов'язань, причинного зв'язку між протиправними діями, нанесення шкоди відповідачу та неотримання ним доходів, які управнена сторона одержала б, у разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських удів, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як визначено статтею 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З аналізу статей 224, 225 Господарського кодексу України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 17/192, від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14).

Отже, для вирішення спору в межах даної справи вирішальне значення має встановлення наявності або відсутності у діях відповідача вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Як уже зазначалося, позивач, в обґрунтування своїх вимог про стягнення збитків, завданих йому відповідачем, посилався на порушення останнім умов договору, укладеного між ними, норм Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правил обліку та Правил користування, що проявилося у самовільному встановленні ФОП ОСОБА_4 додаткового газоспоживчого обладнання.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

За змістом ст. 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачальники мають право обмежити або припинити постачання газу споживачам у разі, зокрема, споживання газу в обсязі, що перевищує установлений договором, та зобов'язані, в т.ч., складати та підписувати разом з газорозподільними підприємствами та споживачами акти про обсяги природного газу транспортованого споживачам за договорами постачання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" газорозподільні підприємства мають право на оплату наданих ними послуг розподілу газу; обмеження або припинення транспортування і постачання газу споживачам у разі, зокрема, перевищення обсягу споживання газу понад закуплений обсяг за відповідний період та зобов'язані надавати послуги з транспортування та розподілу газу згідно договорів; складати та підписувати із споживачем та постачальником акти приймання-передачі газу.

Положеннями ч. 4 ст. 12, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що несанкціонованим відбором природного газу вважається, крім іншого, відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу поза охопленням приладами обліку. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу крім інших є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до Єдиної газотранспортної системи України, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок, тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; відмова у доступі працівників уповноважених газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу.

У відповідності з п. 3.8 Правил користування власник комерційного обліку або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

Аналогічно, пунктом 5.9 Правил обліку передбачено, що власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

В силу пункту 8.5.1 Правил користування встановлено, крім інших, такі обов'язки споживача: не допускати несанкціонованого відбору газу; забезпечувати збереження і цілісність вузлів обліку та пломб на них і на газовому обладнанні, у тому числі відключеному від систем газопостачання, що розміщені на території власних об'єктів газоспоживання; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надання послуг з розподілу /транспортування/ газу та постачання природного газу на умовах, визначених договорами; забезпечувати допуск уповноважених представників газопостачального (газорозподільного/газотранспортного) підприємства за пред'явленням службового посвідчення на територією об'єктів газоспоживання для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживного устаткування.

Як вірно вказано судами попередніх інстанцій, наведені положення п. п. 3.8, 8.5.1 Правил користування та п. 5.9 Правил обліку кореспондуються з пунктом 5.3 договору, умови якого погоджені обома сторонами та яким підтверджено взяття споживачем коло обов'язків за договором.

Відповідно до п. 3.12.2 Правил користування та п. 5.13. Правил обліку сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. У разі виникнення спірних питань між сторонами договору щодо результатів вимірювань об'єму газу сторони договору мають право проводити спільні технічні перевірки вузлів обліку. У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ сторони договору мають право вимагати проведення експертиз або позачергової повірки ЗВТ.

Перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Згідно з п. 3.12.3 Правил користування та п. 5.13.1. Правил обліку перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Пунктом 3.12.11 Правил користування, що кореспондується з положеннями п. 12.10 Правил обліку, встановлено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил.

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 пункту 3.12 Правил користування та п. 5.13 Правил обліку або в умовах договору. У разі виникнення спірних питань щодо змісту акта під час його підписання сторона, яка перевіряється, має право підписати акт із зауваженнями. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписання акта акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписання.

Як підтверджується матеріалами справи та вірно відзначено судами попередніх інстанцій, позивач, звертаючись з вимогою про стягнення з відповідача збитків, вказував, що сумарна номінальна потужність встановленого у спожива газоспоживчого обладнання перевищує діапазон обчислення встановленим лічильником газу, оскільки газове навантаження не вкладається в типорозмір лічильника, передбачений його паспортними даними.

Однак, ним не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження надмірної потужності обладнання, зазначеного у відповідних акті обстеження та акті про виявлені порушення, а також не обґрунтовано, яким чином він встановив невідповідність виявленої потужності газового обладнання з потужністю згідно з встановленими нормативами, на які ПАТ "Закарпатгаз" посилалося в обґрунтування своїх вимог.

При цьому, судами досліджено, що відповідно до акту № 3576 експертизи лічильника газу від 12.11.2015, складеного за результатами засідання комісії у складі: начальника Сервісного центру з повірки побутових лічильників ОСОБА_6, майстра Сервісного центру з повірки побутових лічильників ОСОБА_7, фахівця відділу економічної безпеки ОСОБА_9, державного повірника ДП "Закарпаття стандартметрологія" ОСОБА_10, було проведеного експертизу лічильника газу G4 виробництва Elster, зав. № 5522249, який належить ФОП ОСОБА_4

Так, експертизою було встановлено, що лічильник функціонує, похибки лічильника вкладаються в допустимі похибки, а у самому висновку вказано, що лічильник придатний до експлуатації.

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі, ПАТ "Закарпатгаз" зазначає, що посилання судів на акт експертизи є безпідставним, з огляду на те, що факт придатності лічильника до експлуатації не спростовує твердження позивача, що цей лічильник неспроможний обліковувати газ у процесі споживання обладнанням, сумарна потужність якого перевищує його типорозмір.

Однак, посилаючись на непридатність спірного лічильника в умовах його використання газоспоживчим обладнанням відповідача, позивач жодним чином не пояснює, як саме ним було встановлено таку непридатність лічильника та як виявлено, що лічильник не може вірно відображати показники спожитого газу внаслідок надмірної, за словами позивача, потужності встановлено ФОП ОСОБА_4 газового обладнання.

Судами також було вірно з'ясовано, що з додатку до договору вбачається наявність у відповідача ПГ-4 в кількості 1 шт., однак в розрахунках позивачем не було цього враховано і нараховано збитки за використання вказаної ПГ-4, що у свою чергу унеможливлює встановлення правильності розміру завданих збитків, які ПАТ "Закарпатгаз" просило стягнути на свою користь з ФОП ОСОБА_4

Крім того, в силу положень пункту 5.7 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 285 від 15.05.2015, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки у разі самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання.

Однак, всупереч встановленим вимогам, позивач, нарахувавши відповідачу збитки, заподіяні несанкціонованим відбором природного газу, в період з 12.10.2015 по 06.11.2015, не відключив останнього від системи газопостачання в день виявлення порушення (12.10.2015), у зв'язку з чим було створено штучні умови для збільшення періоду нарахування ФОП ОСОБА_4 відповідних збитків.

За змістом касаційної скарги, ПАТ "Закарпатгаз" зазначає, що обов'язок самостійно вживати заходи щодо відключення обладнання покладено на споживача згідно з п. 5.5. розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 285 від 15.05.2015.

Колегія суддів зазначає, що положеннями пункту 5.5. вказаних Правил безпеки встановлено, що заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.

Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.

Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

З аналізу наведеного пункту жодним чином не вбачається, що на споживача покладений обов'язок відключити обладнання від системи газопостачання у разі виявлення будь-яких порушень.

Отже, зважаючи на недоведеність позивачем розміру наявності шкоди, а саме необґрунтованість розрахунку розміру нібито завданих збитків та причинного зв'язку між можливою протиправною поведінкою відповідача (встановлення надмірної сумарної потужності встановленого газового обладнання, внаслідок чого лічильник неспроможний відображати правильні показники спожитого газу) та завданою шкодою (позадоговірне споживання позивачем газу, що порушує права та законні інтереси позивача), господарський суд Закарпатської області, з яким погодився і Львівський апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення завданих збитків.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про відмову у задоволенні позову.

Решта доводів касаційної скарги, в цілому повторюють доводи позовної заяви, апеляційної скарги та додаткових пояснень ПАТ "Закарпатгаз", і не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, що покладені в основу прийнятих у даній справі судових актів, а тому не є підставою для їх скасування. При цьому, в частині встановлення нових обставин та переоцінки доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №908/4804/14).

Отже, в силу наведеного, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 та рішення господарського суду Закарпатської області від 20.05.2016 у справі № 907/109/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере