ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 904/9160/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб",на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2016 року,у справі№ 904/9160/16 Господарського суду Дніпропетровської області,за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (м.Дніпро),за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Приватне підприємство "Цесія" (м.Дніпро), Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району (м. Дніпро),провитребування нежитлового приміщення,за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (м. Дніпро),доПрокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро),за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Цесія" (м.Дніпро), Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району (м. Дніпро),проусунення перешкод у користуванні власністю,представники учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі № 904/9160/16 (суддя - Фещенко Ю.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі за текстом - ТзОВ "Ренессанс-Клуб") у задоволенні Заяви про відстрочення сплати судового збору; повернуто зустрічну позовну заяву ТзОВ "Ренессанс-Клуб" до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача, Приватного підприємства "Цесія" (далі за текстом - ПП "Цесія") та Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням № 69, загальною площею 389,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Будьонного, 14, вартістю 215 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року № 904/9160/16 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) апеляційну скаргу ТзОВ "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі № 904/9160/16 повернуто без розгляду. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ТзОВ "Ренессанс-Клуб" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року № 904/9160/16 та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 року, згідно зі ст.1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Ренессанс-Клуб" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.12.2016 року.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016 року порушено провадження у справі №904/9160/16, за позовною заявою Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТзОВ "Ренессанс-Клуб", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача, ПП "Цесія" та Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, про витребування нежитлового приміщення №69, що розташоване за адресою: вул. Будьонного, 14 в м. Дніпро, вартістю 215 000 грн. 00 коп.

24.10.2016 року ТзОВ "Ренессанс-Клуб" (відповідач) звернулось до місцевого господарського суду з зустрічною позовною заявою до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача, ПП "Цесія" та Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням №69, загальною площею 389,7 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Будьонного, 14 в м. Дніпро. Разом з тим, ТзОВ "Ренессанс-Клуб" заявлено вимогу про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення судового рішення у цій справі по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі №904/9160/16 відмовлено у задоволенні Заяви про відстрочення сплати судового збору; повернуто зустрічну позовну заяву ТзОВ "Ренессанс-Клуб" та додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі №904/9160/16, ТзОВ "Ренессанс-Клуб" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування оскарженої ухвали місцевого господарського суду. При цьому, в апеляційній скарзі скаржник просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цій справі, посилаючись на те, що ТзОВ "Ренессанс-Клуб" перебуває у важкому фінансовому стані, обумовленому світовою фінансовою кризою та складною економічною ситуацією, яка склалася в України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року № 904/9160/16 апеляційну скаргу ТзОВ "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року у справі № 904/9160/16 повернуто без розгляду, на підставі п.п. 2), 3) ст.97 ГПК України. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що до апеляційної скарги скаржником не було надано доказів направлення копії апеляційної скарги третім особам: ПП "Цесія" та Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Ленінського району м. Дніпро; доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Крім цього, господарський суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ТзОВ "Ренессанс-Клуб" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року № 904/9160/16 та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", п.4) ч.1 ст.63 ГПК України.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу ТзОВ "Ренессанс-Клуб", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.11113 ГПК України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаних норм, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, визначених ч. 2 ст. 93, ч. 1 ст. 97 ГПК України, ч. 2 ст. 106 ГПК України.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому, якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським апеляційним судом, на підставі п. 2) ч.1 ст. 97 ГПК України (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17 травня 2011 року).

Так, як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, ТзОВ "Ренессанс-Клуб" до апеляційної скарги не було надано доказів направлення копії апеляційної скарги третім особам у справі №904/9160/16, а саме: ПП "Цесія" та Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Ленінського району м. Дніпро, що є підставою для повернення скаржнику апеляційної скарги без розгляду (п. 2) ч.1 ст. 97 ГПК України).

Крім того, згідно з п. 3) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (саме на це послався апеляційний господарський суд).

У ч. 2 ст. 44 ГПК України, зокрема вказано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015 року, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема щодо розміру ставок судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 01.09.2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 01.01.2016 року встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Розмір ставок судового збору встановлені частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено в пп. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на те, що вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом суду, а не обов'язком, а доведення заявником обставин, на які він посилається в обґрунтування неможливості сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, - є обов'язком.

Проте, як це вірно було встановлено апеляційним господарським судом та не спростовано ТзОВ "Ренессанс-Клуб" під час касаційного провадження, скаржником не надано будь-яких доказів (у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України) на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції зауважує на тому, що апеляційна скарга ТзОВ "Ренессанс-Клуб" була повернута скаржнику на підставі п.2), п.3) ч.1 ст.97 ГПК України. При цьому, повернення апеляційної скарги на підставі п.2) ч.1 ст.97 ГПК України ТзОВ "Ренессанс-Клуб" (в касаційному порядку) не оскаржувалось.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на те, що, за приписами ч.4 ст.97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно, про що правомірно зазначено в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду.

Враховуючи наведене, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2016 року у справі № 904/9160/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2016 року у справі № 904/9160/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко