ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 911/3795/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Демидової А.М., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"на рішенняГосподарського суду Київської області від 23.06.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.09.2016у справі№911/3795/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"простягнення 75 950 665,04 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"провнесення змін до договору за участю представників:від позивача:Курінний С.Ю.,від відповідача:Бойко К.В., Тронь І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10-0604/101к від 28.03.2006 в сумі 15 257 341,86 грн. та 2 598 187,21 дол. США, з яких: 2 411 905,00 дол. США - сума основної заборгованості, 139 455,01 дол. США - прострочені проценти, 13 097,99 дол. США - строкові проценти, 14 134 414,70 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, 432 084,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 32 709,40 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 019,81 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690 842,18 грн. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фоззі-Фуд", із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ "Фоззі-Фуд", шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь ПАТ "ВТБ Банк" не раніше ніж до настання 16.09.2025.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 (колегія суддів у складі: Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.), первісний позов ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Фоззі-Фуд" на користь ПАТ "ВТБ Банк" 2 411 905,00 дол. США основної заборгованості по кредиту, 139 455,01 дол. США - прострочені проценти, 13 097,99 дол. США - строкові проценти, 10 000 000 грн. - сума пені, 32 709,40 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 019,81 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690 842,18 грн. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %; відмовлено в позові в частині стягнення пені в сумі 4 566 499,67 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Крім того, ТОВ "Фоззі-Фуд" подано заяву про зупинення виконання рішення та постанови судів попередніх інстанцій до закінчення їх перегляду в порядку касації, у якій зазначає про те, що виконання оскаржуваних судових актів призведе до повної зупинки його господарської діяльності.

ТОВ "Фоззі-Фуд" повторно подано заяву про зупинення виконання оскаржених рішення та постанови до закінчення їх перегляду в порядку касації, мотивовану тим, що якщо за результатом перегляду в касаційному порядку оскаржуваних ним судових актів , вони будуть змінені або скасовані , то ТОВ "Фоззі-Фуд" не зможе здійснити поворот виконання рішення.

ТОВ "Фоззі-Фуд" подано додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

ПАТ "ВТБ Банк" було подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.11.2016 у зв'язку із відпусткою судді Попікової О.О. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №911/3795/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.11.2016 у справі №911/3795/15 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Демидова А.М., Євсіков О.О.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.2006 між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)" та ТОВ "Сільпо-55" укладено договір про надання мультивалютної не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/101к, відповідно до п. 1.1. якого (в редакції договору № 23 про внесення змін до кредитного договору від 26.11.2014) банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 035 905,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором, але не пізніше 26.02.2015, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1 в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок позичальника №26004301014145 у ПАТ "ВТБ Банк", код банку 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, в редакції договору № 13 від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору №10-0604/101к, передбачено, що плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% процентів річних.

З п. 7.1. кредитного договору вбачається, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом, враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт /365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно з умовами цього договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж на 10% (десять) відсотків зобов'язання, визначеного п. 4.3.11. цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від заборгованості за кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього договору.

В подальшому 24.09.2010 між ТОВ "Сільпо-55" (первісний боржник) з однієї сторони, ТОВ "Фоззі-Фуд" (новий боржник) з другої сторони, та ПАТ "ВТБ Банк" з третьої сторони, уклали договір про переведення боргу, відповідно до умов якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання за кредитним договором №10-0604/101 к від 28.03.2006 та додатковими угодами про внесення змін до кредитного договору №10-0604/101к від 28.03.2006, що укладені між кредитором та первісним боржником, внаслідок чого новий боржник приймає на себе права та обов'язки первісного боржника за кредитним договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог кредитного договору позивач шляхом перерахування з позичкового рахунку відповідача на його поточний рахунок надано позичальнику в користування кредитні кошти в межах ліміту кредитування в розмірі 2 411 905,00 дол. США, що підтверджується виписками з рахунку позичальника, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків по кредиту в повному обсязі не виконав.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та відсутності доказів її погашення, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2 411 905,00 дол. США - боргу по кредиту, 139 455,01 дол. США - прострочених процентів станом на 10.08.2015, 13 097,99 дол. США - строкових процентів за період з 25.07.2015 по 10.08.2015.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 32 709,40 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 019,81 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що судами встановлено прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором, перевіривши розрахунок їх розміру, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 14 134 414,70 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту нарахованої за період з 05.06.2013 по 10.08.2015 та 432 084,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.08.2014 по 10.08.2015, 690 842,18 грн. - суми договірної санкції у розмірі 0,00278 % (штраф), варто зазначити наступне.

Підстави для нарахування позивачем штрафних санкцій погоджені сторонами у п.п. 7.1., 7.2. та 7.4. кредитного договору.

Так, вирішуючи питання щодо стягнення штрафних санкцій, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо зменшення їх розміру на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (ч. 1 ст. 233 ГК України). Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 03.12.2013 у справі №908/43/13-г).

Таким чином, встановивши наявність підстав для застосування штрафних санкції та врахувавши обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача, суди попередніх інстанцій правомірно зменшити розмір пені до 10 000 000,00 грн.

Врахувавши умови п. 7.4. кредитного договору та обставини прострочення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, обґрунтованим є також висновок судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача договірної санкції у заявленій позивачем сумі.

Щодо зустрічних позовних вимог, варто зазначити наступне.

Предметом зустрічного позову є вимоги про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фоззі-Фуд", із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ "Фоззі-Фуд", шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь ПАТ "ВТБ Банк" не раніше ніж до 16.09.2025.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ "Фоззі-Фуд" посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме на те, що відповідно до листа Служби безпеки України № 33/2117 від 13.06.2014 та листа Міністерства внутрішніх справ України № 12/3-2428від 26.06.2014, згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") 07.04.2014 прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях, а також на те, що у зв'язку зі скрутним фінансовим станом ТОВ "Фоззі-Фуд" листом № УРБ10/14-4912 від 16.09.2015 зверталось до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків повернення траншів до 16.09.2025, а також в частині відміни штрафних та договірних санкцій за порушення умов договору за період з 01.01.2012 до укладення договору про внесення змін.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені ТОВ "Фоззі-Фуд" обставини, у якості підстави для внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не передбачені ані умовами договору, ані положеннями законодавства, що у свою чергу унеможливлює внесення запропонованих позивачем змін до договору за відсутності згоди іншого учасника договірних відносин.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні говору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Посилання ТОВ "Фоззі-Фуд" на те, що на нього поширюються положення ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" правомірно не взяті судами до уваги в обґрунтування підстав для внесення змін до кредитного договору, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Судами вірно зазначено, що вказані в зустрічному позові обставини такою ж мірою впливають на здійснення господарської діяльності відповідача за зустрічним позовом.

Закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27.02.2012 у справі №3-9гс12, у якій сказано, що у разі не доведення заінтересованою особою одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору або внесення до нього відповідних змін немає.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено недоведеність позивачем за зустрічним позовом наявності істотних обставин для змін умов договору, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, апеляційний господарський суд правомірно вихилив посилання позивача за зустрічним позовом на те, що дії відповідача за зустрічним позовом скоординовані з діями Російської Федерації та спрямовані до занепаду торгово-промислової групи, до складу якої входить ТОВ "Фоззі-Фуд".

Указом Президента України № 549/2015 від 16.09.2015 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Відповідно до вказаного рішення, Рада національної безпеки і оборони України вирішила застосувати строком на один рік персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

В даних додатках вказані, всі фізичні та юридичні особи, дії яких створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку.

Встановивши, що ПАТ "ВТБ Банк" в даному списку відсутній, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про те, що уряд України не вважає дії ПАТ "ВТБ Банк" такими, що підривають українську економіку, в тому числі економічне становище боржника, а тому доводи позивача є безпідставними.

Посилання скаржника на те, що відмовляючи у задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 121 ГПК України, є безпідставним, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Враховуючи, що відповідач не надав доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України про наявність у нього скрутного фінансового становища та не навів і не підтвердив наявність виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішення та постанови судів попередніх інстанцій колегія суддів не вбачає.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 та рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді А. Демидова

О. Євсіков