Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №923/1151/15 Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №923/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 923/1151/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С. суддів:Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" 2. Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" 3. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016

у справі№ 923/1151/15 господарського суду Херсонської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод"пробанкрутстворозпорядник майнаГлуховський О.Ю.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" Іванов А.О.Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод"Павловський О.М. Кирийчук І.М. Клименко Є.Г. Капшук А.В.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (далі - ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод") за загальною процедурою на підставі ч.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.07.2015.

До господарського суду з заявами про визнання конкурсних кредиторських вимог звернулися, зокрема, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з грошовими вимоги до боржника на суму 360777887,88 грн. (т.6 а.с. 1-178)

ТОВ "Фінансгарант" звернулося до господарського суду з заявою від 12.01.2016 про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника: ТОВ "Фінансгарант". (т.12 а.с. 157-195)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 (суддя Сулімовська М.Б.) в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод", визнано вимоги кредиторів до боржника, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 1218,00 грн. судового збору перша черга, 12030638,02 грн. - четверта черга, 2926583,79 грн.- шоста черга; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 (колегія суддів: Лашин В.В., Величко Т.А., Мирошниченко М.А.) апеляційні скарги ТОВ "Фінансгарант" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" задоволено частково; ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 в частині часткового визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та відхилення кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 345.265.815,23 грн., а також в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника: ТОВ "Фінансгарант" - скасовано; задоволено заяву ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником; замінено ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як кредитора на правонаступника - ТОВ "Фінансгарант"; визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Фінансгарант" в сумі 360.223.037,04 грн., з яких 293.158.328,54 грн. основного боргу та боргу по сплаті процентів ( 4 черга), а 67064708,5 грн. пені (6 черга); у задоволені кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відмовлено.

До Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції", ПАТ "БМ Банк", ПАТ "Сбербанк".

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить суд постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 скасувати в частині задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну сторони її правонаступником та в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ТОВ "Фінансгарант" в сумі 360223037,04 грн.; змінити абзац 4 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 та викласти в такій редакції: "Визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в сумі 360.223.037,04 грн., з яких 293.158.328,54 грн. основного боргу та боргу по сплаті процентів віднести до 4 черги, а 67.064.708,50 грн. - до 6 черги.; залишити в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 в частині залишення без задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант".

ПАТ "БМ Банк" в касаційній скарзі зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог ТОВ "Фінансгарант" прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема: ст.43, п.3ч.1 ст.84 ГПК України, ст.ст.523, 252, 546, 559, 1282 ЦК України, ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Враховуючи наявність правових підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016, заявник касаційної скарги просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 в частині визнання ТОВ "Фінансгарант" кредитором боржника та задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його правонаступником ТОВ "Фінансгарант", прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фінансгарант" у визнанні його вимог як кредитора боржника та відмовити у задоволенні заяви про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його правонаступником ТОВ "Фінансгарант".

ПАТ "Сбербанк" в обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 559, 1282 ЦК України та просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016, ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.03.2016 залишити в силі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційні скарги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції", ПАТ "БМ Банк" та ПАТ "Сбербанк" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 1 ст.23 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" звернувся до суду в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з заявою з вимогами до боржника, в якій просило визнати ПАТ "Банк "Національні інвестиції" конкурсним кредитором ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" з грошовими вимогами на загальну суму 360.777.887,88 грн., з яких сума непогашеної кредитної заборгованості: 269.851.180,95 грн., сума заборгованості по сплаті процентів: 23.758.926,86 грн., сума пені: 67.167.780,07 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заяви банк посилався на кредитну заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між ним та боржником кредитного договору № 335-10 від 27.08.2010 та кредитного договору № 222-12 від 06.07.2012.

Крім того, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" зазначав про заборгованість, яка виникла на підставі договору від 11.03.2014, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, який укладено між ТОВ "Свісс Партнерз" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". За умовами цього договору ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням ТОВ "Свісс Партнерз" за вказаним кредитним договором. Заборгованість ТОВ "Свісс Партнерз", за даними ПАТ "Банк "Національні інвестиції", складає 152.996144,80 грн. Строк повернення кредиту до 22.12.2014 включно.

Заяву ПАТ "Банк "Національні інвестиції" обґрунтовано наявністю заборгованості за договором від 11.03.2014, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". За умовами цього договору боржник прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням ТОВ "Контакт-Центр Україна" за вказаним кредитним договором, з урахуванням додаткових угод до нього. За цим кредитним договором ТОВ "Контакт-Центр Україна" зобов'язалося повернути банку кредит, наданий у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом заборгованості 5.000.000 доларів США з процентною ставкою 12,1 % річних та зі строком повернення кредиту до 22.12.2014 включно. Заборгованість ТОВ "Контакт-Центр Україна" за кредитним договором, яку ПАТ "Банк "Національні інвестиції" заявляє до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 становить 150.797.443,74 грн.

Крім того, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" посилався на заборгованість, яка виникла на підставі договору від 22.12.2014, укладеним між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, згідно з яким боржник прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням гр. ОСОБА_10 за згаданим кредитним договором, укладеним між гр. ОСОБА_10 та ПАТ "Банк "Національні інвестиції". Заборгованість гр. ОСОБА_10 за кредитним договором, яку банк просив визнати на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 за боржником, складає 42.027.077,53 грн.

За умовами пунктів 1.3 наведених вище договорів про встановлення солідарного обов'язку, з моменту їх укладання ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" та позичальники за укладеними ними кредитними договорами стають солідарними боржниками та несуть солідарний обов'язок перед ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань позичальника, передбачених кредитними договорами.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які виникли на підставі кредитного договору № 335-10 від 27.08.2010 та кредитного договору №222-12 від 06.07.2012.

Відносно вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які обґрунтовані договорами про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011, про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007 суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст.553, 554 ЦК України дійшов висновку, що зазначені вище договори є за своїм змістом та правовою природою договорами поруки.

Відхиляючи вимоги банку, заявлені на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, та договору про встановлення солідарного обов'язку від 11.03.2014 за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011, суд першої інстанції виходив з того, що строк повернення кредиту за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012 та за кредитним договором №431-11 від 21.12.2011 є 22.12.2014. Приписами ч.4 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, суд першої інстанції встановивши, що строк повернення кредиту настав 22.12.2014, а вимоги до поручителя заявлено банком лише 21.08.2015, та враховуючи положення ч.4 ст.559 ЦК України, а також відсутність у договорах про встановлення солідарного обов'язку умови про строк дії поруки, дійшов висновку, що порука в частині стягнення суми кредиту припинилась у зв'язку із закінченням шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відносно вимог, заявлених на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_10, позичальник за кредитним договором, помер 05.01.2015. Враховуючи приписи ст.ст. .ст.523, 252, 546, 559, 1282 ЦК України, наявність факту смерті позичальника (фізичної особи ОСОБА_10) та припинення основного зобов'язання, відсутність спадкоємців позичальника та згоди ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" відповідати за нових боржників (спадкоємців), суд відхилив вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції", що виникли на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку від 22.12.2014 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2016 до суду звернулося ТОВ "Фінансгарант" з заявою про заміну сторони її правонаступником, в якій просило замінити ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" з грошовими вимогами до боржника на суму 360.777.887,88 грн. на його правонаступника - ТОВ "Фінансгарант". (т.12 а.с. 157-195).

В обґрунтування заяви ТОВ "Фінансгарант" посилалося на те, що 17.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено договори про відступлення права вимоги: 1) № 499-07, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" належні йому право вимоги до гр. ОСОБА_10 за кредитним договором № 499-07 від 13.07.2007; 2) № 431-11, згідно з яким ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Контакт-Центр Україна" за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011; 3) № 169-12, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Свісс Партнерз" за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012; № 335-10, згідно з яким ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" за кредитним договором № 335-10 від 27.08.2010; № 222-12, за умовами якого ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відступило на користь ТОВ "Фактор-Комфорт" право вимоги до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" за кредитним договором № 222-12 від 06.07.2012.

В подальшому, 25.12.2015 між ТОВ "Фактор-Комфорт" та ТОВ "Фінансгарант" укладено договори відступлення права вимоги №499-07-01, №431-11-1, №169-12-1, №335-10-1, №222-12-1 за вказаними вище договорами.

Місцевим господарським судом відмовлено у здійсненні заміни ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на ТОВ "Фінансгарант" на підставі договорів відступлення права вимоги, які виникли на підставі договорів про встановлення солідарного обов'язку, виходячи з того, що за умовами таких договорів було відступлено право вимоги до інших боржників - гр. ОСОБА_10, ТОВ "Контакт-Центр Україна" та ТОВ "Свісс Партнерз" відповідно, а не до боржника. Крім того, грошові вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" відхилені господарським судом в повному обсязі, що унеможливлює здійснення заміни кредитора його процесуальним правонаступником в частині таких вимог.

Відмовляючи ТОВ "Фінансгарант" у задоволенні заяви про здійснення заміни кредитора ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його процесуальним правонаступником ТОВ "Фінансгарант" в частині вимог, що ґрунтуються на кредитних договорах № 335-10 від 27.08.2010 та № 222-12 від 06.07.2012, укладених між банком та боржником, суд першої інстанції виходив з того, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 визнано нікчемними правочини (договори) відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", зокрема і договори №222-12 та № 335-10 про відступлення права вимоги, укладені із ТОВ "Фактор-Комфорт". Надана в судовому засіданні 10.03.2016 представником ТОВ "Фінансгарант" копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15, якою визнано протиправними та скасовано п.п.1.1 та п.2 вищезазначеного Наказу Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 про визнання нікчемними правочинів, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт", не враховувалась господарським судом, оскільки станом на день розгляду справи про банкрутство не набрала законної сили.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції відносно відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" його процесуальним правонаступником ТОВ "Фінансгарант" виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що ПАТ "Банк "Національні інвестиції" отримав компенсаційні грошові надходження в оплату відступлених майнових вимог, а ТОВ "Фактор-Комфорт" набув права вимоги на активи ПАТ "Банк "Національні інвестиції" - майнові права кредитора за договорами відступлення, отже, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" фактично відмовився від своїх майнових вимог. Обставини оплатності за договорами відступлення визнано апеляційним судом доведеними належними та допустимими доказами.

Крім того, судом зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом 19.05.2016, визнано протиправними та скасовано п.п.1.1 та п.2 Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 про визнання нікчемними правочинів, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт". Докази наявності підстав нікчемності договорів про відступлення права вимоги ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які передбачені ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", банком не наведені.

Суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки суду першої інстанції щодо правової природи договорів про встановлення солідарного обов'язку, послався на приписи ст.ст.514, 543 ЦК України, та зазначив, що дійсно ці договори мають елементи договору поруки, однак певні умови цих договорів сторони узгодили іншим чином, а тому поширення норм, що безпосередньо регламентують правовідносини поруки мають обмежене застосування. При цьому, суд послався на п.3.2 договорів про встановлення солідарного обов'язку, в яких зазначено про те, що дія договорів не припиняється в разі припинення зобов'язань позичальника за кредитним договором в зв'язку зі смертю позичальника, визнання позичальника померлим та з інших підстав, передбачених законодавством, крім виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.

Враховуючи встановлення обставин оплатності договорів відступлення, відсутності доказів нікчемності договорів про відступлення права вимоги, недоведеності підстав для визнання договорів відступлення нікчемними, умов про припинення дії договорів про встановлення солідарного обов'язку лише фактом повного виконання кредитних зобов'язань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" її правонаступником ТОВ "Фінансгарант" в сумі відступлених майнових прав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" про здійснення процесуального правонаступництва та щодо обґрунтованості вимог ТОВ "Фінансгарант", є передчасними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 №613 "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" прийнято рішення про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 №172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк" Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку: розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Національні інвестиції", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема ст.ст.37-39 Закону, начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департамент врегулювання неплатоспроможності банків строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Відповідно до ч.2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2015, тобто в день прийняття рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк" Національні інвестиції", між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Голови Правління Крищук О.Д. та ТОВ "Фактор-Комфорт" укладено договори про відступлення права вимоги.

Суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, а обмежився лише встановленням обставин оскарження Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Національні інвестиції" № 38 від 25.09.2015 про визнання нікчемними правочинів, укладених між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "Фактор-Комфорт".

Крім того, в порушення ст.101 ГПК України, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо нікчемності зазначених правочинів на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк" Національні інвестиції" заявлялися доводи відносно того, що на дату укладання договорів відступлення ТОВ "Фактор-Комфорт" було кредитором банку за договором банківського рахунку №2650630121955. Станом на момент оплати ціни відступлення за договорами відступлення права вимоги на рахунку ПАТ "Банк" Національні інвестиції" обліковувалися кошти, достатні для здійснення оплати. Після запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк" Національні інвестиції", банк перебуває в особливій процедурі, і відповідно кредитори банку задовольняють свої вимоги в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Таким чином, завданням господарського суду є перевірка обґрунтованості заяви кредитора не залежно від визнання заявлених вимог боржником та внесення їх до реєстру вимог розпорядником майна боржника.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч.2 ст.25 Закону, ст.ст.99, 101 ГПК України, визнаючи вимоги ТОВ "Фінансгарант" у сумі, яка була заявлена ПАТ "Банк "Національні інвестиції", не перевірив їх обґрунтованість і законність, не розглянув їх по суті та не перевірив розрахунок заборгованості.

Оскільки встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції, а суд апеляційної інстанції належним чином не встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не врахував зазначених норм матеріального права, тому ухвалене судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для нового розгляду кредиторських вимог ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та заяви ТОВ "Фінансгарант" від 12.01.2016 про заміну ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на його правонаступника: ТОВ "Фінансгарант".

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду, визнання чи відхилення кредиторських вимог та в залежності від цього вирішити питання щодо визнання чи невизнання грошових вимог кредитора, задоволення чи незадоволення заяви ТОВ "Фінансгарант" від 12.01.2016.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ " Банк "Національні інвестиції" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у справі №923/1151/15 скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Ю. Поліщук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст