ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 910/1025/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року у справі № 910/1025/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Державної казначейської служби про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України матеріальної шкоди в сумі 2160 грн., завданої протиправними діями Запорізької митниці Державної фіскальної служби України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року (суддя Спичак О.М.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року (судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Рудченко С.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.09.2015 року ТОВ "Техенергохім" звернулось до Запорізької митниці ДФС України з метою митного оформлення хімічної продукції.

У повідомленні від 29.09.2015 року №5372a12f-603a-41f1-9а3с-18b0150cccde Запорізькою митницею ДФС України було зазначено про наявність розбіжностей у наданих для митного оформлення документах та необхідність надання наступних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

З метою виконання вимог митного органу позивач звернувся до ДП "Держзовнішформ" із замовленням про надання експертного висновку щодо вартісних характеристик товару.

Вартість експертного дослідження була визначена ДП "Держзовнішформ" в розмірі 2160 грн. та оплачена позивачем 27.10.2015 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ "Техенергохім".

Відповідно до висновку від 27.10.2015 року № 4.5/188 ДП "Держзовнішформ" зазначені в контракті ціни для поставки іонообмінних смол відповідають цінам виробника при поставках у вересні-жовтні 2015 року.

Листом від 23.11.2015 року №1353/11/08-70-66 Запорізькою митницею ДФС України було повідомлено ТОВ "Техенергохім" про результати розгляду наданих документів, серед яких і експертний висновок ДП "Держзовнішформ".

Зокрема, у вказаному листі митним органом зазначено, що ДП "Держзовнішформ" здійснювався аналіз документів, що стосувались лише даної зовнішньоекономічної операції (контракт, додаток до контракту, інвойс) та лист-повідомлення представництва контрагента в Україні. Запорізькою митницею ДФС України зазначено, що у наданому позивачем висновку, не міститься інформації про відповідність ціни на товар кон'юнктурі європейського або світового ринку.

Одночасно, у листі наголошено на наявності недоліків і у інших документах, що надані на розгляд ТОВ "Техенергохім" та запропоновано надати органу доходів та зборів у повному обсязі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За твердженнями позивача, висновки ДП "Держзовнішформ" мають силу офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівня цін за цими контрактами, а також інших аспектів зовнішньоекономічної діяльності та повинні прийматись до уваги митними органами по ціновому контролю, про що також зазначено у листі 17.10.1996 року №11/2-7737 від Державного митного комітету України.

Отже, на думку позивача, відмова Запорізької митниці ДФС України у прийнятті до уваги висновку експертної установи за відсутності офіційно оформлених критеріїв та вимог до такого висновку є протиправною, що фактично призвело до спричинення ТОВ "Техенергохім" шкоди у розмірі 2160 грн. та стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Предметом даного судового розгляду є вимоги потерпілої особи до органу державної влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів про стягнення збитків, завданих неправомірними діями органу державної влади у сфері митної справи.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано відсутністю в діях Запорізької митниці ДФС України всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, зокрема, протиправної поведінки.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення матеріальної шкоди, завданої протиправними діями Запорізької митниці ДФС України, та прийняв рішення, що безпосередньо стосується прав і обов'язків зазначеної особи, проте, на порушення вимог статті 24 ГПК України не обговорив питання щодо залучення цієї особи до участі в справі, на що апеляційний господарський суд уваги не звернув та не застосував вимоги п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Крім того, судам слід звернути увагу на доводи позовної заяви щодо невиконання Запорізькою митницею ДФС України вимог ст. 19 Конституції України.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року року скасувати, і справу № 910/1025/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

В.Селіваненко