ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 905/1344/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Губенко Н.М.,

Самусенко С.С.

за участю представників:

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" - Суворова С.В., Ханович К.В.,

ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" - Малиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016

та на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.04.2016

у справі № 905/1344/15

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"

про стягнення боргу за кредитним договором № З.ЗДС/209/2008-КЛТ від 18.07.2008 в розмірі 112 822 835,84 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про внесення змін в додаткових угодах до кредитного договору № З.ЗДС/209/2008-КЛТ від 18.07.2008

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 112 822 835,84 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2016 (колегія суддів у складі: суддя Сковородіна О.М. - головуючий, судді Гринько С.Ю., Харакоз К.С.) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2016 (колегія суддів у складі: суддя Сковородіна О.М. - головуючий, судді Гринько С.Ю., Харакоз К.С.) зупинено провадження у даній справі до отримання висновку судової експертизи та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий, судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 27.04.2016 про зупинення провадження у справі залишено без змін.

У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" просить скасувати постанову господарського апеляційного суду від 07.06.2016, ухвалу господарського суду першої інстанції від 27.04.2016 про зупинення провадження у справі, а справу направити на розгляд господарського суду Донецької області. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 41, 42, 43, 79, 86 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", ст.ст. 526, 534, 629 ЦК України. Так, на думку скаржника, господарським судом першої інстанції було призначено експертизу з питань, вирішення яких знаходиться в компетенції суду, оскільки оскаржувані судові рішення не містять вказівок, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитним договором на підставі поданих сторонами доказів. Крім того, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вважає, що зупинення провадження у справі є наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У запереченнях на касаційну скаргу та додаткових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" просить постанову господарського апеляційного суду від 07.06.2016 та ухвалу господарського суду першої інстанції від 27.04.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" в оскаржуваних судових рішеннях наведено мотиви призначення експертизи, у зв'язку з чим подана касаційна скарга є необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 цієї ж постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Однак, таке право господарського суду виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарському суду слід навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами, через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 112 822 835,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог банк надав до позовної заяви детальний розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, а також виписку про рух коштів по кредитному договору. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом не погоджується з сумою заборгованості, визначеною банком, та вказує на те, що ПАТ "Дельта Банк" при розрахунку суми боргу не враховані платежі, які замість ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" зроблено поручителем - ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод". В свою чергу, ПАТ "Дельта Банк" надало додаткові пояснення щодо вказаних доводів боржника.

У зв'язку з викладеним, господарським судом першої інстанції було задоволено клопотання ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про призначення судової експертизи, на вирішення якої були поставлені питання як щодо перевірки розміру заборгованості позичальника за основною сумою заборгованості по кредиту так і по нарахованим штрафним санкціям, а також питання щодо співвідношення майнових інтересів (економічного стану) сторін, яке існувало на час укладання кредитного договору і яке існує на теперішній час з урахуванням зобов'язань за кредитним договором і укладених до нього додаткових угод.

Поставлені господарським судом на вирішення судового експерта питання, щодо порядку та строків повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, порядку притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати процентів і комісій безпосередньо стосуються умов кредитного договору № З.ЗДС/209/2008-КЛТ від 18.07.2008 та додаткових угод до нього та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки таким умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (розрахунком кредитної заборгованості, наданою банком; у разі незгоди з вказаним розрахунком - поданим контррозрахунком позичальника; банківськими виписками про рух коштів по рахунку; меморіальними ордерами як доказами надання кредиту). Тобто, вирішення питань, поставлених господарським судом перед експертом, потребує не спеціальних знань, а надання оцінки поданим сторонами доказам.

Господарськими судами не наведено, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитним договором і чому таку перевірку не може здійснити господарський суд.

Водночас слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч. 5 ст. 42 ГПК України), отже перевірка експертом правильності поданого позивачем розрахунку боргу не звільняє господарський суд від здійснення такої ж перевірки на предмет правильності розрахунку та підтвердження доказами.

Що стосується питання щодо співвідношення майнових інтересів (економічного стану) сторін, яке існувало на час укладання кредитного договору і яке існує на теперішній час то з'ясування такого питання не відноситься до предмета спору, оскільки не може вплинути на розмір заборгованості за кредитним договором.

Отже, в даному випадку господарські суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму процесуального права - ч. 1 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим ухвала господарського суду першої інстанції від 27.04.2016 про зупинення провадження у справі та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 з даної справи підлягають скасуванню відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України, а справа на підставі ч. 3 ст. 11113 названого Кодексу має бути передана на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.04.2016 у справі № 905/1344/15 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Н. Губенко С. Самусенко