ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 904/4236/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року за заявою 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі № 904/4236/15 за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" до 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 313 843,25 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати послуг за договором від 22.04.2011 року № ПР/ДН-1-11/259/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року, яке набрало законної сили, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 313 843,25 грн.

У квітні 2016 року відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у зв'язку з існуванням істотних обставин, які не були відомі відповідачу на момент прийняття рішення і які мають істотне значення для розгляду справи, що полягають в затвердженні та введенні в дію Наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 09.04.2015 року рішення засідання Ради Укрзалізниці від 02.04.2015 року про надання Державній спеціальній службі транспорту послуг із забезпечення підрозділів служби на об'єктах охорони: з організації зв'язку, розміщення особового складу, забезпечення комунальними послугами, перевезення військової техніки та матеріально-технічних засобів до зони проведення антитерористичної операції на безоплатній основі у сумі 1 045 000 грн., за рахунок прибутку, у тому числі Придніпровською залізницею - 331 158,32 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року (суддя Євстигнеєва Н.М.), прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд рішення від 09.06.2015 року за нововиявленими обставинами, зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року скасовано та в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року (судді Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В., Сизько І.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року за нововиявленими обставинами та зазначене рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.04.2011 року між сторонами було укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-1-11/259/НЮп, на підставі якого позивачем протягом липня - серпня 2014 року надані послуги відповідачу послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та інші пов'язані з цим послуги на загальну суму 324 734,18 грн.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи заяву про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року за нововиявленими обставинами та відмовляючи в позові виходив з наявності передбачених ст. 112 ГПК України нововиявлених обставин, які полягають у тому, що рішенням засідання Ради Укрзалізниці від 02.04.2015 року про списання з підрозділів Державної спеціальної служби транспорту боргів на загальну суму 1 045 000 грн., введеним в дію Наказом Укрзалізниці від 09.04.2015 року, було списано і заборгованість відповідача на суму 313 843,25 грн., про що заявнику стало відомо лише 05.04.2016 року після отримання листа Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 04.04.2016 року № 38/9/11-64, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у спірній сумі за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Проте, висновок судів обох інстанцій є передчасним та таким, що зроблений за неповного з'ясування обставин, що мають значення для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

У п. 5 цієї ж постанови зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач зазначав, що такими обставинами є наявність наказу Укрзалізниці від 09.04.2015 року № 1-Ц/Ком.Т1 "Про введення в дію рішень засідання Ради Укрзалізниці від 02.04.2015 року", яким було введено в дію рішення Ради Укрзалізниці про надання Державній спеціальній службі транспорту послуг із забезпечення підрозділів служби на безоплатній основі, зокрема, про списання заборгованості відповідача на суму 313 843,25 грн., яка виникла на підставі договору № ПР/ДН-1-11/259/НЮи, про що не було відомо заявнику на час розгляду справи.

Проте, висновок судів обох інстанцій на порушення правил розділу ХІІІ ГПК України зроблено за неповного з'ясування наявності умов, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, а саме не встановлено правової природи зазначених заявником обставин (факт це чи новий доказ), а також не з'ясовано, чи могли бути відомі такі обставини особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та не встановлено в чому полягає істотність даних обставин для розгляду справи і яким чином вони спростовують обставини, які було покладено в основу судового рішення, що переглядається.

Отже, суди обох інстанцій належним чином не дослідили обставин, на які посилався відповідач при зверненні із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, не встановили наявності одночасно трьох умов, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, тим самим порушивши вимоги ст. 43 ГПК України.

З огляду на викладене, оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення попередніх інстанцій за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, доводи і заперечення сторін, та в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2016 року скасувати, і справу № 904/4236/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

В.Селіваненко