ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 922/1519/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САЯН-ГРУП", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2016

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016

у справі № 922/1519/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САЯН-ГРУП" (далі - ТОВ "САЯН-ГРУП"), м. Харків,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" (далі - ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП"), м. Київ,

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець), м. Харків,

про стягнення 391 357,36 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідачів 1. ОСОБА_3 предст. (дов. від 04.11.2016)

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "САЯН-ГРУП" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 271 095,48 грн. заборгованості за договором транспортного експедитування від 01.02.2013 № 6-е (з них: 146 670,00 грн. основного боргу, 97 192,43 грн. інфляційних втрат, 8205,25 грн. - 3% річних, 19 027,80 грн. пені); 35 626,46 грн. заборгованості за договором на транспортно-експедиційні послуги від 03.01.2011 №5/№4-е (з них: 15 902,05 грн. основного боргу, 16 082,28 грн. інфляційних втрат, 2207,62 грн. - 3% річних, 1434,51 грн. пені); стягнення з Підприємця на користь ТОВ "САЯН-ГРУП": 200,00 грн. заборгованості за договором поруки від 01.02.2013; 200,00 грн. заборгованості за договором поруки від 03.01.2011.

У вирішенні спору місцевим господарським судом ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" було подано заяви про сплив позовної давності, у зв'язку з чим ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" просило відмовити у задоволенні позовних вимог, які пред'явлені позивачем до ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП".

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2016 у справі № 922/1519/16 (суддя Байбак О.І.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (судді Хачатрян В.С. - головуючий, Івакіна В.О., Шепітько І.І.) в позові відмовлено повністю, у зв'язку зі спливом позовної давності.

ТОВ "САЯН-ГРУП", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" просило суд залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 03.01.2011 ТОВ "САЯН-ГРУП" як перевізником та ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" як експедитором укладено договір №5/№4-е на транспортно-експедиційні послуги (далі - Договір-1), відповідно до умов якого експедитор (фактично замовник послуг за договором) за дорученням вантажовідправника/вантажоотримувача (далі - клієнт) замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень;

- у пункті 1.2 Договору-1 сторони передбачили, що конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора і узгоджуються з перевізником;

- згідно з пунктом 3.1 Договору-1 вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання. Експедитор зобов'язується в порядку й на умовах, визначених даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортної експедиторські послуги та відшкодувати попередньо-погоджені документально підтверджені витрати перевізника, пов'язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного договору;

- відповідно до пункту 3.2 Договору-1 розрахунки за цим договором здійснюються експедитором у безготівковій формі на умовах 100% оплати протягом 10 банківських днів з дня отримання наступних оригіналів документів: рахунка, товарно - транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної;

- згідно з пунктом 6.5 Договору-1 договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом одного року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення;

- згідно з пунктом 14 договорів-заявок, перевізник протягом 2 годин з моменту отримання заявки зобов'язаний підтвердити факт прийняття/відмови заявки до виконання, та надіслати експедитору підтверджену заявку на перевезення (підпис та печатка) факсом;

- у пункті 15 договорів-заявок передбачено, що перевізник для здійснення розрахунків за даною заявкою зобов'язаний протягом 5 робочих днів після здійснення перевезення (прибуття автотранспорту в кінцевий пункт призначення вказаний в даному договорі), але в будь-якому разі не пізніше 05 числа місяця наступним за місяцем у якому здійснювалося перевезення, передати (надіслати поштою) експедитору належним чином оформлені оригінали наступних документів: рахунок-фактура, два акти виконаних робіт підписаних перевізником, податкову накладну, два екземпляри товаротранспортних накладних із відміткою (печаткою) вантажоотримувача про отримання вантажу та відміткою (печаткою) перевізника, видаткову накладну із відміткою (печаткою) вантажоотримувача, оригінал довіреності на отримання вантажу, акти на бій продукції, видаткову накладну на продукцію;

- за змістом пункті 16 договорів-заявок у разі порушення умов даного договору, вказаних в пункті 15 (тобто ненадання всіх належним чином оформлених документів до 15 числа місяця наступного за місяцем у якому здійснювалося перевезення), оплату послуг перевізнику буде затримано на стільки днів, на скільки затримає перевізник передачу експедитору всіх документів, визначених пункті 15 даного договору в належній формі без помилок;

- у процесі виконання умов Договору-1 позивач за договорами-заявками № 2826-110ТГ, № 3284-110ТГ, № 3899-110ТГ, № 5582-110ТГ, № КS-7086-11, № КS-8070-11, № КS-40-12, № КS-789-12, № КS-4536-12, № КS-5001-12, № КS-191-13 надавав ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" відповідні послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами надання послуг, податковими накладними, рахунками, виставленими позивачем до оплати;

- договори-заявки № 2826-110ТГ, № 3284-110ТГ, № 3899-110ТГ, № 5582-110ТГ, № КS-7086-11, № КS-8070-11, № КS-40-12, № КS-789-12, № КS-4536-12, № КS-5001-12, № КS-191-13 містять ті ж відомості, що і товарно-транспортні накладні, згідно з якими безпосередньо здійснювалося перевезення за цими заявками, зокрема пункт завантаження та розвантаження, номер автомобіля, клас вантажу, назву продукції, ПІП водія;

- позивачем, з метою оплати зазначених послуг та на виконання умов Договору-1, у період з 16.05.2011 по 09.02.2013 направлялися на адресу ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" рахунки на оплату послуг, акти, податкові накладні, заявки, ТТН, що підтверджується поштовими чеками та описами вкладення у цінні листи;

- податкові накладні, які надіслані позивачем на адресу ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП", відображені останнім у власному податному обліку, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість, та витягом з інформаційної бази ДФС;

- у зв'язку з тим, що ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" здійснено оплату за надані позивачем послуги за Договором -1 не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу, нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 01.02.2013 ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" як експедитором та ТОВ "САЯН-ГРУП" як перевізником укладено договір № 6-е на транспортно-експедиційні послуги (далі - Договір-2), згідно умов якого експедитор (фактично замовник послуг за договором) за дорученням вантажовідправника/вантажоотримувача (далі - клієнт) замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом;

- згідно з пунктом 1.2 Договору-2 послуги за цим договором надаються протягом строку дії цього договору на підставі заявки на обслуговування (договору-заявки), яка надається експедитором перевізникові в письмовій формі (надсилається експедитором в т.ч. але не виключно засобами факсимільного або електронного зв'язку);

- відповідно до пункту 1.3 Договору-2 на підтвердження надання перевізником експедитору послуг за цим договором складаються відповідні акти виконання робіт (надання послуг), які є невід'ємною частиною цього договору, та мають бути підписані уповноваженими представниками сторін і завірені печатками сторін. Акти мають бути передані експедитору не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому надавались послуги перевізником;

- згідно з пунктом 3.1 Договору-2 розмір плати за послуги перевізника та строк оплати погоджується сторонами у разових заявках на обслуговування;

- за умовами пункту 3.2 Договору-2 оплата послуг, передбачених цим договором, здійснюється на поточний рахунок перевізника на підставі рахунків-фактур, що виставляються експедитору і складаються відповідно до розміру плати, передбаченої у відповідній заявці. Рахунки перевізника підлягають оплаті лише після надання експедитору перевізником повного пакету оригінальних документів, а саме належним чином оформлених та підписаних рахунків-фактур, двох актів виконаних робіт (надання послуг) підписаних перевізником, податкової накладної/их накладної/их, товаротранспортної/их накладної/их, видаткової/их накладної/их, оригіналу/ів довіреності/ей на отримання вантажу (у разі якщо вантаж отримує довірена особа, а не безпосередній керівник отримувача) на адресу експедитора. При цьому, у разі якщо пакет документів неповний та/або хоча б один документ не відповідає вимогам чинного законодавства України та/або пакет документів надійшов не на адресу експедитора, експедитор має право затримати оплату послуг перевізника до моменту усунення знайдених невідповідностей і при цьому повинен письмово повідомити перевізника про виявлені порушення в оформленні документів. В такому випадку обов'язок експедитора по сплаті рахунку починає обчислюватись з дати надання перевізником останнього документу на зазначену вище адресу;

- пунктом 3.3 Договору-2 передбачено, що за фактом надання послуг сторони підписують акт виконаних робіт (надання послуг), який є невід'ємною частиною цього договору. Сума вказана в акті виконаних робіт (надання послуг) має включати всі витрати перевізника, пов'язані з наданням послуг за цим договором;

- договори-заявки, складені сторонами до 18.08.2014 містять пункт 14, згідно з яким перевізник протягом 2 годин з моменту отримання заявки зобов'язаний підтвердити факт прийняття/відмови заявки до виконання, та надіслати експедитору підтверджену заявки на перевезення (підпис та печатка) факсом;

- згідно з пунктом 15 договорів-заявок, складаних до 18.08.2014, перевізник для здійснення розрахунків за даною заявкою зобов'язаний протягом 5 робочих днів після здійснення перевезення (прибуття автотранспорту в кінцевий пункт призначення вказаний в даному договорі), але в будь-якому разі не пізніше 05 числа місяця наступним за місяцем у якому здійснювалося перевезення, передати (надіслати поштою) експедитору належним чином оформлені оригінали наступних документів: рахунок-фактура, два акти виконаних робіт підписаних перевізником, податкову накладну, два екземпляри товаротранспортних накладних із відміткою (печаткою) вантажоотримувача про отримання вантажу та відміткою (печаткою) перевізника, видаткову накладну із відміткою (печаткою) вантажоотримувача, оригінал довіреності на отримання вантажу, акти на бій продукції, видаткову накладну на продукцію;

- за змістом пункту 16 договорів-заявок, складаних до 18.08.2014, у разі порушення умов даного договору, вказаних в пункті 15, оплату послуг перевізнику буде затримано на стільки днів, наскільки затримає перевізник передачу експедитору всіх документів, визначених пунктом 15 даного договору в належній формі без помилок;

- пунктом 11 договорів-заявок, складених після 18.08.2014 року передбачено, що підставою для здійснення експедитором оплати за цією заявкою є наступні документи: акт приймання-передачі послуг, підписаний експедитором і перевізником до проведення чергового платежу; рахунок-фактура; два екземпляри товаротранспортних накладних із відміткою (печаткою) вантажоотримувача; оригінал довіреності на отримання вантажу, акти на бій продукції;

- як зазначає позивач, у процесі виконання умов Договору-2 позивач за договорами-заявками №КS-832-13, №КS-1831-13, №КS-1643-13, №КS-2614-13, №КS-2846-13, №КS-3063-13, №КS-3230-13, №КS-3530-13, №КS-3531-13, №КS-3699-13, №КS-3858-13, №КS-3988-13, №КS-321-14, №КS-486-14, №КS-600-14, №КS-607-14, №КS-1176-14, №КS-1348-14, №КS-1388-14, №КS-1472-14, №КS-1500-14, №КS-1580-14, №КS-1657-14, №КS-1801-14, №КS-1949-14, №КS-2005-14, №КS-2117-14, №КS-2252-14, №КS-2256-14, №К5S-2382-14, №КS-2538-14 надавав відповідачу-1 відповідні послуги, що підтверджується: актами надання послуг, податковими накладними, рахунками, які направлялися на адресу відповідача-1, що підтверджується чеками та описами вкладення у цінні листи;

- договори-заявки №КS-832-13, №КS-1831-13, №КS-1643-13, №КS-2614-13, №КS-2846-13, №КS-3063-13, №КS-3230-13, №КS-3530-13, №КS-3531-13, №КS-3699-13, №КS-3858-13, №КS-3988-13, №КS-321-14, №КS-486-14, №КS-600-14, №КS-607-14, №КS-1176-14, №КS-1348-14, №КS-1388-14, №КS-1472-14, №КS-1500-14, №КS-1580-14, №КS-1657-14, №КS-1801-14, №КS-1949-14, №КS-2005-14, №КS-2117-14, №КS-2252-14, №КS-2256-14, №К5S-2382-14, №КS-2538-14 містять ті ж відомості, що і товарно-транспортні накладні, згідно з якими безпосередньо здійснювалося перевезення за цими заявками, зокрема пункт завантаження та розвантаження, номер автомобіля, клас вантажу, назву продукції, ПІП водія;

- податкові накладні, надіслані позивачем на адресу відповідача-1 останній відобразив у власному податному обліку, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість, та витягом з інформаційної бази ДФС;

- рахунки на оплату за Договором-2 направлялися позивачем на адресу відповідача-1 у період з 15.04.2013 по 13.01.2015;

- 08.04.2016 позивач направив на адресу відповідача-1 письмову претензію/вимогу, в якій вимагав сплатити заборгованість за Договором-1 та за Договором-2, а також нараховані в зв'язку з простроченням оплати інфляційні, 3% річних та пеню;

- у зв'язку з тим, що ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" здійснено оплату за надані позивачем послуги за Договором -2 не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу, нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 03.01.2011 позивачем та Підприємцем укладено договір поруки, відповідно до умов якого Підприємець поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором-1 в розмірі відповідальності 200,00 грн.;

- згідно з пунктом 4.1.1 договору поруки при порушенні замовником (відповідачем-1) зобов'язання перед перевізником (позивачем) за договором перевезення, поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 5 денний строк з дня отримання вимоги від перевізника з урахуванням обмеження, зазначеного в додатку №1 до цього договору;

- крім того, 01.02.2013 позивачем та Підприємцем укладено інший договір поруки, відповідно до умов якого Підприємець поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором-2 в розмірі відповідальності 200,00 грн.;

- згідно з пунктом 4.1.1 договору поруки при порушенні замовником (відповідачем-1) зобов'язання перед перевізником (позивачем) за договором перевезення, поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 5 денний строк з дня отримання вимоги від перевізника з урахуванням обмеження, зазначеного в додатку № 1 до цього договору;

- позивач просить суд стягнути з Підприємця як з поручителя 400,00 грн. за Договорами поруки.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "ОРЛАН-ТРАНС-ГРУП" заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором-1 та за Договором-2, а також стягнення з Підприємця на користь позивача 400,00 грн. за договорами поруки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договір-1 за своєю правовою природою відноситься до змішаних договорів, оскільки містить як елементи договору перевезення, так і договору транспортного експедирування, оскільки згідно з його умовами до обов'язків перевізника належить надання послуг з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також з організації таких перевезень. При цьому, хоча в даному договорі клієнт в розумінні приписів статті 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і іменується "експедитором", а фактичний експедитор/перевізник - "перевізником", зазначене не впливає на правову кваліфікацію зазначеного договору.

Відповідно до приписів статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Договір-2 за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, оскільки згідно з його умовами до обов'язків перевізника належить виключно надання послуг з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом. Зазначене також підтверджується обсягом прав та обов'язків наданих даним договором кожній зі сторін, в т.ч. встановлених у разових договорах-заявках, складених сторонами на виконання умов цього договору. При цьому, назва договору та зазначення відправника в розумінні приписів статті 909 ЦК України як "експедитора", не впливає на правову кваліфікацію зазначеного договору.

У відповідності до приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з приписами частини першої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили про сплив позовної давності для звернення з даним позовом до суду, про застосування якої (позовної давності) заявлено відповідачем-1 у справі.

Так, до правовідносин, які пов'язані з виконанням Договору-1 (що міститься елементи договору транспортного експедирування) застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності за змістом статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з приписами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рахунки на сплату заборгованості за спірними договорами-заявками, які складені в рамках Договору-1, направлялися позивачем на адресу відповідача-1 у період з 16.05.2011 по 09.02.2013, у зв'язку з чим, з урахуванням положень пункту 3.2 Договору-1, оплати за несплаченими договорами-заявками, складеними в рамках Договору-1 перший відповідач-1 повинен був здійснити у період з 29.05.2011 по 22.02.2013 за кожним окремим договором-заявкою.

До суду позивач звернувся 16.05.2016, тобто після спливу позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за Договором-1, що є підставою для відмови у позові, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем-1 у справі.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки Договір-2 за своєю правовою природою є договором перевезення, до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна позовна давність.

Так, відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 ЦК України).

Згідно з приписами статті 925 ЦК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії.

Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.

Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.

Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Норми частини третьої статті 925 ЦК України та частини п'ятої статті 315 Господарського кодексу України співвідносяться між собою як загальна та спеціальна: за загальним правилом до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Оплати за несплаченими договорами-заявками, складеними в рамках Договору-2, відповідач-1 мав здійснити, з урахуванням приписів частини другої статті 530 ЦК України, в період з 25.04.2013 по 23.01.2015 за кожним окремим договором-заявкою.

Позивач звернувся до суду 16.05.2016, тобто після спливу шестимісячного строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за Договором-2, що є підставою для відмови у позові, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем-1 у справі.

У розгляді вимоги про стягнення з Підприємця заборгованості на користь позивача за договорами поруки суди попередніх інстанцій, відмовляючи в позові, виходили з того, що до додаткових вимог належить, зокрема порука, у той час як зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стаття 266 ЦК України).

Проте, під час перегляду судового рішення у даній справі в апеляційному порядку, відповідач-2 10.10.2016 звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, які просив врахувати при розгляді апеляційної скарги (арк. справи 166-173 том 6), а саме: копії претензій позивача від 17.10.2014 та від 11.06.2015; копії платіжних доручень № 158 від 22.10.2014, № 203 від 19.06.2015, № 288 від 18.12.2015 на підтвердження виконання відповідачем-2 зобов'язань відповідно до договорів поруки.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 10.10.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (арк. 3 постанови) клопотання відповідача-2 задоволено, а документи долучені до матеріалів справи.

Згідно з приписами частини першої статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Проте, прийнявши додаткові докази відповідача-2 без наведення останнім обґрунтування неможливості подання їх до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього та без зазначення судом у постанові підстави їх прийняття, суд апеляційної інстанції припустився порушення приписів частини першої статті 101 ГПК України. Крім того, не надавши прийнятим додатковим доказам оцінки і не з'ясувавши, чи впливають останні (додаткові докази) на результат вирішення спору, зокрема, в частині вимог, пред'явлених до відповідача-2 та у застосуванні позовної давності, апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина друга статті 1115 ГПК України).

Відповідно до статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною першою статті 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених обставин, постанова апеляційного господарського суду від 10.10.2016 зі справи № 922/1519/16 підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САЯН-ГРУП" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 зі справи № 922/1519/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко