ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 922/1391/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировичана ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016у справі№ 922/1391/16 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Торгово-промислова компанія "Нова"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст ГКН"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк Українипростягнення коштівза участю представників сторін:

позивача: Ханович К.В.

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

третьої особи без самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Торгово-промислова компанія "Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст ГКН" про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 1570079,61 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.06.2016 у справі № 922/1391/16 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Торгово-промислова компанія "Нова" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" за Кредитним договором № 500007002874010-2 від 24 лютого 2011 року в розмірі 1570079 грн. 61 коп., що складається з: 181904 грн. 77 коп. строкової заборгованості за кредитом; 763045 грн. 23 коп. заборгованості за простроченим кредитом; 23004 грн. 11 коп. заборгованості за процентами строковими; 303552 грн. 99 коп. заборгованості за процентами простроченими; 123568 грн. 15 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 45092 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне повернення процентів; 7255 грн. 01 коп. трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 2657 грн. 30 коп. трьох відсотків річних від суми прострочених процентів та 120000 грн. 00 коп. штрафу.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст ГКН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" за Кредитним договором № 500007002874010-2 від 24 лютого 2011 року в розмірі 1570079,61 грн., що складається з: що складається з: 181904 грн. 77 коп. строкової заборгованості за кредитом; 763045 грн. 23 коп. заборгованості за простроченим кредитом; 23004 грн. 11 коп. заборгованості за процентами строковими; 303552 грн. 99 коп. заборгованості за процентами простроченими; 123568 грн. 15 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 45092 грн. 05 коп. пені за несвоєчасне повернення процентів; 7255 грн. 01 коп. трьох процентів річних від суми простроченого кредиту; 2657 грн. 30 коп. трьох відсотків річних від суми прострочених процентів та 120000 грн. 00 коп. штрафу.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на рішенням Господарського суду Харківської області від 29.06.2016 у справі № 922/1391/16.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/1391/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Гребенюк Н.В., Істомін О.А.) призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із ухвалами суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/1391/16, справу направити на розгляд Харківському апеляційному господарському суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вказуючи на те, що суд не навів дійсних обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи; не вказав, у яких спеціальних знаннях є потреба, а зупинення провадження судом є процесуально невиправданим та сприяє штучному затягуванню розгляду справи.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Разом з тим, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Призначаючи у справі судову експертизу апеляційний господарський не навів обґрунтування необхідності її призначення, вказавши лише, що для визначення точної суми заборгованості необхідні спеціальні знання і вказаного висновку суд дійшов з огляду на заперечення відповідача проти здійсненого позивачем розрахунку. При цьому судом не вказано для встановлення яких саме фактичних обставин, які б входили до предмету доказування у справі, є потреба у спеціальних знаннях; не обґрунтовано неможливості самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки наявних у справі доказів та самостійно не досліджено заперечення відповідача проти позову, а тому оскаржувану ухвалу суду про призначення експертизи не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена із дотриманням норм процесуального законодавства.

Виходячи зі змісту ухвали суду від 03.10.2016 про призначення судової експертизи, характеру поставлених перед експертом питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, касаційна інстанція дійшла висновку, що зазначені судом підстави для зупинення провадження у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін, дослідження та аналізу первинних документів, що підтверджують заявлені позовні вимоги.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.

Водночас і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Колегія суддів керуючись ст. 55, 129 Конституції України, правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 дійшла висновку, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно зі ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про призначення судової експертизи та зупинення провадження у цій справі підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/1391/16 Господарського суду Харківської області скасувати.

Справу передати на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Л. Іванова

Судді: Т. Барицька

Т. Козир