ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 910/9414/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 19.07.2016та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016у справі№ 910/9414/16 Господарського суду міста Києваза позовомДержавної акціонерної компанії "Хліб України"до1. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 2. Дочірнього підприємства "Криворізьке хлібоприймальне підприємство" Державної акціонерної компанії "Хліб України"прозобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

позивача: Дмитрук Н.М., Цихуляк С.В.

відповідача-1: Охріменко О.О., Бітюкова І.В.

відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Дочірнього підприємства "Криворізьке хлібоприймальне підприємство" Державної акціонерної компанії "Хліб України" про

- визнання незаконними дій ліквідаційної комісії, що створена на підставі наказу ДАК "Хліб України" від 16.09.2013 № 65 "Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Криворізьке ХПП" та передачі цілісного майнового комплексу";

- визнання недійсним з моменту вчинення правочину щодо приймання-передачі майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Криворізьке ХПП", який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014 № б/н між дочірнім підприємства ДАК "Хліб України" Криворізьке ХПП" та Філією ПАТ "ДПЗКУ "Криворізьке ХПП".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/9414/16 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Буравльова С.І., суддів Андрієнка В.В., Шапрана В.В.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 910/9414/16, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає помилковими висновки судів про те, що до складу цілісного майнового комплексу Криворізьке ХПП, що підлягав передачі, мали входити борги підприємства, оскільки наказ ФДМ України № 1218 від 05.11.1997 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельнихпідприємств" не застосовується до спірних правовідносин; вказує про необґрунтованість посилань судів на ст. 191 ЦК України, якою визначено поняття підприємства як єдиного майнового комплексу, оскільки згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 764 статутний капітал ПАТ "ДПЗКУ" формується шляхом передачі цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України"; зазначає про незалучення до участі у справі як третьої особи Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке є органом державної влади, що здійснює управління корпоративними правами ПАТ "ДПЗКУ".

02.12.2016 до Вищого господарського суду України від скаржника надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник вказує також на необґрунтованість висновків судів про те, що спірний акт приймання-передачі є правочином, оскільки відповідач-2 не є власником майна, яке передавалось за вказаним актом, а сама передача здійснювалася на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010.

07.12.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Державної акціонерної компанії "Хліб України" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 1000 від 22.08.1996 "Про утворення ДАК "Хліб України" прийнято рішення про створення Державної акціонерної компанії "Хліб України" з метою забезпечення держави та населення зерном і продуктами його переробки у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної борошно-круп'яної та комбікормової промисловості.

Відповідно до п. 29 статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 (із змінами і доповненнями) "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно ДАК "Хліб України" здійснюються Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Як передбачено п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" від 05.11.1997 № 1218, Міністерству агропромислового комплексу доручено передати у двомісячний термін до статутного фонду позивача державне майно підприємств, зазначених у додатку № 3, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії.

Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.08.2004 № 942015, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Гейківської сільської ради від 19.08.2004 № 49, комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Гейківка, вул. Вокзальна, буд. 6, належить ДАК "Хліб України" на праві колективної власності.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек та єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Гейківка, вул. Вокзальна, буд. 6, належить ДАК "Хліб України" на праві колективної власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.08.2004 № 942014, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Надеждівської сільської ради від 05.08.2004 № 485, комплекс, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Пичугіне, вул. Станційна, буд. 20, належить ДАК "Хліб України" на праві колективної власності. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Пичугіне, вул. Станційна, буд. 20, належить ДАК "Хліб України" на праві колективної власності.

Отже, вищевказане майно, згідно з актом оцінки наявності власності майна від 15.12.1998, належить ДАК "Хліб України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийнято рішення про передачу до статутного фонду господарської організації - Публічної акціонерної компанії "Державна продовольчо-зернова корпорація України" цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств позивача, які є об'єктами державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно з додатком до вказаної постанови Криворізьке ХПП знаходиться серед підприємств, що підлягають ліквідації та подальшій передачі до статутного капіталу, яке відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" входить до вказаного переліку.

Відповідно до п. 5.2 статуту ДП "Криворізьке хлібоприймальне підприємство" підприємство приймає рішення про реорганізацію, припинення діяльності підприємства, призначає ліквідаційну комісію, затверджує ліквідаційний баланс.

Наказом ДАК "Хліб України" від 16.09.2013 № 65 "Про утворення комісії з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізьке хлібоприймальне підприємство" та передачі цілісного майнового комплексу" було затверджено склад ліквідаційної комісії та зобов'язано голову комісії у встановленому порядку і терміни здійснити заходи з ліквідації відповідача-2 згідно з вимогами чинного законодавства, а також підготувати та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства від позивача до відповідача-1 та подати на затвердження Міністру аграрної політики та продовольства України.

22.01.2014 комісія з ліквідації ДП ДАК "Хліб України" "Криворізьке ХПП" в особі голови комісії Майзус Т.Г. передала, а філія ПАТ "ДПЗКУ" "Криворізьке ХПП" прийняла цілісний майновий комплекс підприємства на загальну суму 895438,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі, затвердженим Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Предметом позову у справі є позовні вимоги Державної акціонерної компанії "Хліб України" визнання незаконними дій ліквідаційної комісії та визнання недійсним з моменту вчинення правочину щодо приймання-передачі майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Криворізьке ХПП", який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014 № б/н між дочірнім підприємства ДАК "Хліб України" Криворізьке ХПП" та Філією ПАТ "ДПЗКУ "Криворізьке ХПП".

Обґрунтовуючи підстави недійсності цього правочину, позивач посилається на те, що (1) до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу відповідача-2 не було включено частину майна підприємства, ліквідаційною комісією не передавався на затвердження перелік такого майна, за вказаним актом здійснювалася передача виключно товарно-матеріальних цінностей, а борги не передавалися, що є порушенням п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; (2) ліквідаційна комісія не мала права включати до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу майно, яке перебувало в податковій заставі, без згоди контролюючого органу; (3) головою ліквідаційної комісії не було здійснено оцінки майна, що призвело до зниження вартості основних засобів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оформлення актом від 22.01.2014 дій сторін з приймання-передачі цілісного майнового комплексу до статутного капіталу, спрямованих на припинення відповідачем-2 прав і обов'язків власника і набуття відповідачем-1 прав і обов'язків власника майна, підпадає під ознаки правочину; відповідно до акту від 22.01.2014 проводилася передача виключно товарно-матеріальних цінностей, натомість борги не передавалися, що суперечить наказу Фонду державного майна від 29.12.2010 № 1954 та постановам Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 № 1218 і від 11.08.2010 № 764; постановою Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010 не заборонено передачу боргів підприємства під час процедури ліквідації; головою ліквідаційної комісії не було здійснено оцінки майна.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції про те, що внаслідок допущених ліквідаційною комісією ДП "Криворізьке ХПП" порушень, правочин щодо приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК "Хліб України" "Криворізьке хлібоприймальне підприємство", який оформлений актом приймання-передачі від 22.01.2014, суперечить п. п. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1, пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Як передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4 зазначеної статті).

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вирішено утворити державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - товариство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства та установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів товариства (пункти 4, 5 постанови)

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 доручено Державній акціонерній компанії "Хліб України" утворити комісію з ліквідації дочірніх підприємств Компанії та затвердити її склад; здійснити заходи з ліквідації зазначених підприємств та подати на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційний баланс та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.

Судами встановлено, що спірний акт приймання-передачі складено на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 764 і розпорядчих актів ДАК "Хліб України".

Разом з тим, не визначивши правовий режим майна, що підлягав передачі за спірним актом, та не з'ясувавши особливості управління таким майном та особливості його передачі, правовий статус Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та умови закріплення за ним спірного майна, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що дії сторін з приймання-передачі цілісного майнового комплексу до статутного капіталу, оформлені актом від 22.01.2014, були спрямовані на припинення відповідачем-2 прав і обов'язків власника і відповідно на набуття прав і обов'язків власника майна Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

При цьому, визначивши, що майно Криворізького хлібоприймального підприємства включено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", судами не з'ясовано та не надано правової оцінки підставам та процедурі передачі майна таких підприємств, визначеної, зокрема Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Відповідно до п. 19 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Як визначено ч. 1 ст. 11 Закону України "Про акціонерні товариства", оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

Разом з тим, встановивши, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 764 статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, суди вищенаведеного не врахували та, не з'ясувавши обставин, пов'язаних із створення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та оплатою його статутного капіталу, передчасно дійшли висновку про те, що за змістом вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України до статутного капіталу товариства мали передаватися також і борги ліквідованого дочірнього підприємства.

Як передбачено ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Як встановлено судами, відповідно до п. 29 статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 (із змінами і доповненнями) "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно ДАК "Хліб України" здійснюються Міністерством аграрної політики та продовольства України. Зазначеною постановою також визначено, що Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відноситься до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

Таким чином, відповідно до вищенаведених вимог процесуального закону суд повинен був залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно ДАК "Хліб України" та до сфери управління якого відноситься Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, надати оцінку доводам і запереченням сторін, об'єктивно оцінити інші докази та обставини, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 910/9414/16 скасувати.

Справу № 910/9414/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир