ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 904/3010/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м.Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі№904/3010/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" м. Дніпро доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області простягнення 30 439,80 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Дарій Л.М., дов. від 24.12.2015 №52-16/64;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Укрзалізниця") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - ПАТ "Південний ГЗК") плати за користування вагонами у розмірі 28 824,00 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1 615,80 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі №904/3010/16 (суддя Бондарєв Е.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 (головуючий суддя Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 28 824,00 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 1 615,80 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378,00 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого суду та постановою апеляційного суду, ПАТ "Південний ГЗК" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги, посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 42, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 2, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, статей 119, 121 Статуту залізниць України. Наголошує на тому, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи товариства про те, що плата за користування вагонами є завищеною. Крім цього, оскільки на момент розгляду справи у суді у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відсутній запис про припинення ДП "Укрзалізниця", висновок апеляційного суду про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДП "Придніпровська залізниця" є передчасним.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.11.2013 між державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (далі - Залізниця, позивач) та публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії, відповідач), укладений договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (дод. угода № 2 від 03.02.2014 року), з урахуванням Додаткової угоди № 9 від 15.12.2015 року, (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці (пункт 11 договору).

Відповідно до пункту 15 Договору Власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Згідно п.6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Цей договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно (пункт 20 договору).

За накладними №№ 42408914, 42439893, 42408963, 42439539, 42408740, 42408989, 42408757, 42409003, 42408864, 42409011, 42408872, 42408880, 42408948, 42408930, 42409029, 42448076, 42399543, 42374900, 42375006, 42375022, 42410928, 42434860, 42434878, 42434894, 42434902, 42434852, 42435099, 42446708, 42417816, 42417824, 42417857, 42417881, 42417899, 42417832, 42419341, 42417865, 42417840, 42417873, 42417808, 42417782 Залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" .

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом №601 від 04.11.2015о 04 год. 55 хв. були затримані вагони на станції Батуринська у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які прибули на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 65569287 хвіст 61014874 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4011-16-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2106.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Батуринська складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №12 від 04.11.2015, що прибули поїздом №2106 04.11.2015 о 04:45 год. на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Також, щодо наведених обставин складено акти загальної форми ГУ-23 №23 від 04.11.2015.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 04.11.2015 року о 06:00 год.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №12 від 04.11.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2106, відправлені поїздом № 2105 06.11.2015 о 10 год. 00 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 5248- 5258, 5266- 5273, 5274-5279, 5308-5314, 5318-5325, 5326-5332, 5354-5363, 5366, 5367-5368, 5371-5379, 5387-5388, 5426-5435, якими покладено відповідальність стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період з 04 год. 55 хв. 04.11.2015 по 08 год. 35 хв. 06.11.2015, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Батуринська і до закінчення їх затримки на вантажовідправника.

За наказом № 606 від 05.11.2015 о 17 год. 46 хв. були затримані вагони на станції Кривий Ріг Західний через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 54066964 хвіст 60931151 у кількості 60 вагонів, індекс поїзда 4000-535-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2140 (а.с. 15 том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг Західний складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 89 від 05.11.2015 року, що прибули поїздом № 2140 05.11.2015 о 14 год. 058хв. на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на їх адресу.

Також, щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №92 від 05.11.2015.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 05.11.2015 року о 18 год. 40 хв.

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №89 від 05.11.2015 затримані вагони, що прибули поїздом № 2140, відправлені поїздом № 2140 06.11.2015 о 06 год. 30 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 5248- 5258, 5266- 5273, 5274-5279, 5308-5314, 5318-5325, 5326-5332, 5354-5363, 5366, 5367-5368, 5371-5379, 5387-5388, 5426-5435, якими покладено відповідальність стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період з 17 год. 46 хв. 05.11.2015 по 06 год. 00 хв. 06.11.2015, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг Західний і до закінчення їх затримки на вантажовласника.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у журналі №58, додаток №7 до форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 09119343, 24119375, 07119330, 07119329, 08119334, 08119335, 24119374, 08119333 у розмірі 28 824,00 грн. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ДУ-92 №№ 10119060 у розмірі 1 615,80 грн.

Зазначені відомість плати за користування вагонами та накопичувальна картка підписані представниками товариства із застереженням, що шляхи приймання були вільні та про готовність прийняти вагони.

Спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з відмовою ПАТ "Південний ГЗК" сплатити нараховані йому залізницею плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Відповідач наголошує на тому, що він був готовий прийняти вагони, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками щодо зайнятості колій на станції Допоміжна.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999р. №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як встановлено судами, Регіональна філія "Придніпровська залізниця" своєчасно повідомила ПАТ "Південний ГЗК" про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу. Проте, прийнятий до перевезення на адресу комбінату вантаж був затримані залізницею на шляху прямування згідно вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідно до наказів №601 від 04.11.2015, №606 від 05.11.2015, про що складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №12 від 04.11.2015, №89 від 05.11.2015, акти загальної форми ГУ-23: №23 від 04.11.2015, № 92 від 05.11.2015, з огляду на скупчення вагонів на станції Допоміжна Придніпровської залізниці внаслідок несвоєчасного вивільнення комбінатом колій від вантажу, що призвело до затримки вагонів.

Водночас суди встановили, що ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення ДП "Придніпровська залізниця" про готовність забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення, а також доказів на підтвердження прийняття заходів відносно залізниці з приводу порушення нею умов договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.2013 в частині дотримання строку подачі вагонів на під'їзну колію комбінату.

Зважаючи на вказані обставини, залізницею на підставі зазначених актів були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки із розрахунком плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Обґрунтованість наданих ПАТ "Придніпровська залізниця" розрахунків плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу були досліджені місцевим господарським судом та апеляційним судом під час розгляду справи в суді відповідних інстанцій.

Таким чином, з урахуванням наведених правових положень та встановлених апеляційним судом обставин справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, здійснивши перевірку наданих ПАТ "Придніпровська залізниця" розрахунків, дійшли обґрунтованого висновку про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами у розмірі 28824,00 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1615,80 грн.

Заперечення ПАТ "Південний ГЗК" щодо недоведеності того факту, що затримка вагонів відбулась саме з вини комбінату, суд касаційної інстанції визнає безпідставним з огляду на їх спростування встановленими апеляційним судом обставинами справи.

Так, в обґрунтування своєї позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надав довідку щодо зайнятості колій на станції Допоміжна на момент видачі згаданих наказів, з якої вбачається, що на станції були вільні колії. Проте судами обґрунтовано зауважено, що навіть за умови наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за відсутності з боку комбінату доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, неможливо погодитися з доводами комбінату щодо відсутності його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Разом з тим, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть за відсутності передбачення такої поставки планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на правомірність нарахування Регіональною філією ПАТ "Укрзалізниця" "Придніпровська залізниця" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу внаслідок затримки вагонів на коліях станції призначення саме з вини ПАТ "Південний ГЗК".

Стосовно викладених у касаційній скарзі ПАТ "Південний ГЗК" доводів щодо необґрунтованого завищення розрахунку суми позовних вимог, судова колегія касаційної інстанції зауважує, що оскільки такі доводи не були предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій, у суду касаційної інстанції в силу обмежень, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, відсутні повноваження щодо прийняття та розгляду таких вимог.

Крім цього, зі змісту касаційної скарги вбачається, що оскаржуючи рішення та постанову, ПАТ "Південний ГЗК" наголошує на відсутності підстав для задоволення позовних вимог до відповідача, з огляду на недоведеність факту набуття ним ПАТ "Укрзалізниця" прав та обов'язків ДП "Придніпровська залізниця".

Касаційна інстанція відхиляє згадані доводи скаржника, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (надалі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту).

Відповідно до частини 6 статті 2 вказаного Закону товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до статті 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до реєстру внесено інформацію щодо юридичної особи - ПАТ "Українська залізниця" (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815).

Таким чином, врахувавши положення частини 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також факт реєстрації ПАТ "Українська залізниця", положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що всі права та обов'язки ДП "Придніпровська залізниця" перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".

При цьому, колегія суддів зауважує, що частина 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм статей 104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з пункту 2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону. Зазначена норма не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і ДП "Придніпровська залізниця".

Крім того правомірним є висновок апеляційного суду про те, що системний аналіз приписів ч. 3, 9 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та послідовності дій зі створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", визначеної Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014, дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ "Українська залізниця" (у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду) мало хронологічно передувати державній реєстрації їх правонаступника (ПАТ "Українська залізниця"), тобто, моменту набуття ним статусу суб'єкта правовідносин у розумінні статей 91, 92 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", які презюмуються достовірними, ПАТ "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і Державного підприємства "Придніпровська залізниця", що узгоджується і зі змістом частини 2 пункту 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку на підтвердження наведених апелянтом аргументів щодо відсутності правонаступництва.

Отже, враховуючи положення частини 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", факт реєстрації ПАТ "Українська залізниця", положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що всі права та обов'язки ДП "Придніпровська залізниця" перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішення і постанови та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 у справі № 904/3010/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова