ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 904/2202/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016

зі справи № 904/2202/16

за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області (далі - Прокурор), м. Дніпро, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області), м. Дніпро,

до 1. приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" (далі - Завод), м. Дніпро,

2. дочірнього підприємства "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) "РОЗВИТОК" (далі - Підприємство), м. Дніпро,

про визнання угоди недійсною та витребування державного майна із чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокуратури - Атаєва Д.К. прокурор

позивача - Васильківська В.Є. предст. (дов. від 16.02.2016)

відповідачів 1. Пилипцева Н.В. предст. (дов. від 19.07.2016), Тищик О.І. предст. (дов. від 29.03.2016), Бігдан О.В. предст. (дов. від 09.12.2016)

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області до Заводу та Підприємства про визнання договору недійсним, спонукання Підприємства до звільнення на повернення майна на користь РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 у справі № 904/2202/16 (суддя Панна С.П.) позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 (судді Коваль Л.А.- головуючий, Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Підприємства звільнити та повернути РВ ФДМУ по Дніпропетровській області приміщення дитячого садка, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 14 в чотирьохмісячний строк з дати набрання рішенням законної сили та в частині розподілу судових витрат; в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Прокурор, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Завод просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016, у зв'язку з перебуванням судді Студенця В.І. на лікарняному визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 904/2202/16: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-1, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 у справі № 904/1789/13-г (яке набрало законної сили) за позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, за участю прокуратури Дніпропетровської області про визнання права власності на нежитлові приміщення: дитячий садок, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 14; їдальня, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 46, у задоволенні позову відмовлено повністю;

- судовими актами зі справи № 904/1789/13-г встановлено таке:

20.01.1989 організацією орендарів "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" як орендарем, правонаступником якої є приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" та Республіканським об'єднанням масложирової промисловості "Укрмасложирпром" як орендодавцем укладено договір про передачу Дніпропетровського олійноекстракційного заводу в оренду строком на сім років з наступним правом викупу;

11.09.1992 Фондом державного майна України та організацією орендарів "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" укладено додаткову угоду, за умовами якої ФДМУ прийняв на себе зобов'язання орендодавця за договором оренди від 20.01.1989;

11.01.1993 ФДМУ видано наказ № 5-ДП, відповідно до якого надано дозвіл на приватизацію орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод";

розпорядженням Фонду державного майна України № 133-РОМ від 18.06.1993 затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод", згідно з яким до вартості майна, що підлягало приватизації, не увійшла вартість майна, для якого встановлено пільги, в тому числі майно вартістю 2256 тис.карб.;

18.06.1993 розпорядженням ФДМУ № 134-РПП затверджено План приватизації державного майна орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод", яким встановлено спосіб приватизації - шляхом викупу державного майна, зданого в оренду з правом викупу;

згідно з пунктом 4.5 зазначеного Плану приватизації встановлені порядок і умови використання об'єктів соціально-побутової сфери вартістю 2256 тис.крб., до яких включені спірні об'єкти: дитячий садок за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Короленка,14 на суму 1204,8 тис.крб. та їдальня на суму 1003 тис. крб., шляхом їх безоплатної передачі трудовому колективу за умов використання за призначенням;

24.06.1993 ФДМУ та організацією орендарів "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" укладено договір купівлі-продажу № КП-100 цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод";

за актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" від 23.07.1993, який є додатком до договору купівлі-продажу № КП-100, ФДМУ передано організації орендарів Заводу викуплену нею державну частку майна, у тому числі основні засоби невиробничого призначення, що передаються безкоштовно, вартість яких становить 2256 тис. крб.;

під час приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" спірні дитячий садок та їдальня не увійшли до статутного фонду цього підприємства як об'єкти соціально-побутового призначення, а були передані йому безоплатно у користування, у зв'язки з чим у орендного підприємства, відповідно, і у Заводу як правонаступника, не виникло право власності на спірне нерухоме майно за наслідками приватизації;

- приміщення дитячого садка, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 14, є державною власністю та має статус державного майна, що не увійшло до статутного капіталу орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" під час приватизації (як частина державного майна цілісного майнового комплексу, що не було передано у власність орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод") та перебуває на даний час на балансі Заводу, як правонаступника орендного підприємства "Дніпропетровський олійноекстракційний завод";

- відсутність належним чином проведеної державної реєстрації цього майна за Державою не свідчить про фактичну відсутність права власності на таке майно у Держави;

- відповідно до акту від 02.11.2012 № 40-05/2012 про результати перевірки стану збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного фонду та перебуває на балансі Заводу, який складений повноважними особами РВ ФДМУ по Дніпропетровській області встановлено, що майно, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу товариства, зокрема будівля дитячого закладу по вул. Короленко, 14 у м. Дніпропетровську та допоміжні споруди не використовуються товариством за призначенням та передано в оренду без дозволу РВ ДФМУ по Дніпропетровській області дочірньому підприємству "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) "РОЗВИТОК" на підставі договору оренди від 01.01.2012;

- повноважними особами РВ ФДМУ по Дніпропетровській області також було складено акт від 29.05.2014 про результати перевірки законності укладення договору оренди приміщення дитячого садка "РОЗВИТОК", що перебуває на балансі Заводу;

- 01.01.2016 Заводом як орендодавцем та Підприємством як орендарем укладено договір оренди (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування будову, яка є власністю орендодавця, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 14, загальною площею 676,1 кв.м, загальна площа підвальних приміщень 66,1 кв.м, та супутні будови та підсобні приміщення загальною площею 226,6 кв.м: котельня, сміттєзбірник, тіньові навіси, сарай господарський, колонка, ворота, огорожа;

- відповідно до пункту 3 Договору річний розмір орендної плати складає 2790,72 грн., в тому числі ПДВ 465,12 грн. Щомісячна орендна плата складає 232,56 грн. у тому числі ПДВ 38,76 грн.;

- строк дії Договору встановлюється з 01.01.2016 по 31.12.2016 та вважається пролонгованим на наступний рік у випадку відсутності письмової пропозиції про розірвання Договору однією із сторін (пункт 2 Договору).

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Договору недійсним, спонукання Підприємства звільнити та повернути РВ ФДМУ по Дніпропетровській області приміщення дитячого садка.

Відповідно до приписів частини першої статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій, належить до об'єктів управління державної власності.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду державного майна України належить, зокрема управління об'єктами державної власності.

Як унормовано у підпункті "з" пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" до повноважень Фонду державного майна України відноситься, у тому числі, здійснення контролю за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності (частина перша статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України").

Відповідно до пункту 4.1 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68, регіональні відділення Фонду державного майна України організовують контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітують про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно з приписами статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пунктом 4 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва виступають орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна виступає орендодавцем державного майна.

Згідно з приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Суди попередніх інстанцій, з урахуванням зазначених законодавчих приписів, встановивши, що Завод, який не є власником спірного майна чи особою, яка наділена правом розпоряджатися ним, не мав права передавати приміщення дитячого садка в оренду та укладати Договір оренди щодо зазначеного нерухомого майна; беручи до уваги те, що належність Заводу спірного об'єкта на праві користування не наділяє Завод повноваженнями щодо розпорядження цим об'єктом, - дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для визнання Договору недійсним, у зв'язку з тим, що останній суперечить вимогам законодавства та укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення.

При цьому, апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 228 Цивільного кодексу України (що регулює питання правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок), у зв'язку з недоведеністю вини Заводу, а саме наміру порушити публічний порядок.

Посилання скаржника на те, що саме з метою цільового використання майна та його утримання відповідачем-1 створено Підприємство та передано йому в оренду спірне майно, Вищий господарський суд України відхиляє, з огляду на те, що послуги, які надає Підприємство, останній надає на платній основі, тобто, здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відповідно, такі послуги не спрямовані на забезпечення доступності і безоплатності дошкільної освіти (у тому числі, для дітей працівників Заводу).

У вирішенні спору в частині зобов'язання Підприємства повернути РВ ФДМУ по Дніпропетровській області приміщення дитячого садка, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду (яким позов у відповідній частині задоволено) обґрунтовано виходив з того, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Пунктом 12 частини першої статті 5 цього Закону передбачено, що Фонд здійснює управління підприємствами та організаціями, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління.

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначені повноваження Фонду у сфері управління об'єктами державної власності, зокрема відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої зазначеної статті Фонд виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна, тобто здійснює право розпорядження державним майном.

Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, із зазначених вище законодавчих актів не вбачається наявності повноважень у ФДМУ щодо володіння та користування майном, яке має статус державного. Разом з тим, заявлена вимога про витребування майна на користь особи фактично передбачає набуття нею, у тому числі, права володіння та користування таким майном. Спірне приміщення дитячого садка знаходиться на балансі Заводу до вирішення питання щодо його подальшого використання; докази прийняття ФДМУ чи РВ ФДМУ по Дніпропетровській області рішення щодо спірного нерухомого майна у відповідності з вимогами Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, відсутні.

За наведених обставин, враховуючи положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірним є висновок апеляційного господарського суду про необґрунтованість вимоги Прокурора про витребування спірного майна на користь РВ ФДМУ по Дніпропетровській області (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2015 зі справи № 5028/12/107/2011).

Водночас, відмовляючи у задоволенні вимоги про спонукання Підприємства звільнити приміщення дитячого садка, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дана вимога заявлена без дотримання приписів статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України щодо способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів.

Однак, апеляційним господарським судом не враховано, що дана вимога, по своїй суті, є негаторним позовом (стаття 391 Цивільного кодексу України), який спрямований на захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння і у якому (негаторному позові) може бути закладено вимогу, зокрема про звільнення безпідставно займаних приміщень.

Так, відповідно до приписів статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З урахуванням того, що внаслідок визнання Договору недійсним право користування спірним майном у Підприємства відсутнє, останнє, з урахуванням приписів статті 391 ЦК України, зобов'язане звільнити приміщення дитячого садка.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо спонукання Підприємства звільнити приміщення дитячого садка, а також в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким зазначену вимогу задоволено, слід залишити в силі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 122 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 зі справи № 904/2202/16 скасувати в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 та прийняття нового рішення у скасованій частині про відмову у задоволенні позовних вимог про спонукання дочірнього підприємства "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) "РОЗВИТОК" звільнити приміщення дитячого садка, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 14 та в частині розподілу судових витрат.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2016 зі справи № 904/2202/16 в частині задоволення позовних вимог про спонукання дочірнього підприємства "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) "РОЗВИТОК" звільнити приміщення дитячого садка, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 14 та в частині розподілу судових витрат залишити в силі.

4. У решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 зі справи № 904/2202/16 залишити без змін.

5. Здійснити поворот виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 зі справи № 904/2202/16 у частині стягнення з прокуратури Дніпропетровської області на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" 56 689,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, - у разі подання прокуратурою суду відповідних заяви та довідки.

6. Стягнути з приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" на користь прокуратури Дніпропетровської області 31 748,45 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з дочірнього підприємства "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) "РОЗВИТОК" на користь прокуратури Дніпропетровської області 31 748,45 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко