ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 904/3554/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 904/3554/16 господарського суду Дніпропетровської області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" про визнання банкрутом за участю представників сторін: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" - Федорової Г.В.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3554/16 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи клопотання №246-2016 від 16.05.2016 голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. з додатками. Відхилено кандидатуру арбітражного керуючого Поліванової І.С. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці (до 17.09.2016 року). Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Польянова Є.О., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із наведеною постановою, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просила скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та припинити провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 (головуючий суддя: Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.) апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задоволtyj.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі № 904/3554/16 скасовано.

Провадження у справі № 904/3554/16 про визнання ТОВ "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ банкрутом припинено.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що в порушення вимог ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарським судом першої інстанції не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації.

Не погодившись із наведеною постановою суду другої інстанції, ТОВ "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою з проханням її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, пославшись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41,43,75,78,79,87 Податкового кодексу України, ст. ст. 1,11,19,95,98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що 05.05.2016 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" Польянов Є.О. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону.

У заяві про порушення справи ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" посилався на те, що 25.02.2016 року власником ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в особі голови ліквідаційної комісії Польянова Є.О. 25.02.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис. Загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 250 000,00 грн. В ході інвентаризації ліквідатором було виявлено: дебіторська заборгованість 20 000,00 грн.; майно, яке виступає предметом забезпечення на підприємстві відсутнє; грошові кошти у боржника відсутні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", в порядку ст. 95 Закону. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону.

З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" для задоволення вимог кредиторів, наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Скасовуючи постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 у даній справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарським судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, не було перевірено, чи мало товариство-боржник станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, а також факт закриття боржником рахунків в банківських установах.

Водночас, апеляційний господарський суд вказав, що матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до органів доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів товариства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки та визначення наявності чи відсутності заборгованості; відсутня інформація щодо повернення документів дозвільного характеру органам державної влади, органам місцевого самоврядування у разі їх наявності. За висновками господарського суду апеляційної інстанції, оскільки ці документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі.

Поряд з цим, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що судом першої інстанції в порушення вимог ч.16 ст.16 Закону не було направлено Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції ухвалу про порушення справи про банкрутство, разом з тим матеріали справи свідчать, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією в порядку визначеному Законом подано до місцевого господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 1 020,00 грн., отже, остання мала передбачені законодавством підстави для подання апеляційної скарги у даній справі.

Погоджуючись із наведеними висновками апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Згідно зі ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону.

Згідно з ч.1 ст.111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Частиною 7 ст.111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Частиною 10 ст.111 ЦК України встановлено, що до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

В силу приписів ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Зважаючи на положення ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

ТОВ "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" зареєстровано як суб'єкт господарювання 11.07.2008 року, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відомості за №12241020000043283.

25.02.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації.

Згідно із складеним головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" проміжним ліквідаційним балансом станом на 26.04.2016 року підприємство має кредиторську заборгованість в розмірі 250 000 грн. та дебіторську заборгованість в розмірі 20 000 грн. При цьому, у боржника відсутні основні засоби, грошові кошти, інші активи.

Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Головою ліквідаційної комісії складено акт інвентаризації майна, дебіторської та кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", проте, в порушення частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не вжив необхідних заходів з метою проведення інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється.

Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом у оскаржуваній постанові, окремі витяги було надано ліквідатором до суду першої інстанції лише 16.05.2016 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".

Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" нерухомого майна.

До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів.

Судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі.

Як встановлено у оскаржуваній постанові, з клопотанням про витребування доказів для підтвердження майнового стану боржника та факту відсутності у останнього активів у вигляді нерухомого майна ліквідатор звернувся до господарського суду вже після порушення провадження у даній справі.

Встановивши факт наявності дебіторської заборгованості боржника в розмірі 20 000 грн. головою ліквідаційної комісії не було вжито будь-яких заходів до отримання такої заборгованості. Лише після прийняття оскаржуваної постанови, ліквідатор звернувся в господарський суд з позовом про стягнення дебіторської заборгованості.

Відповідно до вимог частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Протокол №11 загальних зборів учасників товариства про затвердження ліквідаційного балансу від 26.04.2016 року було залучено до матеріалів справи за клопотанням голови ліквідаційної комісії після винесення судом ухвали про прийняття заяви про призначення справи про банкрутство до розгляду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у матеріалах справи містяться довідки Банківських установ про закриття рахунків боржника, згідно довідки голови ліквідаційної комісії про відомості щодо рахунків, відкритих у банках та інших фінансово-кредитних установах станом на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника відсутні відкриті рахунки у банках та інших фінансово-кредитних установах, однак, головою ліквідаційної комісії не визначено рахунок, який має використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

У п. 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів" (затверджено Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції Наказу Міністерства Фінансів України № 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів")) визначено, що належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка Державної податкової інспекції. Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття не була надана боржником на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство.

Як вже зазначалось, ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як встановив суд другої інстанції у оскаржуваній постанові, матеріали даної справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Апеляційний господарський суд встановив, що до заяви про порушення справи про банкрутство, в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України, не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Отже, висновок про недотримання ліквідаційною комісією вимог частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника, є вірним.

Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

При зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про наявність у нього активу у вигляді виключно дебіторської заборгованості в сумі 20 000 грн., тоді як визнана ним кредиторська заборгованість становить 250 000 грн.

Отже, зазначений боржником обсяг активів, як правомірно встановив апеляційний господарський суд, є недостатнім для покриття судових витрат навіть у мінімальному обсязі, визначеному чинним законодавством. При цьому відсутність у боржника будь-яких інших коштів, необхідних для покриття судових витрат, унеможливлює звернення до суду для примусового стягнення дебіторської заборгованості з метою включення її до ліквідаційної маси.

За приписами частини 7 статті 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

У свою чергу частина 1 статті 15 Закону у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство дає підстави дійти до висновку, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону.

Усі вищезазначені обставини, які можуть свідчити про безпідставність здійснення провадження у даній справі про банкрутство, у порушення вимог ст.ст. 47, 43 ГПК України не були враховані судом першої інстанції, як під час порушення провадження у даній справі та і під час винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно зі ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Стосовно доводів скаржника про порушення апеляційним господарським судом приписів ст.97 ГПК України, щодо прийняття до провадження апеляційної скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області без оплати судового збору, слід вказати на те, що приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом.

Щодо посилань заявника касаційної скарги на відсутність у податкового органу права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 106 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства, у даному випадку, в порядку ст.95 Закону, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, а також подання податковим органом до місцевого господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника на суму 1 020 грн. (а.с.184), колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи скаржника щодо відсутності у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

Інші доводи ліквідатора ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" Польянова Є.О., наведені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених апеляційним господарським судом обставин та направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (ст.1117 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "ТД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, та у зв'язку із цим підставністю припинення провадження у даній справі, в порядку п. 1 ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, п. 9 ч. 1 ст. 83 Закону.

Правові підстави для зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі №904/3554/16 відсутні.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 904/3554/16 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

О.Є. Короткевич