ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 925/299/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалугосподарського суду Черкаської області від 13.09.2016 р. (суддя Пащенко А.Д.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. (судді Зубець Л.П., Алданова С.О., Мартюк А.І.) у справі№925/299/16 господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доКомунального підприємства теплових мереж Черкаського району простягнення 706 710 грн. 65 коп. за участю представників: від позивача Никеруй Т.М., довіреність №14-81 від 25.04.2016 р.від відповідачане з'явились

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2016 р. у справі №925/299/16, яке набрало законної сили, задоволено позов, а саме: стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 319 116 грн. 95 коп. основного боргу, 121 223 грн. 77 коп. пені, 250 195 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 16 174 грн. 51 коп. 3% річних, 10 600 грн. 66 коп. витрат на сплату судового збору.

На виконання даного рішення 14.06.2016 р. господарським судом Черкаської області видано відповідний наказ.

Комунальне підприємство теплових мереж Черкаського району звернулось до місцевого господарського суду з заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2016 р. у справі №925/299/16 згідно графіку, доданого до даної заяви, на 50 місяців з жовтня 2016 року до грудня 2020 року з обов'язковим щомісячним платежем.

В подальшому, від заявника надійшов лист, в якому відповідач просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2016 р. у справі № 925/299/16 згідно графіку, доданого до даного листа, а саме: на 24 місяці, тобто, з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 29 887 грн. 97 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 р. у справі №925/299/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р., заяву відповідача задоволено, виконання судового рішення розстрочено на 24 місяці (на пропорційно-рівні щомісячні платежі) із обов'язковим щомісячним платежем (не пізніше останнього робочого дня кожного місяця) в сумі 29 887 грн. 97 коп. та з останнім платежем - 29 888 грн. 01 коп.

Не погодившись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій про розстрочку виконання рішення, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2016 р. у справі №925/299/16.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема, без врахування заперечень позивача.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2016 р. справу №925/299/16 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 12.12.2016 р.

У судове засідання 12.12.2016 р. з'явились представився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено в п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" №9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання, зокрема, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Задовольняючи заяву Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району про розстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2016 р. у справі №925/299/16, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив з наступного:

- відповідач є суб'єктом господарювання, заснованим на комунальній власності, основним видом діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря;

- фінансування комунального підприємства здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

- невідшкодована заборгованість перед відповідачем за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, що надана бюджетним установам та організаціям, складає 1,7 млн. грн.;

- збитковість діяльності боржником підтверджується довідкою банку про залишок коштів на банківському рахунку, фінансовими звітами та балансами.

Таким чином, враховуючи наведені відповідачем доводи та надані на їх підтвердження докази, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення господарського суду у справі №925/299/16 в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладені положення норм чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди, врахувавши майнові інтереси сторін справи, обґрунтовано визнали доведеною наявність конкретних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115, ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зогляду на викладене, дослідження доводів скаржника про недоведеність відповідачем необхідності розстрочення виконання судового рішення фактично стосуються переоцінки доказів у справі та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції, звертає увагу заявника касаційної скарги на те, що в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" №9 від 17.10.2012 р. не міститься виключного переліку випадків, у яких можливе розстрочення виконання рішення суду. Отже, рішення про розстрочення виконання судового акту або про відмову в розстроченні його виконання приймається судом у кожному окремому випадку за результатами дослідження вимог та заперечень сторін та оцінки доказів, якими вони підтверджують свої вимоги та заперечення.

За таких обставин, доводи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як безпідставні та необґрунтовані.

Як закріплено в п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, враховуючи, що господарськими судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення питання про надання розстрочки виконання судового рішення та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає, що підстави зміни або скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Разом з цим, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги, що передбачено ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 р. у справі №925/299/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Н.М. Нєсвєтова