ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 910/31409/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на рішення Господарського суду міста Києва від10.02.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.10.2016у справі№910/31409/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"провизнання недійсним та скасування рішенняза участю представників:від позивача:Гей В.Г.,від відповідача:Волянський В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дічірній банк Сбербанку Росії", найменування якого змінене на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ "Фудмережа" про виділ з товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/31409/15 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (колегія суддів у складі: Зеленін О.В., Мартюк А.І., Зубець Л.П.), у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ "Сбербанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

Відповідачем подано письмові пояснення, у яких просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2011 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Фудмаркет" як позичальником, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ із змінами та доповненнями, відповідно до якого позивач відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, надає позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти та своєчасно їх повернути на умовах Кредитного договору.

З метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Фудмаркет" за кредитним договором між ПАТ "Дічірній банк Сбербанку Росії" (заставодержатель) та ТОВ "Фудмережа" (заставодавець) було укладено договір застави від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 4870.

Відповідно до п. 3.1 договору застави предметом застави є основні засоби, торгівельне обладнання, яке належить заставодавцю на праві власності.

14.07.2015 відбулись Загальні збори учасників ТОВ "Фудмережа", рішення яких оформлені протоколом №45, на яких було прийнято рішення: створити нову юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю шляхом виділу з ТОВ "Фудмережа"; створити комісію з виділу; уповноважити комісію з виділу в двомісячний строк з дати оприлюднення повідомлення про прийняття учасниками рішення про виділ товариства на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців провести інвентаризацію майна та зобов'язань, визначити порядок формування статутного капіталу та його склад, скласти розподільчий баланс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що рішення загальних зборів ТОВ "Фудмережа", оформлене протоколом №45, про виділ, фактично є заміною боржника у зобов'язанні перед позивачем, як заставодержателем за договором застави № 4870 від 14.09.2011, та порушує вимоги ст.ст. 520 586 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про заставу" оскільки позивач не надавав згоди на заміну боржника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимог є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Здійснивши дослідження копії реєстраційної справи ТОВ "Фудмережа", суди встановили, що учасниками товариства прийнято рішення про створення нової юридичної особи шляхом виділу на підставі протоколу загальних зборів учасників від 14.07.2015 № 45. Після проведення реєстраційної дії: "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу", жодних інших реєстраційних дій, в тому числі створення нової юридичної особи шляхом виділу, здійснено не було.

Тобто судами встановлено, що створення нової юридичної особи шляхом виділу з ТОВ "Фудмережа" фактично не здійснено, а також не складений розподільчий баланс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався, зокрема, на порушення оспорюваним рішенням загальних зборів ТОВ "Фудмережа" вимог ст. 520 ЦК України, відповідно до якої боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що майно та зобов'язання, що належать ТОВ "Фудмережа", як заставодавцю за договором застави № 4870 від 14.09.2011, не були передані будь-якій іншій юридичній особі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність посилань позивача на порушення вимог ст. 520 ЦК України.

Помилковим є також посилання позивача на порушення ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" та ч. 2 ст. 586 ЦК України, якими визначено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором, оскільки результат реорганізації шляхом виділу (який фактично здійснено не було) не передбачає відчуження предмету застави за договором застави.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені твердження позивача, з посиланням на ч. 3 ст. 16 Закону України "Про господарські товариства" та постанову Вищого господарського суду України від 26.03.2013 № 5011-74/6564-2012 про те, що зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечення кредиторів товариства не допускаються, оскільки створення нової юридичної особи шляхом виділу з ТОВ "Фудмережа" не передбачає зменшення статутного капіталу останнього.

Окрім цього, відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Крім того, у п. 2.12. постанов Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 1 від 16.12.2015 роз'янено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскільки позивачем не надано доказів того, яким чином оспорюваним рішенням загальних зборів ТОВ "Фудмережа" порушено його права, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від10.02.2016 у справі №910/31409/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

С. Шевчук