ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року Справа № 921/993/15-г/5 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівГубенко Н.М., Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Аляска"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.04.2016у справі№ 921/993/15-г/5Господарського судуТернопільської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"доМалого приватного підприємства "Аляска"простягнення 332902,17 грнза участю представників:
позивача: Тузова В.О., дов. від 26.01.2016;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.02.2016 у справі №921/993/15-г/5 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Андрушків Г.З., судді - Боровець Я.Я., Стадник М.С.) позовні вимоги залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельник Г.І., судді - Гриців В.М., Михалюк О.В.) ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 10.02.2016 у справі №921/993/15-г/5 скасовано, а справу направлено на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду , відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 332 902,17грн (заборгованість за кредитом, заборгованість по процентах за користування кредитом, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, заборгованість по комісії за користування кредитом) станом на 31.08.2015 за неналежне виконання МПП "Аляска" умов договору банківського обслуговування б/н від 29.03.2011 (який складається із заяви МПП "Аляска", Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті (www.privatbank.ua), а підставою позову у даній справі є неналежне виконання МПП "Аляска" умов договору банківського обслуговування б/н від 29.03.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н 29.03.2011 (який складається із заяви МПП "Аляска", Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті (www.privatbank.ua), в результаті чого, у МПП "Аляска" утворилася заборгованість в сумі 332 902,17грн (122 000,00грн - заборгованість за кредитом, 93 370,21грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 97 907,79грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 19 624,17грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2015 порушено провадження у справі та прийнято позовні матеріали до розгляду. Розгляд справи призначено на 21.10.2015. Зобов'язано позивача подати до дня розгляду справи докази надання кредиту (виписки з рахунку, тощо); обґрунтований розрахунок суми позову - окремо: розрахунок основного боргу із значенням дати, суми видачі кредиту: суми погашення і борг; розрахунок процентів за користування кредитом із зазначенням суми на яку нараховуються проценти, період нарахування, сума погашення, борг; пені (окремо по кредиту, процентам, комісії) із зазначенням суми, на яку здійснено нарахування та період, за який нараховано пеню; комісії із зазначенням періоду нарахування та суми на яку нараховується комісія (із зазначенням підстав її нарахування); виписки та розрахунки друкувати розміром шрифту не менше "12"; докази включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи в суді (витяг з ЄДР). Аналогічні документи було витребувано у позивача також ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.11.2015.
Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2015, 02.12.2015, 13.01.2016, зокрема, зобов'язано позивача до дня розгляду справи надати суду лише документально обґрунтовані пояснення на заперечення відповідача.
При цьому, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016 зобов'язано позивача до дня розгляду справи надати суду ще: документальне підтвердження відкриття відповідачу поточного рахунку № 26002060505346 на виконання договору №б/н від 29.03.2011; документальне підтвердження надання відповідачу кредиту (встановлення кредитних лімітів) по договору №б/н від 29.03.2011 на поточний рахунок №26002060505346 (виписки банку, які друкувати шрифтом не менше "12"); документально обґрунтований розрахунок суми позову щодо боргу по кредитному договору №б/н від 29.03.2011, окремо: розрахунок основного боргу із значенням дати, суми видачі кредиту: суми погашення і борг; розрахунок процентів за користування кредитом із зазначенням суми на яку нараховуються проценти, період нарахування, сума погашення, борг; пені (окремо по кредиту, процентам, комісії) із зазначенням суми, на яку здійснено нарахування та період, за який нараховано пеню; комісії із зазначенням періоду нарахування та суми на яку нараховується комісія (із зазначенням підстав її нарахування); та документально обґрунтовані пояснення щодо встановлення відповідачу кредитного ліміту по договору №б/н від 29.03.2011 тільки 27.07.2011 в сумі 11200,00 грн згідно наданої довідки від 08.09.2015.
В зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвал суду та неподанням витребуваних документів, необхідних для розгляду справи, Господарським судом Тернопільської області винесено ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи були надані документи, яким суд першої інстанції зобов'язаний був надати правову оцінку.
Зокрема, як встановив апеляційний господарський суд, позивачем надано заяву від 29.03.2011 (т. 1 а.с. 14), в якій зазначено про рахунок МПП "Аляска" №26002060505346 та про те, що Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку. При цьому, про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Також зазначено, що порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Також, до матеріалів позовної заяви долучено довідку про розмір встановлених кредитних лімітів від 08.08.2015 № 08.7.0.0.0/150908162454 (т. 1 а.с. 30), яка надана Клієнту - МПП "Аляска" по рахунку №26002060505346.
Здійснюючи розгляд документальних доказів у справі, суд апеляційної інстанції з'ясував, що в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за договором №б/н від 29.03.2011 у, укладеного між позивачем та відповідачем станом на 31.08.2015 (т. 1 а.с. 31-36), з якого вбачається загальний залишок заборгованості 122 000,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 93 370,21грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 97 907,79 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом 19 624,17 грн, про заявлення сум яких йдеться у позовній заяві (т. 1 а.с. 4-7).
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем подано виписку з 01.06.2014 по 31.08.2015 по рахунку №26002060505346 МПП "Аляска" (т. 1 а.с. 37), відповідно до якої, вхідний залишок по рахунку складає 122 000,00 грн та долучено виписку по руху коштів по рахунку, з якого, в тому числі, вбачається рух коштів по рахунку №26002060505346 МПП "Аляска" (т. 1 а.с. 83-281).
Таким чином, враховуючи та аналізуючи документальні докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витребувані Господарським судом Тернопільської області у позивача документи містяться в матеріалах справи, що надає можливість їх дослідити в сукупності поданих позивачем доказів та вирішити спір по суті за наявними у справі доказами.
Згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, суд має можливість надати оцінку документам, які додані позивачем до матеріалів позову та зібрані судом першої інстанції шляхом витребовування вищезазначеними ухвалами, врахувати обставини, викладені в позовній заяві.
Здійснюючи перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд, зазначене вище врахував та обґрунтовано скасував ухвалу, передавши справу до місцевого господарського суду для розгляду по суті спору.
Статтею 1117 ГПК України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст.1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Аляска" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 у справі №921/993/15-г/5 - без змін.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА
Судді Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА