ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 914/4229/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"на рішенняГосподарського суду Львівської області від 25.02.2016 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016у справі№ 914/4229/15Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 86892,07 грн.за участю представників:

від позивача - Тузова В.О., довір № 5366-К-Н-О від 26.01.2016

від відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2016 у справі № 914/4229/15 (суддя Петрашко М.М.) частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (позивач), присуджено до стягнення з ОСОБА_4 (відповідач) на користь ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" 34 316,84 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7 427,64 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 662,01 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 914/4229/15 (головуючий суддя Давид Л.Л., судді: Гриців В.М., Кордюк Г.Т.) залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2016 у даній справі.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2016, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у даній справі в частині відмови у стягненні неустойки (пені) скасувати, позов у цій частині задовольнити повністю.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

10.10.2016 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на необґрунтованість касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 27.04.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 підписав з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиском печатки, у зв'язку з чим банком ФОП ОСОБА_6 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

Відповідно до заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого Банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

ПАТ "КБ "Приватбанк" зазначає, що згідно заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних засобів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.

Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов, передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт -банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - надалі "Угода").

Згідно п.3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 05.11.2013 № 08.7.0.0.0/131105090913, з 27.04.2011 розмір ліміту складав 1 000,00 грн., з 26.07.2012 - 40 000,00 грн., з 04.02.2013 - 50 000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось з позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 453 746,56 грн., з яких 48 546,30 грн. - заборгованість за кредитом, 46 097,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 49 043,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 10 059,71 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

26.01.2016 ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" надало суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких просило суд стягнути з відповідача 34 316,84 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 45 147,59 грн - пені, 7 427,64 грн - комісії.

Банк посилається на рішення Господарського суду Львівської області від 22.09.2014 у справі № 914/4368/13, яким задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 48 546,30 грн заборгованості за кредитом, 11 780,57 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 895,55 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 632,07 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 720,50 грн. судового збору.

Позивач зазначає, що він звертається до суду про стягнення заборгованості за договором, що утворилась після винесення вказаного судового рішення.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача відсотки за користування кредитом та комісію. Відмовлено позивачеві в частині стягнення з відповідача пені.

Судові рішення мотивовані статтями 549, 625, 628, 634, 1048, 1049, 1054, 1067 Цивільного кодексу, Умовами та Правилами надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач.

Колегія суддів Вищого господарського суду України частково погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1067 вказаного Кодексу закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Тобто між сторонами виникли правовідносини договору приєднання, який є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2014 у справі № 914/4368/13, яким присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитом у розмірі 48 546,30 грн.

Згідно з розділом 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У випадку непогашеним кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до пунктів 3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2. 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Судами попередніх інстанцій стягнуто з відповідача відсотки за користування кредитом у розмірі 34 316,84 грн за період з 26.10.2013 по 27.02.2015.

Однак суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що зміна банком в односторонньому порядку з 01.07.2014 відсоткової ставки не узгоджується зі змістом заяви відповідача від 27.04.2011 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно з якою відносини між сторонами договору можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодженням по банківському обслуговуванню через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Доказів, які б свідчили про те, що банк повідомив відповідача про зміну (збільшення) відсоткової ставки до 56 % у встановленому Умовами та Правилами порядку матеріали справи не містять, оскільки долучене до матеріалів справи у роздрукованому вигляді таке повідомлення не підтверджує факт розміщення таких даних та повідомлення відповідача в розумінні статей 33-36 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України здійснивши власник розрахунок процентної ставки, дійшла висновку про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, з урахуванням процентної ставки в розмірі 48%, а не 56 % як заявлялось позивачем у позовній заяві.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 32 170,01 грн. процентів за користування кредитом.

Судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача комісію у розмірі 7 427,64 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України відмовлено позивачеві в частині стягнення з відповідача пені.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Оскільки між сторонами відсутній укладений у письмовій формі згідно з частиною 1 статті 259, статтею 207 Цивільного кодексу України договір про збільшення строку позовної давності для стягнення пені, визначеного статтею 258 Цивільного кодексу України, в самій заявці від 27.04.2011 відсутні такі умови, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.

Відповідно до статті 111- 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду згідно зі статтею 111-10 Господарського процесуального кодексу України є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України змінює рішення і постанову в порядку пункту 5 частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 914/4229/15 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 32 170,01 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7 427,64 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 593,95 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР