Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №910/9932/14 Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №910/9...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 910/9932/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л. Б.,

за участю представників: позивача - Суденка Р.В. дов. № 09-32/637 від 26 жовтня 2015 року та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єдання "Азот" - Вєдєрнікової О.С. дов. № 92 від 22 вересня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ПАТ "Комерційний банк "Надра" та Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року позов задоволено повністю.

З ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" стягнуто солідарно на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 583149150 гривень 00 коп. простроченого боргу за кредитом, 2664667 гривень 73 коп. прострочених процентів за користування кредитом.

З ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" стягнуто 4203924 гривень 41 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 2808 гривень 85 коп. пені за прострочення сплати процентів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Надра" та апеляційну скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14 серпня 2014 року скасовано частково, його резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 583149150 гривень 00 коп. простроченого боргу за кредитом, 2664667 гривень 73 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 4203924 гривні 41 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 2808 гривень 85 коп. пені за прострочення сплати процентів, 73080 гривень судового збору.

В частині позовних вимог до ПАТ "Комерційний банк "Надра" відмовити".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року, Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" відмовлено в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року.

У березні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" звернулось до суду з заявою, у якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року строком на три роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 травня 2016 року заяву Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року, яке скасоване частково постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року, строком на один рік - до 24 травня 2017 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 травня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року, у наданні відстрочки відмовити.

Посилається на те, що у відповідності до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, надання відстрочки виконання рішення суду закон пов'язує з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання рішення, у той час як ухвала місцевого господарського суду не містить жодного обгрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення суду.

Вважає, що наведені заявником підстави відстрочки не є винятковими та такими, що свідчать про неможливість чи ускладнюють виконання рішення суду.

Зазначає, що місцезнаходженням боржника є м. Сєвєродонецьк, яке не перебуває під контролем незаконних збройних сил, а діяльність боржника не пов'язана з окупованою територією, а тому посилання останнього на негативне фінансове становище є безпідставним.

Вважає безпідставним посилання на Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки положення вказаного закону не звільняють від обов'язку виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Вказує, що фінансове становище боржника не характеризується виключністю, а є характерним для багатьох галузей та економіки України в цілому.

На його думку, судами не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між виконанням рішення суду та можливістю екологічної катастрофи.

Посилається на те, що при вирішенні питання про відстрочку судового рішення суд перш за все має враховувати її наслідки для кредитора.

Зазначає, що у межах даної справи вже розглядалась заява боржника про розстрочення виконання рішення, за результатом розгляду якої останньому відмовлено у наданні розстрочки, при цьому жодних нових обставин, які б надавали право на відстрочку, боржником не наведено.

Також зазначає, що суть відстрочки полягає не лише в неможливості виконання боржником рішення, а і доведеності і гарантіях того, що рішення суду буде ним виконано через певний проміжок часу.

Посилається на те, що суть порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що судами не встановлено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності заявника, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем саме через рік, без шкоди матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього протягом строку невиконання.

Стверджує, що судами не застосовано практику Європейського суду з прав людини.

Представник ПАТ "Комерційний банк "Надра" у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ПАТ "Комерційний банк "Надра" повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обгрунтовуючи заяву про надання відстрочки виконання рішення суду на три роки, Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" посилається на тяжке фінансово-економічне становище, у зв'язку з чим не має можливості виконати зобов'язання перед позивачем у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року з огляду на наступні обставини.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" № 1275-р від 2 грудня 2015 року ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

На підставі наказу № 527/1 від 16 квітня 2014 року з квітня 2014 року робота підприємства, яке є виробником небезпечних речовин, а його об'єкти віднесені до 1-го класу підвищеної небезпеки, зупинена з метою забезпечення безпеки в період проведення антитерористичної операції в регіоні.

Порівняно з аналогічним періодом попереднього року збиток ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" зріс більш ніж на 10000000 гривень 00 коп.

Посилається на те, що складне фінансово-економічне становище викликане довготривалим простоюванням виробничих потужностей підприємства внаслідок проведення бойових дій в Луганській області, що викликали загрозу аварійної ситуації на підприємстві, екологічної катастрофи, а також загрози життю і здоров'ю працівників підприємства та усього населення регіону.

Зазначає, що попри складне фінансово-економічне становище відповідачем-2 на виконання зобов'язань за кредитним договором № 20-2199/2-1 від 23 липня 2013 року сплачено на користь позивача 4362708, 97 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 108876628 гривень 87 коп.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" зазначило, що згідно висновків експерта Луганської регіональної торгово-промислової палати № 22 від 7 червня 2016 року, № 26 від 8 червня 2016 року та № 28 від 10 червня 2016 року зафіксовано та підтверджено зупинку дев'ятьох виробництв та двох цехів підприємства.

У квітні-травні 2014 року по підприємству видано три накази про зупинення технологічних цехів, переведення підрозділів підприємства на безпечні умови функціонування, що зумовлено проведенням у безпосередній близькості до підприємства бойових дій, раптовим припиненням постачання електроенергією та природним газом.

Неможливість сталого функціонування ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" обумовлена, також, відсутністю технічної можливості забезпечити надійне електропостачання на підприємство, у зв'язку з чим останнє було змушене знизити потужність до мінімального рівня.

Крім того, постачальник електричної енергії на території Луганської області - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" - через неможливість провадження на території Луганської області своєї господарської діяльності отримало сертифікат № 691 від 30 вересня 2014 року Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Посилається на те, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" є об'єктом підвищеної небезпеки та потенційно небезпечним об'єктом, що підтверджується свідоцтвом від 23 квітня 2012 року та свідоцтвом від 5 грудня 2014 року відповідно.

Дослідивши та перевіривши наведені заявником доводи щодо скрутного матеріального становища, зупинення виробництва з квітня 2014 року у зв'язку із небезпечністю виробництва, знаходженням виробництва в зоні проведення антитерористичної операції та бойових дій, ризиком виникнення аварійної ситуації, що може викликати екологічну катастрофу, низькою стабільністю забезпечення електричною енергією і недостатністю газопостачання, місцевий та апеляційний господарські суди визнали обгрунтованими доводи заявника та дійшли мотивованого висновку про те, що вказані обставини об'єктивно ускладнюють виконання ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" рішення Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року у даній справі.

Встановлено, що позивач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", заперечуючи проти надання відстрочки виконання рішення суду, не надав судам належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судами в розумінні ст. ст. 33, 34, 36, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції відхиляє посилання заявника касаційної скарги на те, що судами при наданні відстрочки не враховано інтереси позивача.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" та надання останньому відстрочки виконання рішення суду строком на один рік - до 24 травня 2017 року, враховуючи, що відстрочка виконання рішення на більш тривалий термін може призвести до порушення прав і охоронюваних інтересів позивача.

З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду прийнятих у справі судових рішень та не спростовують висновків, покладених в їх основу.

За таких обставин ухвала та постанова місцевого та апеляційного господарських судів законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 липня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст