ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 910/3174/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Кролевець О.А.,

Попікової О.В.

за участю представників:

ПАТ "Укргазвидобуток" - Просенюка С.М.,

ПАТ "Банк Форум" - Сидоренко Ю.А.,

ДП "Національні інформаційні системи" - Літовченка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016

у справі № 910/3174/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Форум";

2) Державного підприємства "Національні інформаційні системи"

про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ПАТ "Укргазвидобуток" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Банк Форум", ДП "Національні інформаційні системи", в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви, просило про:

- визнання припиненими з 11.03.2014 зобов'язань ПАТ "Укргазвидобуток" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором № 1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 в сумі 75 560 958,90 грн.;

- визнання припиненим права застави з 11.03.2014 за договором застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013, що укладений ПАТ "Укргазвидобуток" та ПАТ "Банк Форум";

- зобов'язання ПАТ "Банк Форум" подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом № 13658126 по договору застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 (боржник: ПАТ "Укргазвидобуток"; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини № 21 та Свердловини № 23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с. Рокітне Нововодолазького району, Харківської області, детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору застави);

- зобов'язання ДП "Національні інформаційні системи" вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження за реєстраційним записом № 13658126 по договору застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 (боржник: ПАТ "Укргазвидобуток"; обтяжене рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини № 21 та Свердловини № 23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с. Рокітне Нововодолазького району, Харківської області, детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору застави).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. - головуючий, судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), позов задоволено в повному обсязі. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/15419/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015, у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" про стягнення грошових коштів було відмовлено у зв'язку з відсутністю заборгованості ПАТ "Укргазвидобуток" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором.

Зокрема, вказаними судовими рішеннями встановлено, що 11.03.2014 ПАТ "Укргазвидобуток" повідомив ПАТ "Банк Форум" про припинення зобов'язань за кредитним договором у розмірі 75 560 958,90 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: згідно з генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) № 138 від 17.02.2014 у розмірі 19 966 027,40 грн.; згідно з договором банківського рахунку № 1-4300/252540 у розмірі 22 408 508,79 грн.; згідно з договором відступлення права вимоги від 11.03.2014, укладеного ПАТ "Укргазвидобуток" та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", у розмірі 33 186 422,71 грн. Господарські суди виходили з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України 11.03.2014 вказує на повне дострокове погашення ПАТ "Укргазвидобуток" перед ПАТ "Банк Форум" заборгованості щодо повернення кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором у розмірі 75 560 958,90 грн., у зв'язку з чим нарахування після 11.03.2014 подальших платежів за кредитним договором, є безпідставним. Відтак, суди дійшли висновку, що припинення правовідносини за основним зобов'язанням - кредитним договором зумовлює припинення правовідносин, що виникли за похідним зобов'язанням - за договором застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013.

У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016, рішення господарського міста Києва від 11.04.2016 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 42, 47, 34, 35 ГПК України, ст.ст. 11, 202, 598, 601 ЦК України, а також роз'яснення, які містяться у п. 1.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Так, на думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено чи дійсно та у повному обсязі погашені зобов'язання за кредитним договором. Також, відповідач звертає увагу на те, що вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 та рішення господарського міста Києва від 11.04.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки рішенням у господарській справі № 910/15419/14 встановлено, що зобов'язання позивача перед банком за кредитним договором виконані та є припиненими з 11.03.2014, і ці обставини в силу вимог ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді даної справи.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 25.04.2013 ПАТ "Укргазвидобуток" (позичальник) та ПАТ "Банк Форум" (кредитор) був укладений кредитний договір № 1-0033/13/11-КL, до якого 13.09.2013 був укладений договір про внесення змін № 1 (далі - кредитний договір, договір про внесення змін);

- згідно з п. 1.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін) максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 110 000 000,00 грн.;

- відповідно до п. 1.4 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін) кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється до 24.11.2014;

- п. 1.5 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін) був встановлений графік повернення кредитних коштів, згідно якого починаючи з 31.01.2014 відбувається зменшення ліміту шляхом щомісячного погашення 10 000 000,00 грн.;

- ПАТ "Банк Форум" (кредитор) на виконання умов кредитного договору надав позивачу (позичальнику) кредитні кошти в загальному розмірі 95 000 000,00 грн.;

- позивачем 30.01.2014 та 27.02.2014 відповідно до встановленого у п. 1.5 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін) графіку сплатив суму кредиту в загальному розмірі 20 000 000,00 грн.;

- згідно з п. 1.5.1.1 кредитного договору дострокове погашення кредиту має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту без укладення будь-якого договору про внесення змін до кредитного договору, а відповідно до п. 5.2.2.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний не менше ніж за 2 робочих дні повідомляти кредитора, із зазначенням дати та суми, про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом;

- на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 25.04.2013 ПАТ "Укргазвидобуток" (заставодавець) та ПАТ "Банк Форум" (заставодержатель) був укладений договір застави № 1-0152/13/11-ZS (далі - договір застави);

- п. 1.2 договору застави визначено, що предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: основні засоби - обладнання Свердловини № 21 та Свердловини № 23 Островерхівського газоконденсатного родовища, що розташоване у с. Рокітне Нововодолазького району, Харківської області; детальний опис обладнання наведений у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору застави (далі - предмет застави);

- згідно з п. 4.2 договору застави встановлено, що право застави припиняється виконанням заставодавцем забезпечених заставою зобов'язань за кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених законодавством України;

- на підставі договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.04.2013 був внесений реєстраційний запис № 13658126 за яким обтяжено предмет застави (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ "Банк Форум"; боржник: ПАТ "Укргазвидобуток");

- у липні 2014 ПАТ "Банк Форум" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укргазвидобуток" про стягнення 81 800 134,49 грн. на підставі кредитного договору;

- рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/15419/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015, у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" було відмовлено повністю у зв'язку з відсутністю заборгованості ПАТ "Укргазвидобуток" перед банком за кредитним договором;

- вказаними судовими рішеннями у справі № 910/15419/14 встановлено факт здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог та повне дострокове погашення ПАТ "Укргазвидобуток" перед банком 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором у розмірі 75 560 958,90 грн., у зв'язку з чим у цьому рішенні зазначено про те, що нарахування подальших платежів за кредитним договором є безпідставним;

- з метою реалізації свого права власності на предмет застави щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, позивач звернувся до банку з вимогою про вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 180/1115 від 16.11.2015, відповідно до якої вимагав від ПАТ "Банк Форум" в п'ятиденний термін здійснити всі необхідні заходи щодо припинення обтяження згідно з договором застави та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- ПАТ "Банк Форум" не здійснив необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно з договором застави та вилучення реєстраційного запису № 13658126 за яким обтяжено предмет застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- з урахуванням судових рішень у справі № 910/15419/14 позивач звернувся до ДП "Національні інформаційні системи" з листом № 112 від 12.02.2016 в якому просив вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис № 13658126, за яким обтяжено предмет застави;

- у відповідь на лист позивача щодо вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, ДП "Національні інформаційні системи" листом № 853/01-08 від 02.03.2016 повідомило позивача, що при здійсненні державної реєстрації рухомого майна обсяг повноважень ДП "Національні інформаційні системи" визначається виключно функціями реєстратора Державного реєстру, який виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому зазначено, що ДП "Національні інформаційні системи" не уповноважено на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень.

У зв'язку з тим, що банк не визнає припинення вказаних правовідносин сторін як за кредитними правовідносинами так і за договором застави позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, ст.ст. 509, 530, 593, 601, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 3, 28 Закону України "Про заставу", вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, дійшли правильного висновку про обґрунтованість поданого позову.

Так, відповідно до вимог ст. 35 ПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищий господарський суд України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 910/15419/14, мають преюдиційне значення у процесі розгляду даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено вищевказані обставини, та не потребують доказуванню при розгляді даної справи.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено чи дійсно та у повному обсязі погашені зобов'язання за кредитним договором відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що судовими рішеннями у справі № 910/15419/14 встановлено факт припинення зобов'язань за кредитним договором від 25.04.2013 № 1-0033/13/11-КL в сумі 75 560 958,90 грн. з 11.03.2014, вказана обставина не потребує додаткового доказування у даній справі.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій правомірно врахували судові рішення у вказаній справі та обставини, які були в них встановлені, зокрема щодо припинення основного зобов'язання, оскільки судове рішення першої інстанції у справі № 910/15419/14, залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Також скаржник у касаційній скарзі стверджує про неможливість зарахування пені в порядку ст. 601 ЦК України. Водночас Вищий господарський суд України вважає такі твердження помилковими з огляду на те, що судовими рішеннями у справі № 910/15419/14 встановлено, що позивач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог та повне дострокове погашення кредиторської заборгованості. При цьому, у вказаній справі також встановлено відсутність у позичальника перед банком станом на 11.03.2014 прострочених зобов'язань в тому числі і зі сплати пені, а подальше нарахування платежів за кредитним договором після 11.03.2014 визнано безпідставним.

Отже, Вищий господарський суд України погоджується з висновком обох судових інстанції про те, що вимоги позивача про визнання припиненими з 11.03.2014 зобов'язань ПАТ "Укргазвидобуток" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором № 1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 в сумі 75 560 958,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 28 даного Закону передбачено, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Отже, оскільки зобов'язання позивача перед банком за кредитним договором № 1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 є припиненими з 11.03.2014, то відповідно і застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою з 11.03.2014 в силу приписів ст. 28 Закону України "Про заставу" та п. 4.2 договору застави.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-2127цс15.

З огляду на наведене, вимоги позивача про визнання припиненим права застави з 11.03.2014 за договором застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013, що укладений ПАТ "Укргазвидобуток" та ПАТ "Банк Форум" обґрунтовано задоволено попередніми судовими інстанціями.

Відповідно до ч. 3 ст. 593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані.

Статтями 316, 317, 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ, майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Порядку, Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5), реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Пунктом 25 Порядку визначено, що реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Згідно з ст. 11 вказаного Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції: організує ведення Державного реєстру; приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Господарські суди врахували вказані вимоги закону та встановили, що станом на час вирішення спору по суті, обтяження за договором застави не припинено та не вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49163763 від 14.03.2016, оскільки доказів які б спростовували даний факт відповідачами не надано.

Отже, враховуючи викладене та відсутність правових підстав для обтяження предмета застави за договором, а також не вчинення відповідачами необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно з договором застави та вилучення відповідного реєстраційного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Вищий господарський суд України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про зобов'язання банку подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом № 13658126 за договором застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013 та позовні вимоги про зобов'язання ДП "Національні інформаційні системи" вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження за реєстраційним записом № 13658126 за договором застави № 1-0152/13/11-ZS від 25.04.2013, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до вимог статті 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016

та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3174/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді:О. Кролевець О. Попікова