ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 910/25489/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівКролевець О.А. Самусенко С.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 21.04.2016 Київського апеляційного господарського суду 30.06.2016у справі Господарського суду№ 910/25489/15 міста Києваза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_5 2.ОСОБА_14 3.ОСОБА_7 4. Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпровизнання недійсними рішень, визнання недійсними редакцій статуту та скасування реєстраційних дій

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_8;- відповідача - третіх осіб Щелков П.С.; 1. ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; 2. повідомлений, але не з'явився; 3. повідомлений, але не з'явився; 4. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

25.09.2015 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про: - визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про збільшення статутного фонду товариства до 10 000 000, 00 грн., оформлених протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008; - визнання недійсною редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла", затверджену загальними зборами, оформлену протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008; - скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.01.2008 № 10681050002019860; - визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про збільшення статутного фонду товариства до 20 000 000,00 грн., оформлених протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008; - визнання недійсною редакції статуту зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла", затверджену загальними зборами, оформлену протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008; - скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 23.09.2008 № 10681050003019860; - визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства оформлених протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014; - визнання недійсною редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла", затверджену загальними зборами, оформлену протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014; - скасування реєстраційну дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 14.01.2015 № 106810500012019860.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 у справі № 910/25489/15 (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Шапран С.В. - головуючий суддя, судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 910/25489/15, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (з урахуванням заяви про зміну предмета касаційної скарги).

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_5 надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 910/25489/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

10.10.2016, через канцелярію Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" надійшли письмові пояснення до касаційної скарги ОСОБА_4, в яких відповідач погоджується з її доводами.

Крім того, 11.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" подало, через канцелярію Вищого господарського суду України, заяву про визнання позову, яка відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову; на підставі частини шостої статті 22 ГПК України у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства; при цьому, в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.04.2007 утворено ТОВ "Торговий дім "Камілла" зі статутним фондом 1 000 000, 00грн., про що учасниками Товариства прийнято рішення, оформлене протоколом № 1.

Відповідно до вказаного протоколу учасниками ТОВ "Торговий дім "Камілла" є: ОСОБА_4 - з часткою в 400 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - з часткою в 400 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_14 - з часткою в 100 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 - з часткою в 100 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

15.05.2007 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис № 10681020000019860.

Рішенням зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформленим протоколом № 12-09/2007 від 12.09.2007, для збільшення статутного фонду ТОВ "Торговий дім "Камілла", за рахунок вкладів учасників збільшено статутний капітал Товариства до 3 000 000,00 грн. Частки учасників складають: ОСОБА_4 - 1 200 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 1 200 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_14 - 300 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 - 300 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

Рішенням зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформленим протоколом № 17-1/2008 від 17.01.2008, для забезпечення статутної діяльності Товариства, за рахунок вкладів учасників збільшено статутний капітал Товариства до 10 000000, 00 грн. Частки учасників складають: ОСОБА_4 - 4 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 4 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_14 - 1 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 - 1 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

Рішенням зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформленим протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008, для забезпечення статутної діяльності Товариства, за рахунок вкладів учасників збільшено статутний капітал Товариства до 20 000 000,00 грн. Частки учасників складають: ОСОБА_4 - 8 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 8 000 000,00 грн., що дорівнює 40% статутного капіталу; ОСОБА_14 - 2 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 - 2 000 000,00 грн., що дорівнює 10% статутного капіталу.

13.09.2007, 31.01.2008 та 23.09.2008 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів з підстав збільшення статутного фонду ТОВ "Торговий дім "Камілла", про що зроблено реєстраційні записи № 10681050001019860, № 10681050002019860 та № 10681050003019860, а також затверджено нові редакції статуту ТОВ "Торговий дім "Камілла".

Рішенням зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформленим протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014 задоволено заяву ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла" та передачу належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 8 000 000,00 грн., що становить 40% від загального розміру статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_4. Інші учасники не скористались своїм переважним правом на придбання частки учасника, що виходить. Перерозподілено частки у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_4 у розмірі 16 000 000,00грн., що становить 80% статутного капіталу, ОСОБА_14 - 2 000 000,00грн., що становить - 10%, ОСОБА_7 - 2 000 000,00 грн., що становить 10% статутного капіталу.

14.01.2015 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, що пов'язано зі зміною складу засновників товариства, про що зроблено реєстраційний запис № 10681060013019860 та затверджено нову редакцію статуту.

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсними: рішення загальних зборів ТОВ "Торговий дім "Камілла" про збільшення статутного фонду товариства до 10 000 000,00 грн. оформлених протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008, рішення загальних зборів про збільшення статутного фонду товариства до 20 000 000,00 грн. оформлених протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008, рішення загальних зборів про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства оформлених протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014; скасування реєстраційних дій державним реєстратором; визнання недійсним редакцій статуту ТОВ "Торговий дім "Камілла", затверджених рішеннями зборів, оформлених протоколами від 17.01.2008, 19.09.2008, 17.12.2014.

В обґрунтування підстав позову, позивач послався на те, що під час прийняття рішень загальними зборами відповідно до протоколів №№: 17-01/2008 від 17.01.2008 і 19-09/2008 від 19.09.2008 не дотримано встановленої статутом ТОВ "Торговий дім "Камілла" процедури збільшення статутного капіталу товариства. Водночас, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 було здійснено відчуження частки у статутному фонді товариства без дотримання порядку формування та відчуження частки, відтак і рішення зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформленим протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014, яким задоволено заяву ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників ТОВ "Торговий дім "Камілла" та передачу належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 8 000 000,00 грн., що становить 40% від загального розміру статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_4 є недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Підставами направлення справи № 910/25489/15 Господарського суду міста Києва на новий розгляд стало те, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки порушенню права позивача спірними рішеннями; скасовуючи рішення загальних зборів ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформлених протоколами від 17.01.2008, від 19.09.2008 про збільшення статутного капіталу суди не надали оцінки факту внесення у 2009 році ОСОБА_4 до статутного фонду грошових коштів у розмірі 5 388 440 грн.; судами попередніх інстанцій не надано оцінки банківській виписці від 17.12.2014, в якій міститься посилання на платіжне доручення № 6 від 17.12.2014, призначенням платежу, якого є оплата статутного фонду від засновника ОСОБА_5 в розмірі 2 611 560,00 грн.; судами не досліджено чи призведе до відновлення правового становища позивача скасування рішення загальних зборів ТОВ "Торговий дім "Камілла", оформлене протоколом від 17.12.2014, враховуючи наявність чинного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Камілла".

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно із п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"; - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства", якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

При розгляді спорів про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства господарські суди повинні з'ясувати, чи були загальні підстави для визнання загальних зборів недійсними (порушення порядку скликання та проведення загальних зборів), а також спеціальні підстави, зокрема, дотримання правил повідомлення про загальні збори з питань змін статутного капіталу товариства. При цьому не повинні братися до уваги доводи позивачів (акціонерів) щодо господарської доцільності прийняття рішень про збільшення (зменшення) статутного капіталу, зокрема про те, що відповідним рішенням порушуються їх права, пов'язані з інвестуванням коштів до статутного капіталу товариства, тощо (п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди повинні здійснювати правосуддя (стаття 124 Конституції України). Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що під час здійснення нового розгляду справи судами попередніх інстанцій, ними було дотримано вказівки суду касаційної інстанції, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі № 910/25489/15.

Так, суди попередніх інстанцій встановивши, що в матеріалах справи наявна банківська виписка по особовому рахунку відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_5 17.12.2014 було внесено в статутний фонд відповідача 2 611 560,00 грн.; 17.12.2014 ОСОБА_5 було видано свідоцтво ТОВ "Торговий дім "Камілла", згідно з яким ОСОБА_5 свої зобов'язання перед ТОВ "Торговий дім "Камілла" щодо належної йому частки виконав у повному обсязі; 17.12.2014 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" (який у встановленому порядку недійсним не визнавався), відповідно до умов договору ОСОБА_5 передав належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" у розмірі 40 %, ОСОБА_4 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у договорі; позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції належними та допустимим доказами не доведено факт порушення його прав та інтересів як учасника товариства прийнятими рішенням на загальних зборах 17.01.2008, 19.09.2008, якими було збільшено статутний капітал товариства; водночас, позивач приймав участь в оскаржуваних зборах учасників та голосував "за" по всім питанням порядку денного; з огляду на те, що збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства з обмеженою відповідальністю шляхом внесення додаткових вкладів його учасниками є їх правом, а не обов'язком; беручи до уваги те, що позивачем не зазначено, яким чином задоволення позовних вимог вплине на його права та обов`язки як учасника ТОВ "Торговий дім "Камілла"; дійшли правомірного висновку про відмову у позові.

Посилання скаржника, в касаційній скарзі, на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, суд відкладає розгляд справи в тому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засіданні. Тому, питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Отже, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Доводи касаційної скарги щодо не дослідження судами попередніх інстанцій факту отримання/неотримання ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 заяви ОСОБА_5 про вихід із товариства відхиляються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки відповідно до вимог ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши саме товариство про свій вихід, а не його засновників.

Не приймаються також до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та правовим дослідження факт повідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів, оскільки позивач приймав участь в оскаржуваних зборах учасників та голосував "за" по всім питанням порядку денного. До того ж, останні не були підставою даного позову, в той час як відповідно до ст. 22 ГПК України право змінювати підстави позову належить виключно позивачу.

Всі інші доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 910/25489/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді О.А. КРОЛЕВЕЦЬ

С.С. САМУСЕНКО