ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 910/16924/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 910/16924/15Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД"прозвернення стягнення на предмет іпотеки 67922000,00 грн

за участю представників:

позивача: Аргат Т.В., дов. від 19.11.2015; Кудіна З.П., дов. від 19.05.2016; Саковець А.О., дов. від 19.11.2015;

відповідача: Любар-Пурлінська Т.М., дов. від 03.10.2016;

третьої особи: Кондратюк А.В., дов. від 14.07.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 у справі №910/16924/15 (суддя - Шкурдова Л.М.) позов задоволено в повному обсязі. В рахунок погашення заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії від 23.05.2013 № 280 в сумі 67922000,00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрований в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 шляхом набуття ПАТ "Державний ощадний банк України" права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м.Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 вартість якого складає 67922000,00 грн гривень згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 31.03.2015, суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ВП Консалтинг", що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 26.06.2013 №14815/13.

Визнано за ПАТ "Державний ощадний банк України" право власності на виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 у справі №910/16924/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволений в повному обсязі. В рахунок погашення заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії від 23.05.2013 № 280 в сумі 142510700,00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрований в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4. шляхом набуття ПАТ "Державний ощадний банк України" права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м.Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 вартість якого з урахуванням ПДВ складає 142510700,00 грн згідно з висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 №11/16-43/2702/16-42 проведеної комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Визнано за ПАТ "Державний ощадний банк України" право власності на виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її змінити, виклавши п. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"В рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії від 23.05.2013 № 280 в сумі 118758917,00 грн, з яких: заборгованість за процентами - 10731780,82 грн, заборгованість за основним боргом - 108027136,18 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрований в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 шляхом набуття ПАТ "Державний ощадний банк України" права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ "Брокбізнесбанк": виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м.Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 вартість якого без урахування ПДВ складає 118758917,00 грн згідно з висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 №11/16-43/2702/16-42 проведеної комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз."

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" надало письмові пояснення на касаційну скаргу позивача, в яких просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Брокбізнесбанк" не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 23.05.2013 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (Банк) та ПАТ "Брокбізнесбанк" (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 280, за умовами якого (з урахуванням додаткових угод від 23.05.2013 № 1 та від 12.08.2013№ 2), Банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору, кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії з остаточним терміном погашення не пізніше 21.11.2014.

Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в сумі 300000000,00 грн (п. 2.3 договору).

Відповідно до пп. 2.3.2 договору, сторони погоди зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з графіком.

Кредит надається в безготівковому порядку з погашенням в строки, визначені цим договором (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору, за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються Банком за фіксованою процентною ставкою.

Відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 16,5 відсотків річних. Відсотки підлягають сплаті в порядку та на умовах, передбачених договором (пп. 2.7.1 договору).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (пп. 2.7.2 договору).

У відповідності до пп. 3.3.1 договору, Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеним Позичальником з Банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо:

- Позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором та/або будь-яким договором про надання кредиту, який укладений Позичальником з Банком (установою АТ "Ощадбанк") (абз. 2 пп. 3.3.1 договору);

- з'являться обставини, які за обґрунтованим висновком Банку призведуть до того, що Позичальник не виконає свої зобов'язання за цим договором (абз. 6 пп. 3.3.1 договору).

Згідно з пп. 3.3.2 договору, після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту, Позичальник зобов'язаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору).

Розділом 4 договору передбачено забезпечення зобов'язання за договором, а саме:

4.1.1 іпотекою нерухомого майна: виробничого корпусу №47 (літ. А, А'), що знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4, загальною площею 12 572,00 квадратних метрів, що надається в іпотеку АТ "Брокбізнесбанк";

4.1.2 іпотекою нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Саксаганського, 115а (надається в іпотеку ТОВ "Капітал Інвест ЛТД");

4.1.3 заставою (іпотекою) іншого рухомого і нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між банком та третіми особами відповідно до умов кредитного договору та чинного законодавства.

Пунктом 5.2 договору передбачені, в т.ч., що Банк має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) відповідно до документів забезпечення та задовольнити в повному обсязі за рахунок його вартості свої вимоги за цим договором у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором та/або будь-яким іншим договором про надання кредиту, який укладений Позичальником з Банком (установою АТ "Ощадбанк").

23.05.13 між Банком (Іпотекодержатель) та Позичальником (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №1, за умовами якого Іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, передав в іпотеку, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

Згідно пп. 1.1.1 іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4.

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору, право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2004 у справі №14/72; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. 21 травня 2013 року № 3735850, а також Інформаційною довідкою НЖ-2013 №1920 від 17.05.2013, виданою КП "Київське МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна". Право власності на предмет іпотеки зареєстроване за Іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №64006580000 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3735850 від 21.05.2013.

Вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена шляхом оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі звітом про оцінку майна від 05.04.2013 становить 432659000,00 грн (п. 1.3 іпотечного договору).

За взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 308921000,00 грн (п.1.4. іпотечного договору).

Суди попередніх інстанцій дослідили, що відповідно до наданого позивачем звіту про експертну грошову оцінку від 31.03.2015 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ВП Консалтинг", вартість предмету іпотеки становить 67922000,00 грн.

Господарськими судами встановлено належне виконання позивачем взятих на себе кредитних зобов'язань, однак відповідачем прострочено виконання свого обов'язку за кредитним договором, внаслідок чого, позивачем направлено відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 10.06.2014 №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Брокбізнесбанк".

27.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій просив визнати кредитором АТ "Брокбізнесбанк" за договором кредитної лінії від 23.03.2013 № 280 на суму 191533442,63 грн та просив уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" погодити звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором, для задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Позивач 08.06.2015 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" з листом, яким просив погодити звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, шляхом набуття предмета іпотеки у власність позивача за ціною, що буде визначена в рішенні суду і відповідач листом від 22.06.2015 надав погодження на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на заставлене майно в порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, за умови нереалізації на повторних відкритих торгах (аукціоні) у електронній формі майна АТ "Брокбізнесбанк", що є предметом застави.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27.03.2015, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 191533442,63 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 180000000,00 грн; заборгованість за процентами - 10731780,82 грн; пеня за несплату процентів - 1732,42 грн; 3% річних за несплату процентів (ст. 625 ЦК України) - 799929,39 грн і оскільки заборгованість за кредитним договором Позичальником не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з положень ЦК України, ГК України, закону України "Про іпотеку" та, надавши оцінку матеріалам справи, дійшов висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення.

При цьому, суд при визначенні вартості предмета іпотеки, виходив зі звіту про експертну оцінку від 31.03.2015 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ВП Консалтинг", яким визначено вартість предмета іпотеки в сумі 67922000,00 грн.

Апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення в апеляційному порядку виходив з того, що станом на 23.05.2013 сторони погодили вартість нерухомого майна, яка є предметом іпотеки в сумі 308921000,00 грн, а відповідно до наданого позивачем звітом про експертну грошову оцінку від 31.03.2015 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "ВП Консалтинг" вартість іпотеки складає 67922000,00 грн, тобто вартість предмету іпотеки за період з 23.05.2013 по 31.03.2015 знизилась на 240999000,00 грн.

З огляду на зазначене, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання визначення дійсної ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме: виробничого корпусу №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 № 11/16-43/2702/16-42, ринкова вартість об'єкту нерухомого майна, а саме: виробничого корпусу № 47 (літ. А, А'), який знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Лепсе, 4 та належить на праві приватної власності ПАТ "Брокбізнесбанк" в цінах та станом на момент оцінки (06.05.2016), складає: 118758917,00 грн без урахування ПДВ (142510700,00 грн з урахуванням ПДВ відповідно до дослідницької частини висновку).

Суд апеляційної інстанції, виходив з норм 572, 591, 593 ЦК України, пп. 14.1.191, пп.185.1 Податкового кодексу України та зазначив, що оскільки позивач і відповідач є платниками податку на додану вартість, тому звернення стягнення на предмет іпотеки має здійснюватись з урахуванням податку на додану вартість при визначенні ціни предмета застави.

Таким чином, апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції на постановив нове, яким задовольнив позовні вимоги та в рахунок погашення заборгованості відповідача в сумі 142510700,00 грн звернув стягнення на вищезазначений предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки згідно іпотечного договору № 1, вартість якого з урахуванням ПДВ складає 142510700,00 грн згідно з висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 №11/16-43/2702/16-42 проведеної комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Визнав за позивачем право власності на наведений вище об'єкт нерухомості.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 6.2.3.1 іпотечного договору, задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" та цим договором.

Пунктом 6.2 іпотечного договору сторони погодили, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема за рішенням суду (п.п. 6.2.1 договору).

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.3 ст. 36 зазначеного Закону, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється із способом захисту звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 5011-32/10471-2012, від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13, від 09.09.2014 у справі № 3-71гс14).

Врахувавши наведені вище вимоги закону та умови іпотечного договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2013 №1 шляхом набуття ПАТ "Державний ощадний банк України" права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1. При цьому, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ст. 37 Закону України "Про іпотеку", в резолютивній частині рішення має бути зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Апеляційний господарський суд, що врахувавши вартість предмету іпотеки за період з 23.05.2013 (укладено іпотечний договір № 1) по 31.03.2015 (звіт про експертну грошову оцінку) знизилась на 240999000,00 грн, обґрунтовано призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу для визначення дійсної ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме: виробничого корпусу №47 (літ. А, А'), загальною площею 12572,00 кв.м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4.

Як зазначалось вище, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 № 11/16-43/2702/16-42, ринкова вартість об'єкту нерухомого майна, а саме: виробничого корпусу № 47 (літ. А, А'), який знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Лепсе, 4 та належить на праві приватної власності ПАТ "Брокбізнесбанк" в цінах та станом на момент оцінки (06.05.2016), складає: 118758917,00 грн без урахування ПДВ (142510700,00 грн з урахуванням ПДВ відповідно до дослідницької частини висновку).

Врахувавши саме дослідницьку частину судової оціночно-будівельної експертизи, в якій експертом визначено, що станом на момент оцінки (06.05.2016) вартість вищезазначеного об'єкту нерухомого майна становить 142510700,00 грн з урахуванням ПДВ, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив з урахуванням вартості предмета іпотеки в сумі 142510700,00 грн з урахуванням ПДВ.

Однак, колегія суддів з даним висновком апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

При цьому, суд враховує і те, що п. а п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 189.15 статті 189 Податкового кодексу України, у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу

Пунктом 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, виходячи з вищенаведених приписів податкового законодавства, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є, зокрема, операція з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору). В свою чергу, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, а у разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість що узгоджується і з приписами п.189.15 статті 189 Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідний об'єкт оподаткування виникне з моменту державної реєстрації переходу права власності на предмети іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, і обов'язок по складанню відповідних податкових накладних виникне саме виходячи з існування бази оподаткування і чинного законодавства щодо оподаткування. При цьому, сторони не позбавлені права узгодити відповідні питання щодо своїх податкових зобов'язань у добровільному порядку, а також здійснити відповідні зарахування у встановленому законом порядку. Крім того, прийняття відповідного судового рішення жодним чином не звільняє сторін від виконання ними зобов'язань щодо оподаткування відповідних господарських операцій та врахування їх у розрахунках між сторонами у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ринкова вартість об'єкту нерухомого майна для прийняття рішення щодо звернення стягнення на іпотечне майно відповідно до Закону України "Про іпотеку" за вартістю іпотечного майна має бути визначена без урахування податку на додану вартість, тобто 118758917,00 грн, як зазначено у висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 № 11/16-43/2702/16-42, а тому апеляційний господарський суд помилково визначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки має здійснюватись з урахуванням податку на додану вартість при визначені ціни предмета застави.

Здійснюючи розгляд справи суди дослідили та встановили, що відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27.03.2015, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 191533442,63 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 180000000,00 грн; заборгованість за процентами - 10731780,82 грн; пеня за несплату процентів - 1732,42 грн; 3% річних за несплату процентів (ст. 625 ЦК України) - 799929,39грн.

Пунктом 2.9.1 кредитного договору встановлена певна послідовність погашення заборгованості Позичальника, зокрема, прострочені проценти за користування кредитом, прострочена основна сума боргу за кредитом.

Таким чином, виходячи з вартості предмета іпотеки 118758917,00 грн та враховуючи положення п. 2.9.1 кредитного договору, першочергово підлягають погашенню прострочені проценти за кредитом в сумі 10731780,82 грн, а решта в сумі 108027136,18 грн направляється на часткове погашення заборгованості відповідача за простроченою основною сумою боргу за кредитом.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просив в рахунок частковогопогашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, проте суди, здійснюючи розгляд справи, на зазначене уваги не звернули на приймали рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в цілому.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі заслуговують на увагу.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає зміні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі №910/16924/15 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:

"1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року у справі №910/16924/15 - скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. В рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м.Київ, вул. Госпітальна, 12-г, рах. № 3739905058 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129), за договором кредитної лінії № 280 від 23.05.2013 в сумі 118758917 (сто вісімнадцять мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 00 коп., з яких: заборгованість за процентами - 10731780 (десять мільйонів сімсот тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн 82 коп., заборгованість за основним боргом - 108027136 (сто вісім мільйонів двадцять сім тисяч сто тридцять шість) грн 18 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 23.05.2013 №1, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрований в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489): виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12 572,00 кв. м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4. шляхом набуття Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вулиця Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №1 від 23.05.2013, який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", посвідченим 23.05.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстрованим в реєстрі за № 708, а саме на нерухоме майно, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489): виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12 572,00 кв. м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4 вартість якого без урахування ПДВ складає 118758917 (сто вісімнадцять мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 00 коп. згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2016 №11/16-43/2702/16-42 проведеної комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

5. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вулиця Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) право власності на виробничий корпус №47 (літ. А, А'), загальною площею 12 572,00 кв. м, який знаходиться у м. Києві, бульв. І. Лепсе, буд. 4."

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР