ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 911/1729/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Данилова М.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Бориспільське лісове господарство"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2016у справі№ 911/1729/15Господарського судуКиївської областіза позовомДержавного підприємства "Бориспільське лісове господарство"до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської областіпро стягнення 969595,50грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Топоров А.О. дов. від 10.01.2017 №7; Анісімов Ф.Х. дов. від 10.01.2017 №5- відповідача : Прилуцька Т.О. дов. від 10.01.2017 ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі, відповідач) про стягнення 969595,50 грн. збитків, заподіяних вилученням земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не відшкодовано йому вартість вилученої земельної ділянки, право постійного користування якою припинено рішенням Щасливської сільської ради від 24.02.2004 №153.12-16-ХХІV.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2016 (суддя Шевчук Н.Г.) у справі №911/1729/15 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ДП "Бориспільське лісове господарство" звернулось з даним позовом до суду після спливу позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у позові. Як зазначив суд першої інстанції, моментом спричинення збитків є факт припинення права користування позивачем земельною ділянкою 24.02.2004, а не затвердження акту визначення розміру збитків розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 911/1729/15 апеляційну скаргу Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2016 у справі №911/1729/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 911/1729/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст.ст.256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України. Одночасно скаржник зазначає, що судами не в повному обсязі досліджено з якого моменту розпочинається строк позовної давності за заявленими ДП "Бориспільське лісове господарство" вимогами.

Ухвалою від 19.12.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого (доповідач) - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Данилової М.В. касаційна скарга ДП "Бориспільське лісове господарство" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням Щасливської сільської ради №153.12-16-ХХІV від 24.02.2004 припинено право користування земельною ділянкою Бориспільським держлісгоспом загальною площею 10,0га лісів та залишено її у запасі земель сільської ради, як зелені насадження, що тимчасово не надана у власність або користування громадян чи юридичних осіб (т. 1 арк.с.12).

Відповідачем частково відшкодовано позивачу збитки, заподіяні вилученням відповідної земельної ділянки, а саме відшкодовано вартість земельних насаджень на земельній ділянці 3,2га, що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

ДП "Бориспільське лісове господарство" 13.06.2006 звернулось до відповідача з листом №268 та вимагало у строк до 25.09.2006 перерахувати збитки у вигляді відшкодування вартості лісових насаджень на іншій частині земельної ділянки - 6,8га у сумі 584105,73грн (т. 1 арк.с.13-15).

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014 "Про затвердження актів по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень на земельних ділянках Щасливської сільської ради, ПП "Юридична справа", ПП "ОСОБА_7.", затверджено складений на підставі розрахунку ДП "Бориспільське лісове господарство" акт по визначенню розмірів збитків у вигляді вартості лісових насаджень у зв'язку з припиненням права користування земельною ділянкою площею 6,8га Бориспільського держлісгоспу та зарахуванням її до земель запасу села Проліски на території Щасливської сільської ради та зобов'язано Щасливську сільську раду перерахувати кошти на загальну суму 969595,50грн у термін та в порядку, визначеному чинним законодавством (т. 1 арк с. 30-31).

Позивач 12.12.2014 направив відповідачу лист №422 від 11.12.2012, відповідно до якого просив перерахувати 969595,50грн - розмір збитків, визначених у розпорядженні Бориспільської районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014, отримання якого відповідачем 16.12.2014 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 арк.с.32-33).

Вказана вимога відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду щодо сплати відповідачем збитків у вигляді вартості лісових насаджень у розмірі 969595,50грн.

Одночасно судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач після припинення рішенням Щасливської сільської ради №153.12-16-ХХІV від 24.02.2004 права користування земельною ділянкою Бориспільським держлісгоспом загальною площею 10,0га лісів визначав різну сума збитків, спричинених таким вилученням. Так, позивач листом № 268 від 13.09.2016 звертався до відповідача з вимогою про сплату збитків у сумі вартості лісових насаджень на площі 6,8га у сумі 584105,73грн (т. 1 арк с. 13-15). У позовній заяві позивач з посиланням на розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №658 від 10.11.2014 просить стягнути з відповідача збитки у вигляді вартості лісових насаджень у розмірі 969595,50грн. Згідно наданого позивачем розрахунку цієї суми збитків ним застосовувались ціни на лісородукцію франко-верхній склад, які затверджені наказом директора ДП "Бориспільське лісове господарство" №8 від 03.01.2014 (т. 2 арк с. 59-60).

Статтею 156 Земельного кодексу України унормовано, що землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 (далі - Порядок) передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки; результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку при вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, судами правомірно встановлено, що ДП "Бориспільське лісове господарство" вправі вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих припинення рішенням Щасливської сільської ради №153.12-16-ХХІV від 24.02.2004 права користування земельною ділянкою Бориспільським держлісгоспом загальною площею 10,0га лісів.

Пунктом 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам передбачено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про відшкодування збитків законом встановлена загальна позовна давність у три роки.

За правилами частин першої та п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статті 267 Цивільного кодексу України унормовано, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267).

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що моментом заподіяння збитків, спричинених ДП "Бориспільське лісове господарство" припиненням його права користування земельною ділянкою, є 24.02.2004, тому звертаючись з позовом 21.04.2015, тобто, більше, ніж через 11 років після моменту заподіяння збитків, позивач пропустив позовну давність, що є підставою для відмови в позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право вимоги позивача та обов'язок відповідача зі сплати завданих збитків виникли не після затвердження вказаного акта, оскільки згідно норм чинного законодавства лише факт заподіяння збитків є тією обставиною, з настанням якої у потерпілої особи виникає право вимоги їх відшкодувати.

Таким чином, перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли позивач міг знати про порушення його права, що пов'язано з фактом припинення права землекористування та як наслідок заподіяння цим збитків.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до намагання надати їм перевагу та переоцінити встановлені судами обставини, що за приписами ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 911/1729/15 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна М.В. Данилова