ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 904/4455/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2016у справі№ 904/4455/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення 31 481,05 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Григоріва О.Ю. (дов. від 25.10.2016),

відповідача: Анісова О.І. (дов. від 12.10.2016)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 31 481,05 грн. плати за охорону та супроводження вантажу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на станції призначення з вини відповідача, у зв'язку з несвоєчасним забиранням відповідачем вагонів з вантажем, що надійшов на його адресу, позивачем на підставі акту загальної форми №11313 від 29.11.2015 було нараховано відповідачеві плату за охорону та супроводження вантажу у заявленому до стягнення розмірі. Оскільки відповідач відмовився добровільно сплатити суму плати за охорону та супроводження вантажу, позивач просив стягнути спірну суму з відповідача, посилаючись, зокрема, на приписи статті 306 Господарського кодексу України, статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт", статей 5, 42, 46, 125 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016, ухваленим суддею Ярошенко В.І., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з того, що плата за охорону вантажу під час затримки його на станції призначення з причин, не залежних від залізниці, була нарахована позивачем правомірно та відповідно до нормативних документів. При цьому суд керувався статтями 173, 193, 307 Господарського кодексу України, пунктом 31 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Білецькаої Л.М. - головуючого, Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б., постановою від 01.11.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Публічне акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник наголошує на неврахуванні доводів про те, що зі сторони відповідача було вчинено всі належні дії для недопущення виникнення обставин, що зумовили затримку вагонів на коліях станції Кривий Ріг Головний, за наслідком чого вбачається відсутність його вини у затримці спірних вагонів станції Кривий Ріг Головний, а отже і безпідставність майнових вимог позивача. Крім того, скаржник зазначає про недослідження судами перевізних документів, з аналізу яких вбачається здійснення на рахунок перевізника належної оплати за охорону вантажу, а отже відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відповідної (додаткової) плати за охорону вантажу. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 526 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, пункту 31 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

Ухвалою від 19.12.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.01.2008 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник), укладено договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп, відповідно до умов якого залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги. Відповідно до пункту 1.1. договору предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. Пунктом 2.1. договору встановлено, що вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно з Правилами перевезень вантажів, здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу. Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (пункт 2.2. договору). Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (пункт 8.4. договору). Також судами встановлено, що 16.11.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір № ПР/М-12-2/1-3490 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці. За залізничними накладними №№ 34313601, 34318394, 34318337, 34317545, 34307462, 34291856, 34297390, 34303537, 39319322, 34305656, 43364561, 43349000, 43349232, 43356088, 43359819, 43365626, 43399500, 43365279, 43395714, 43400563, 43383553, 43398601, 43399054, 43384072, 43380831, 43401157, 43399427, 43378595, 43362227, 43363712, 43362649, 43399542, 43406826, 43406057, 43413285, 43436633, 39296462, 39314521, 39311733 на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на станцію Кривий Ріг прибув вантаж "лом чорних металів, не поіменний за алфавітом". У вищезазначених залізничних накладних в графі 49 маються відмітки про охорону вантажу силами воєнізованої охорони залізниці, що також підтверджується відміткою у Книзі обліку здачі вагонів (контейнерів) з номенклатурними вантажами місцевого навантаження під охорону ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Станцією Кривий Ріг 29.11.2015 о 01:00 було повідомлено відповідача про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується відповідним записом у книзі Повідомлень ф. ГУ-2 № 62. У зв'язку із несвоєчасним вивільненням відповідачем станції Кривий Ріг від вантажу, що надійшов на його адресу за вищевказаними залізничними накладними, позивачем було складено акт загальної форми (ГУ-23) про затримку вагонів (у кількості 12 одиниць) № 11313 від 29.11.2015, в якому зазначено, що вагони (голова 65945461 хвіст 65299869), які надійшли на адресу відповідача за вищезазначеними залізничними накладними, простоювали на коліях ст. Кривий Ріг, через зайнятість під'їзної колії. Час затримки вагонів згідно з актом ф.ГУ-23 № 11313 на коліях станції Кривий Ріг склав 14 год. 10 хв. (з 29.11.2015 - 03 год. 00 хв. до 29.11.2015 - 17 год. 10 хв.). Також судами встановлено, що 01.12.2015 позивачем було складено накопичувальну картку зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів № 02129067 (ф. ДУ-92) та здійснено нарахування плати за охорону та супроводження вантажу у загальній сумі 26 234,21 грн. (без ПДВ). Зазначена накопичувальна картка була підписана представником відповідача із запереченнями та відмовою від сплати спірної суми із зазначення про те, що на момент повідомлення про прибуття вантажу на його адресу на під'їзній колії знаходились не забрані залізницею поїзди, про що було повідомлено залізницю телефонограмами № 107, 112. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 31 481,05 грн. плати за охорону та супроводження вантажу. Відповідно до частини 1 статті 306 Господарського суду України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 306 цього Кодексу). Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 5 Статуту). Так, частиною 2 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ "Укрзалізниця". Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 № 106 "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" визначено, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки. Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України" затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. Пунктом 7 у Переліку зазначено брухт чорних металів (усі найменування, крім брухту великогабаритного (виду 510), пресованого в пакети (видів 16-21), стружки металевої (видів 22-24), скрапу (видів 25, 511). Види брухту визначаються за класифікацією згідно з ДСТУ 4121-2002. Відповідно до статті 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення. Статтею 46 Статуту визначено обов'язок вантажоодержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач (стаття 125 Статуту). Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 визначено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (пункт 1 правил). Акти загальної форми ГУ-23 складаються, зокрема, для засвідчення обставин затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства (пункт 3 правил). Плата за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України нараховується за тарифами, визначеними у пункті 31 розділу П Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів). Якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. (пункт 31.5. Збірника тарифів). Відповідно до даних, зазначених у таблиці 4, тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн./ваг-год. Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 № 13 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах П і Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002. Відповідач не спростовує факту порушення, але наводить довід про відсутність його вини у цьому, оскільки на під'їзній колії знаходилися інші вагони, які не були забрані залізницею. Між тим, посилання на наявність телефонограм №107,112 з проханням до позивача забрати вагони з під'їзної колії відповідача, обґрунтовано не прийняті судами, оскільки суперечить іншим доказам у справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.11.2015 01-00 год. оператор залізниці повідомила відповідача про надходження вантажу та про запланований час подавання вагонів на під'їзну колію під вивантаження о 03:00 год. 29.11.2015, про що зроблено запис у Книзі №62 форми ГУ-2. Але фактично вагони були прийняті тільки 29.11.2015 через 14 год.10 хв. після запланованого часу подавання вагонів (пам'ятка № 888 про подавання вагонів). Також про час затримки вагонів складений акт загальної форми №11313 від 29.11.2015. Як уже зазначалось, відповідно до пункту 31.5. Збірника тарифів, якщо на станції виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково стягується плата згідно з таблицею 4. Плата за охорону вантажу, який затримано з причин, не залежних від залізниці на станціях, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година. Отже, твердження скаржника про те, що плата ним уже сплачена, суперечить матеріалам справи, оскільки йдеться про плату за охорону вантажу під час затримки його на станції призначення. З огляду на що, залізницею було правомірно нараховано відповідачу на цій підставі плату за охорону вантажу. Суди попередніх інстанцій також розглянули та мотивовано відхилили доводи відповідача про завищення плати за користування вагонами та виконання розрахунку з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами. Так, згідно з положеннями пункту 31.5. Збірника тарифів, плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним вантажовідправником, за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом. Проте, як установлено судами попередніх інстанцій, кожен із спірних вагонів було оформлено окремим перевізним документом, відповідно плату за охорону ватажу нараховано за ставкою 24,00 грн./ваг-год, як за 50 вагонів на загальну суму 26 234,21 грн. (без ПДВ) правомірно, та включено до накопичувальної картки № 02129067 з урахуванням 20% ПДВ у розмірі 5 246,84 грн. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 904/4455/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга