ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 925/604/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Б.Грека, Д.Кривди,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик"на постановувід 16.09.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 925/604/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесгруп"доДочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик"простягнення 760 444, 16 грну судове засідання прибув представниквідповідачаКушнір С.Л. (дов. від 19.05.2015 № 3-33),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбізнесгруп" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" Публічного акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення 760 444,16 грн, з яких 705 798,00 грн основного боргу та 54 646,16 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 (суддя В. Потапенко), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 (колегія суддів: М. Дідиченко, О. Баранець, М. Руденко), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

15.01.2010 між ТОВ "Промбізнесгруп" (продавець) та Дочірнім підприємством "Жашківмаш" (покупець) укладений договір № 15/01 (далі - Договір), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує обладнання.

Згідно з п 4.1 Договору відвантаження продукції продавцем здійснюється протягом дії договору та після підписання договору і оформлюється видатковою накладною та посвідчується актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 7.3 Договору, даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 15.01.2012, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, він поставив відповідачу запасні частини на підставі видаткових накладних № ЦБ - 000012 від 16.02.2010 на суму 258 000,00 грн, № РН-0000039 від 28.02.2011 на суму 96 960,00 грн, № РН-0000038 від 28.02.2011 на суму 55 836,00 грн, № ПБ-016801 від 29.07.2011 на суму 99 330,00 грн, № ПБ-017001 від 29.07.2011 на суму 97 206,00 грн, № ПБ-16901 від 29.07.2011 на суму 98 466,00 грн, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Крім того, на підставі вказаних видаткових накладних сторонами підписані акти приймання-передачі запасних частин від 16.02.2010, від 28.02.2011 та 29.07.2011, які наявні в матеріалах справи.

Заперечуючи проти отримання товару за Договором, відповідач зазначає, що згідно із пояснень ОСОБА_5 (директора), останній не підписував Договір, додаток до нього та вищевказані видаткові накладні та акти приймання-передачі запасних частин. Враховуючи зазначене, відповідач просив провести судову почеркознавчу експертизу.

Водночас, спірний Договір, додаток до нього, вищевказані видаткові накладні та акти приймання-передачі запасних частин, окрім підпису ОСОБА_5, містять відтиски печатки ДП "Жашківський машинобудівний завод".

Порядок зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.

Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства, доказів проведення службового розслідування та звернення до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння печаткою підприємства.

Враховуючи вказане, наведені вище видаткові накладні та акти приймання-передачі запасних частин є належними доказами передання позивач відповідачу товару на загальну суму 705 798, 00 грн.

Водночас, відповідач оплату не здійснив, докази протилежного матеріали справи не містять.

Відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності, зазначаючи про сплив строку позовної в частині поставленого товару за видатковими накладними № ЦБ-000012, № РН-0000039 та № РН-0000038, оскільки, на думку відповідача, оплата вартості продукції здійснюється протягом 365 днів з моменту поставки кожної партії товару.

Однак, пунктом 3.3.1 Договору встановлено, що оплата вартості продукції здійснюється покупцем протягом 365 днів після останнього відвантаження продукції.

Остання поставка товару здійснена 29.07.2011, відповідач повинен розрахуватися у строк до 28.07.2012 включно.

Загальний строк позовної давності становить три роки (ст.. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач повинен був оплатити товар у строк до 28.07.2012 включно, строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами спливав 28.07.2015.

Позовна заява подана 03.04.2014, тобто в межах строку позовної давності.

З посилання на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимоги про стягнення заборгованості у сумі 705 798, 00 грн.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій задоволені позовні вимоги про стягнення 54 646,16 грн 3 % річних, що нараховані на суму основного боргу, з посиланням на правильність наданого позивачем розрахунку.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначає про поставку товару з посиланням на договір, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару.

Відповідач, заперечуючи факт поставки товару, зазначає про підроблення підпису директора на договорі, актах прийому-передачі товару та про відсутність довіреностей на отримання товару. Відповідачем заявлене клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про відсутність підстав для призначення судово-почеркознавчої експертизи, з посиланням на те, що у справі достатньо доказів для прийняття рішення у даному спорі; Договір, додаток до нього, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару містять відтиск печатки відповідача.

Відмовивши у клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи, суди попередніх інстанцій встановили факт поставки товару на підставі поданих позивачем доказів, та, відповідно, дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відмова у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи не є переконливою, з огляду на що, висновок про задоволення позовних вимог є передчасним.

Так, сама наявність відтиску печатки на документах, що за твердженням позивача є відтиском печатки відповідача, не є безумовним підтвердженням належності підпису, який скріплений таким відтиском, особі, що вказана у відповідних документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Разом з тим, статтею 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, рішення та постанову слід скасувати, а справу слід направити на новий розгляд, під час якого місцевому господарському суду слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції відповідно до статті 11112 ГПК України.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на звернення позивачем до суду 03.04.2014 не відповідає даті, що вказана на штемпелі на позовній заяві (03.04.2015).

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Більшовик" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі № 925/604/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судді: Є. Борденюк

Б. Грек

Д. Кривда