ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 917/968/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачаПузь Ю.А. - довіреність від 01.12.2015 року, Бугаєнко О.В. - довіреність від 11.01.2016 року, Шендрик М.М. - керівник третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва"на постановувід 29.10.2015 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/968/15 господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект"до Комунального виробничого підприємства "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління Державної казначейської служби України в м. Кременчук простягнення 970740,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального виробничого підприємства "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" про стягнення заборгованості в розмірі 669355,68 грн. за договором №8-06 від 14.06.2013 року, 3% річних в розмірі 9077,56 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 242306,76 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., на підставі статей 11, 23, 509, 610, 611, 625, 1167 Цивільного кодексу України та статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №8-06 про закупівлю робіт за державні кошти від 14.06.2013 року щодо не оплати виконаних будівельних робіт.

У додаткових поясненнях до позовної заяви позивач зазначав, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого договором.

У відзиві на позовну заяву Комунальне виробниче підприємство "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" просило у задоволенні позові відмовити, посилаючись на те, що позивач безпідставно вимагає стягнення заборгованості повністю, оскільки акти виконаних робіт за листопад 2014 року, не є доказами, які підтверджують належне виконання останнім своїх договірних зобов'язань та дають право на отримання коштів на підставі цих актів.

Крім того, відповідач зазначав, що договір про закупівлю за державні кошти №8-06 від 14.06.2013 року є розірваним, через систематичні порушення позивачем строків виконання робіт та виконання робіт з порушенням проекту.

Також, Комунальне виробниче підприємство "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" зазначало, що в актах виконаних робіт за жовтень - листопад 2014 року включено електросилове обладнання, вартість якого не відповідає (завищена) розцінкам, які закладено до договірної ціни.

У відповідності до частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та умов договору №8-06 від 14.06.2013 року, підрядна організація повинна виконувати роботи в межах ціни тендерної документації пропозиції до "виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі" за договором. За умовами договору його ціна є динамічною, тобто може коригуватися в процесі виконання робіт. Проте вказані зміни не повинні призвести до збільшення вартості будівництва, визначеної в договорі (договірній ціни).

При збільшенні фактичної вартості обладнання підрядник повинен надати необхідні розрахунки про те, що ці зміни не призведуть до зміни договірної ціни в сторону збільшення, зокрема, про це вказано у листі №01-12/603 від 22.10.2014 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 р. (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального виробничого підприємства "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" заборгованість в розмірі 669355,68 грн., 9077,56 грн. - 3% річних; 242306,76 грн. інфляційних; 50000 грн. моральної шкоди; 19414,80 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку, що заборгованість відповідача в сумі 669 355,68 грн. підтверджена належними доказами.

Крім того, суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку, що відсутність у боржника необхідних коштів (бюджетного фінансування) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. підлягає задоволенню.

За апеляційною скаргою Комунального виробничого підприємства "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" Харківський апеляційний господарський суд (судді: О.В. Плахов, Л.М. Здоровко, І.А. Шутенко) переглянувши рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 р. в апеляційному порядку, вказане рішення в частині стягнення 50000,00 грн. моральної шкоди та 1000,00 грн. судового збору за подання позову скасував, у цій частині прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. В іншій частині рішення залишив без змін.

Комунальне виробниче підприємство "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 року та рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 року в частині задоволення позову, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що твердження судів про те, що акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-3) на суму 669 355,68 грн. відповідачем були прийнятті без зауважень не відповідає фактичним обставинам справи.

Також заявник посилається на те, що судами під час розгляду справи були залишені поза увагою його доводи про те, що ціна обладнання (трансформатори та РУ - 0,4 кВ) не відповідає (завищена) розцінкам, які закладено до договірної ціни та умовам договору №8-06 від 14.06.2013 року.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Легбудпроект" просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 року.

В подальшому ТОВ "Легбудпроект" надало на адресу суду письмові пояснення в яких просить суд прийняти до уваги, що КВП "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" було перераховано на користь позивача грошові кошти за рішенням у даній справі, що підтверджується платіжними дорученнями №183 від 04.12.2015 року на суму 669 355,68 грн. та №251 від 28.12.2015 року на суму 270 799,12 грн.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Легбудпроект" про стягнення з КВП "Кременчуцьке міське управління капітального будівництва" про стягнення заборгованості в розмірі 669355,68 грн. за договором №8-06 про закупівлю робіт за державні кошти від 14.06.2013 року, 3% річних в розмірі 9077,56 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 242306,76 грн.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 14.06.2013 року між КВП «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва» (Замовник) та ТОВ «Легбудпроект» (Підрядник) був укладений договір № 8-06 про закупівлю робіт за державні кошти.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в пропозиції конкурсних торгів, а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 17100069,60 грн.

Пунктом 3.2 визначено, що розмір бюджетного призначення на 2014 рік на виконання робіт складає 2679976,81 грн., у тому числі: ПДВ 446662,80 грн. (в редакції Додаткової угоди №3 від 25.12.2014 року).

Пунктами 3.3, 3.4 та 3.5 договору визначено, що ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Договірна ціна робіт визначається на основі динамічного кошторису.

У разі підвищення підрядником договірної ціни, не передбаченого договором, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки проводяться, зокрема, шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником в установчому законом порядку акта приймання-виконання робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), або акту прийому-передачі обладнання та пред'явлення підрядником рахунку на оплату виконаних робіт, обладнання.

Згідно з пунктом 5.1. договору строк виконання робіт - червень 2013 року - грудень 2015 року.

Пунктом 6.1.1. договору визначено. що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи.

Пунктом 6.1.6. встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 6.4.1. підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Пунктом 12.1. встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2015 року.

Проте, під час розгляду справи судами було встановлено, що договір №8-06 від 14.06.2013 року є розірваним з 02.03.2015 року на підставі пункту 9.1 договору та листа від № 01-12/057 від 19.02.2015 р. (том 1 а.с. 38).

При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ «Легбудпроект» виконало частково свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт № 3 (форма КБ-3) за листопад 2014 року, вартість яких склала 669355,68 грн.

Вищезазначені документи були підписані обома сторонами договору та скріплені печатками без зауважень.

Разом з цим, відповідач, факту виконання позивачем підрядних робіт на спірну суму не заперечує, що також підтверджується листами останнього від 24.03.2015 року №01-12/119 та від 30.04.2015 року №01-12/209 проте, як підставу не виконання свого зобов'язання з оплати, вказував на невідповідність ціни обладнання розцінкам, які було закладено до договірної ціни та тендерної документації.

За приписами частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Проте, вирішення спору було здійснено судами без врахування вищевказаних доводів відповідача та встановлення відповідних обставини справи щодо договірної вартості обладнання, яка стала підставою для стягнення, виходячи з умов договору, Закону України "Про здійснення державних закупівель", проектної та кошторисної документації у їх сукупності.

Разом з цим, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, протиправну поведінку відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі №917/968/15 та рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І.Алєєва

Л. Рогач