ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 911/2036/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сонет" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі№ 911/2036/15 господарського суду Київської області за позовомКорпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонет" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкупровизнання договорів недійсними

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Яковенко О.О., дов. № 19-00018/34015 від 19.05.2015

- відповідача: Перевозник П.М., дов. № 7 від 20.05.2015

- третьої особи: Андрущак О.Л., дов. № 100/17312/НК від 12.08.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2015 у справі № 911/2036/15 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 (у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів Чорногуза М.Г., Рудченка С.Г.), задоволено позовні вимоги Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонет", визнано недійсними попередні договори купівлі-продажу цінних паперів № 238-3/3 і № 239-3/3, укладені 20.10.2014 між ТОВ "Сонет" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Сонет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення норм матеріального права, зокрема ст.ст. 215, 235, 715, 716 Цивільного кодексу України, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 01.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі № 911/2036/15 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки судами встановлені факти удаваності попередніх договорів купівлі-продажу № 238-3/3 та № 239-3/3 від 20.10.2014, якими фактично приховано укладення договору міни облігацій ТОВ "Сонет" на акції ПАТ "Сонет", а відповідач згідно з умовами проспектів емісії облігацій зобов'язаний їх викупити у позивача. За таких обставин, позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Третя особа не скористалась правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.10.2014 між ТОВ "Сонет" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ був укладений протокол про наміри №1, відповідно до якого, зважаючи на те, що на момент підписання цього протоколу ТОВ "Сонет" є емітентом відсоткових іменних облігацій, Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ є власником облігацій, на загальну суму 75 000 000,00 грн, ТОВ "Сонет" має намір здійснити реорганізацію шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство та здійснити емісію простих іменних акцій, сторони дійшли згоди щодо обміну облігацій на акції шляхом укладання на фондовій біржі "Переспектива" зустрічних договорів купівлі-продажу цінних паперів у порядку, передбаченому цим протоколом.

20.10.2014 між ТОВ "Сонет" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ був укладений попередній договір купівлі-продажу цінних паперів № 238-3/3, за умовами п.1.1 якого сторони зобов'язались протягом трьох робочих днів від дати надання стороною 1 стороні 2 письмового повідомлення про виконання стороною 1 умов п. 1.3 цього попереднього договору, укласти на фондовій біржі "Перспектива" на визначених в ньому умовах основний договір купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ "Сонет" (ідентифікаційний код 32049419), що відповідають вимогам законодавства з недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1.3 цього договору для підписання основного договору ТОВ "Сонет" має вчинити дії щодо: перетворення ТОВ "Сонет" в публічне акціонерне товариство; реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску (емісії) акцій; присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; укладання з депозитарієм договору про обслуговування випуску (емісії) акцій; отримання свідоцтва про реєстрацію випуску (емісії) акцій; оформлення та депонування глобального сертифіката; викупу необхідної кількості акцій та/або отримання тимчасового свідоцтва про реєстрацію наступного (другого) випуску (емісії) акцій; надання документів, що підтверджують повноваження представника.

Згідно з п.п. 1.5, 1.6 предметом цього попереднього договору є зобов'язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу акцій. Предметом основного договору буде купівля-продаж акцій, які набуті у власність (викуплені) ТОВ "Сонет" та/або розміщуються останнім відповідно до проспекту наступної (другої) емісії акцій.

Сторони домовились про такі обов'язкові умови основного договору купівлі-продажу цінних паперів: вид цінних паперів - прості іменні акції, емітовані ТОВ "Сонет"; номінальна вартість цінного паперу - 1,00 грн; загальна вартість купівлі-продажу пакету цінних паперів відповідає сумі номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ "Сонет", якими на момент укладання цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, збільшений на суму відсоткового доходу по цих облігаціях на дату укладання основного договору; сума номінальних вартостей облігацій, емітованих ТОВ "Сонет", якими на момент укладання цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, становить 75 000 000,00 грн (п.2.1. договору).

Загальна номінальна вартість облігацій, емітованих ТОВ "Сонет", якими на момент укладання цього попереднього договору володіє сторона 2 становить 75 000 000,00 грн (п.2.2. договору).

20.10.2014 між ТОВ "Сонет" та Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ був укладений попередній договір купівлі-продажу цінних паперів № 239-3/3, за умовами п. 1.1 якого сторони зобов'язались в один день з укладанням між ними договору купівлі-продажу цінних паперів, предметом якого будуть прості іменні акції ПАТ "Сонет" (ідентифікаційний код 32049419), вчиненого відповідно до положень попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів №238-3/3 від 20.10.2014, укласти на фондовій біржі "Перспектива" договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме: іменних відсоткових облігацій ТОВ "Сонет".

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 та 2.1 попереднього договору предметом цього договору є зобов'язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу облігацій; предметом основного договору буде купівля-продаж облігацій, що знаходяться у розпорядженні КНПФ НБУ на момент укладання цього попереднього договору.

Сторони домовились про такі обов'язкові умови основного договору купівлі-продажу цінних паперів: вид цінних паперів - облігації відсоткові іменні, емітовані ТОВ "Сонет", номінальна вартість цінного паперу 1000,00 грн; загальна номінальна вартість облігацій, емітованих ТОВ "Сонет", що є предметом купівлі-продажу і якими на момент укладання цього попереднього договору володіє КНПФ НБУ, становить 75 000 000,00 грн; кількість цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу - 75 000 штук.

На підставі ст.ст. 11, 203, 215, 195, 626, 635, 655, 656, 715, 716, 1046 Цивільного кодексу України, ст.ст. 165, 173, 179, 359 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що спірні попередні договори купівлі-продажу цінних паперів є удаваними та такими, що укладені всупереч ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки воля сторін при укладанні цих договорів була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин - укладення договору міни облігацій, емітованих ТОВ "Сонет", на акції ПАТ "Сонет", створюваного шляхом перетворення товариства, в той час як облігації визначають відносини позики між власником облігації та емітентом, а згідно з умовами проспектів емісії облігацій ТОВ "Сонет" зобов'язано їх викупити у власника облігацій, яким є Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положеннями ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 визначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, застосувавши до спірних попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів положення ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, не врахували особливості застосування до удаваних правочинів положень ст.235 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України у такому випадку відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З урахуванням викладеного, попередні договори купівлі-продажу цінних паперів, щодо яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про їх удаваність на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України, можуть бути визнані недійсними відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України у випадку встановлення в судовому порядку нікчемності правочину, який насправді вчинили сторони, або визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, оскільки недійсність удаваного правочину не призводить до недійсності правочину, який сторони насправді вчинили.

За таких обставин, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, рішення господарського суду Київської області від 01.09.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі №911/2036/15 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонет" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 та рішення господарського суду Київської області від 01.09.2015 у справі №911/2036/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук