ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 904/5846/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2015 року

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року

у справі №904/5846/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"

до Садівничого товариства "Веселка"

про стягнення 88 558, 11 грн.

за участю представників

позивачів Шаровський С.А.

відповідача Чорний Г.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року (суддя Дубінін І.Ю.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2015 року (судді Чимбар Л.О., Герасименко І.М., Антонік С.Г.) у справі № 904/5846/15 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2015 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 листопада 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго"), як енергопостачальник, та садівничим товариством "Веселка", як споживач, було укладено договір про постачання електричної енергії № 1320.

Відповідно до п. 1 договору, енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2 договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 9.9. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2005 року.

Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.9.1. договору).

Згідно із пунктом 3 акту № 057674 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 28 травня 2012 року, який є невід'ємною частиною договору, зазначено технічні дані встановлених трансформаторів струму з коефіцієнтом трансформації (Ктт) 400/5 та розрахунковим коефіцієнтом (Кр) 80.

17 лютого 2014 року позивач з відповідачем уклав новий Договір № 1320 на постачання електричної енергії, в якому в додатку № 4 п. 4 зазначено Тр-р струму 200/5 та Розрахунковий коефіцієнт - 40. Вказаний додаток був підписаний з двох сторін.

04 серпня 2014 року позивачем була проведене технічна перевірка засобів обліку електроенергії споживача СТ "Веселка", на підставі якої було складено акт, в якому зазначене наступне: Фактично встановлено трансформатор струму 400/5 к.р. 80. Необхідно внести зміни до договору з врахуванням розрахункового коефіцієнту 80.

Позивачем було здійснено донарахування спожитої активної електричної енергії на загальну суму 88558,11 грн. з розрахунковим коефіцієнтом Кр = 80 за період з червня 2012 року по лютий 2014 року та направлений рахунок № 161/1320/4/1 від 17 квітня 2015 року, який був залишений відповідачем без оплати, що і стало підставою для звернення ПАТ ДТЕК "Дніпрообленерго" з позовом до суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволені позову, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08 червня 2000 року №1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У додатку до договору № 1320 від 08 листопада 2005 року № 11 "Однолінійна схема" сторони узгодили, що схема електропостачання об'єкта споживача є однолінійною. На такій схемі зазначені точки меж балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності точки продажу електричної енергії, точки узгодженого навантаження, встановлення засобів обліку із зазначенням типів і параметрів елементів.

Сторонами визначено, що в садовому товаристві "Веселка" РЩ-0,4, ТМ-513 встановлений трансформатор струму з коефіцієнтом трансформації струму К-40 (200/5).

Згідно додатку до договору № 1320 від 08 листопада 2005 року № 4 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" сторони узгодили, що покази засобів обліку фіксуються представниками постачальника і споживача або представником споживача. Планова перевірка розрахункових засобів електроенергії здійснюється постачальником.

У суді апеляційної інстанції представник позивача у судовому засіданні зазначив, що розрахунковий коефіцієнт - 40 було у додатку до договору встановлено працівником ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" помилково.

Пунктом 10.10 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну постачальнику електричної енергії, яка викликана некваліфікованими діями персоналу електроорганізації.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на момент підписання договору № 1320 від 08 листопада 2005 року у відповідача були встановлені трансформатори 200/5, при розрахунках за спожиту електроенергію застосовується коефіцієнт трансформації 40.

Тобто, визначивши у договорі про постачання електроенергії коефіцієнт трансформації струму 40, сторони тим самим встановили режим використання електроенергії, що є істотною умовою договору.

Ніяких змін до договору сторонами до 17 лютого 2014 року внесено не було, договір недійсним визнаний не був. З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволені позову у зв'язку з відсутністю підстав, у відповідності до умов укладеного договору, вимагати сплати донарахованої спожитої активної електричної енергії на загальну суму 88558,11 грн. з розрахунковим коефіцієнтом Кр = 80 за період з червня 2012р. по лютий 2014р.

Посилання позивача на акт В № 057674 від 28 травня 2012 року було предметом розгляду судом апеляційної інстанції яким правомірно не прийняв до уваги з огляду на наступне.

Згідно до п. 4.4. договору та п. 6.41. Правил - У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Порядок складання таких актів закріплено п. 6.14 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

Судами вірно встановлено, що уповноваженими представниками позивача був оформлений Акт В № 057674 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 28 травня 2012 року, у відповідності до якого ні яких наслідків для відповідача не настає, а є лише фіксацією обставин, які було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання наведених вище Правил користування електричною енергією.

Склавши Акт В № 057674 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 28 травня 2012 року та виявивши порушення згідно Правил та договору, позивач повинен був скласти Акт про порушення Правил користування електричною енергією відповідачем, якщо таке порушення мало місце. Акту про порушення Правил користування електричною енергією позивачем не надано. Крім того, зазначена обставина не була підставою заявленого позивачем позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відсутні належні докази на підтвердження виявленого порушення споживачем умов договору Правил користування електричною енергією і відповідач діяв відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 та укладеного договору №1320 від 08 листопада 2005 року.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2015 року зі справи №904/5846/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков