ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 922/229/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Попікової О.В., Кролевець О.А.,перевірив касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "АТ Банк Золоті ворота" Єрмак Валерія Олександровичана ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. у справі№922/229/16 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота"до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6прозвернення стягнення на предмет іпотекита зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор"провизнання недійсним договору про змінита зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор"до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6провизнання недійсним іпотечного договоруза участю представників:

позивача (за первісним позовом) - Комаровського Дениса Володимировича

(довіреність №17 від 07.12.2015 року)

відповідача (за первісним позовом) - не з'явились

позивача (за зустрічним позовом) - не з'явились

відповідача (за зустрічним позовом) - Комаровського Дениса Володимировича

(довіреність №17 від 07.12.2015 року)

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача за зустрічним

позовом - не з'явились

позивача (за зустрічним позовом) - не з'явились

відповідача (за зустрічним позовом) - Комаровського Дениса Володимировича

(довіреність №17 від 07.12.2015 року)

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача за зустрічним

позовом - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, в якому просило суд в рахунок погашення заборгованості за простроченими відсотками ОСОБА_6 перед Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" за кредитним договором № 12 від 31 січня 2011 року, що станом на 10 грудня 2015 року становила 961 738,35 грн., визнати право власності за Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" на предмет іпотеки за договором № 11-014 від 11 лютого 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П., зареєстрований в реєстрі за №242, предметом якого є нежитловий будинок літ. "А-2", загальною площею 383 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор", за ціною предмета іпотеки - 3 059 710 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_6, в свою чергу, звернувся до цього ж суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" про визнання недійсним договору про зміни № 2 від 30 січня 2014 року до договору №12 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) від 31 січня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" та ОСОБА_6.

Також до господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" про визнання недійсним іпотечного договору №11-014 від 11 лютого 2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. в реєстрі за № 242.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 липня 2016 року у справі № 922/229/16 (суддя Хотенець П.В.) відмовлено у первісному позові Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки; також відмовлено у зустрічному позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" про визнання недійсним договору про зміни; задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" про визнання недійсним іпотечного договору, визнано недійсним іпотечний договір № 11-014, укладений 11 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. в реєстрі під № 242, предметом якого є нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок літ. "А-2", загальною площею 383 кв. м, розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, Мереф'янське шосе, 38-В.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 08 липня 2016 року у справі № 922/229/16, Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Золоті ворота" Єрмака Валерія Олександровича звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в первісному позові та задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Жихор".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2016 року у справі № 922/229/16 (головуючий суддя: Потапенко В.І., судді: Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України повернуто апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота".

В подальшому Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2016 року у справі № 922/229/16, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового акта.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота", апеляційний господарський суд вказав на відсутність доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

В частині 3 статті 94 цього ж Кодексу закріплено обов'язок скаржника при поданні апеляційної скарги додавати докази сплати судового збору.

Проте, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" під час звернення до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не додано таких доказів, оскільки скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 15867,70 грн. за вимогу майнового характеру, викладену у первісному позові, в той час як оспорюється рішення і в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним іпотечного договору.

В силу частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно частини 1 пункту 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Також в пп. 2.2., 2.2.1 цієї ж Постанови Пленуму роз'яснено, що статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, господарським судам слід враховувати, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а в статті 8 цього ж Закону встановлено мінімальну заробітну плату у 2016 році у розмірі 1 378 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 4 цього ж Закону за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору становить - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як зазначалось вище, позивач за первісним позовом оскаржив рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову майнового характеру та в частині задоволення зустрічного позову немайнового характеру.

Разом з тим, внаслідок надання банком до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору лише в сумі 15 867,70 грн., що становить 110 % ставки, яка підлягала сплати за подання первісної позовної заяви майнового характеру (платіжне доручення № 4141 від 14.07.2016 року), Харківський апеляційний господарський суд дійшов законного й обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги банку у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору в розмірі 1 515,80 грн., що становить 110 % ставки за подання зустрічної позовної заяви немайнового характеру.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагань Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, а тому до уваги не беруться.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота", Харківський апеляційний господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28 липня 2016 року у справі № 922/229/16 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. ВладимиренкоСуддіО.В. Попікова О.А. Кролевець