ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 916/604/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс"на рішення та постановугосподарського суду Одеської області від 30.05.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі№ 916/604/16 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс"доПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"провизнання правовідносин припиненими,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс" (далі - ТДВ "Агропромсервіс") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" (далі - ПАТ АБ "Порто-Франко") з позовом про визнання такими, що припинились, правовідносин за договором іпотеки нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3, укладеним 17.10.2005 між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТДВ "Агропромсервіс", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрованим за № У-463.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2016 у справі № 916/604/16 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову ТДВ "Агропромсервіс" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючого, Колоколова С.І., Принцевської Н.М.) рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2016 у справі № 916/604/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2016 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі № 916/604/16, ТДВ "Агропромсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Євсікова О.О. прийнято зазначену касаційну скаргу ТДВ "Агропромсервіс" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.10.2016 о 10 год. 05 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.10.2005 між Акціонерним комерційним банком "Порто-Франко" (Банк), яке змінило найменування на ПАТ АБ "Порто-Франко", та ОСОБА_8 (Позичальник) було укладено кредитний договір відзивної кредитної лінії № 1388/1-05 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відзивну кредитну лінію на поточні потреби в розмірі 600 000,00 доларів США з 17.10.2005 по 16.10.2008 з оплатою 12% річних.

Згідно з п. 6.1 Кредитний договір вступає в силу з моменту надання кредиту, незалежно у повній сумі чи в його частині, і діє до повного погашення всієї суми кредиту, відсотків, пені і штрафних санкцій за ним, передбачених даним Договором.

У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до Кредитного договору, а саме, № 1 від 01.02.2006, № 2 від 27.08.2008, № 3 від 16.10.2008, № 4 від 10.12.2008, № 5 від 16.01.2009, № 6 від 14.01.2011, № 7 від 08.07.2011, № 8 від 14.10.2011, № 9 від 14.12.2011, № 10 від 14.03.2012, № 11 від 10.10.2012, № 12 від 14.03.2013, № 13 від 22.03.2013, № 14 від 18.07.2013, № 15 від 20.09.2013, якими змінювались умови Кредитного договору, зокрема, збільшувалась відсоткова ставка, продовжувались строки користування кредитними коштами до 19.03.2014, відтерміновувались строки сплати відсотків та визначено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються тривалістю п'ять років.

На виконання умов п. 2.1 Кредитного договору, у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, 17.10.2005 між Акціонерним комерційним банком "Порто-Франко" (Банк), яке змінило найменування на ПАТ АБ "Порто-Франко" (Іпотекодержатель), та Відкритим акціонерним товариством "Агропромсервіс", правонаступником якого є ТДВ "Агропромсервіс" (Іпотекодавець), було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № У-463 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки цей Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором, укладеним між Іпотекодержателем та ОСОБА_8 (Боржник), а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (Основне зобов'язання).

Згідно з п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме, нежитлова будівля під АДРЕСА_1 загальною площею 8 167,5 кв.м, що розташована на земельній ділянці розміром 13 144 кв.м, яка складається в цілому з зазначених у Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно з реєстраційним №12358219, виданого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 11.10.2005 з: літ "А, Б" - адміністративні будівлі, літ "Г, Г1, Г2, Г3"; "К"; "М, М1, М2" - склади; літ. "И, Л" - ангари; літ. "Ф" - побутове приміщення, літ "У" - туалет, 1-5 - огорожа, І - мостіння (Предмет іпотеки), що належать Іпотекодавцю на підставі наказу Фонду державного Майна України регіонального відділення по Одеській області від 18.08.1995 № 1326, зареєстрованого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" в реєстровій книзі № 9 під реєстровим номером № 868 на сторінці 33.

Пунктами 1.4, 1.5 Договору іпотеки передбачено, що інвентаризаційна вартість Предмета іпотеки становила 400 000 грн., а заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 7 248 578 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору іпотеки вказаний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором та додаткових договорів до нього.

14.01.2009 сторонами був укладений додатковий договір до Договору іпотеки (далі - Додатковий договір від 14.01.2009), який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 29.01.2009 за № 396, згідно з яким Договір іпотеки викладено в наступній редакції:

"1. Предмет договору. Цей договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором (відзивної кредитної лінії) № 1388/1-05 від 17.10.2005, додаткової угоди № 1 до нього від 01.02.2006, додаткової угоди № 2 до нього від 27.08.2008, додаткової угоди № 3 до нього від 16.10.2008, додаткової угоди № 4 до нього від 10.12.2008, додаткової угоди № 5 до нього від 16.01.2009, які укладено між Іпотекодержателем та Боржником, також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Кредит відповідно до вищевказаного Кредитного договору надається Боржнику - Іпотекодержателем частками, далі іменовані "транш", та/або "транші" на наступних умовах:

- сума кредитної лінії - 600 000 доларів США;

- строк повернення кредиту - 14.01.2011;

- розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором розмірі 14,5% річних.

Боржник зобов'язується проводити погашення кредиту відповідно до умов Кредитного договору з кінцевим терміном повернення не пізніше 14.01.2011.

Відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом в термін з 1 по останнє число поточного місяця включно (метод нарахування факт/факт) та сплачуються відповідно до умов Кредитного договору".

У подальшому, 31.01.2011 між сторонами було укладено додатковий договір про внесення змін до Договору іпотеки (далі - Додатковий договір від 31.01.2011), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., згідно з яким Договір іпотеки викладено в наступній редакції:

"1.1 Цей договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором (відзивної кредитної лінії) № 1388/1-05 від 17.10.2005, додаткової угоди № 1 до нього від 01.02.2006, додаткової угоди № 2 до нього від 27.08.2008, додаткової угоди № 3 до нього від 16.10.2008, додаткової угоди № 4 до нього від 10.12.2008, додаткової угоди № 5 до нього від 16.01.2009, додаткової угоди № 6 до нього від 14.01.2011, які укладено між Іпотекодержателем та Боржником, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (Основне зобов'язання). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається Боржнику - Іпотекодержателем частками, далі іменовані "транш", та/або "транші" на наступних умовах:

- сума кредитної лінії - 600 000 доларів США;

- строк повернення кредиту - 14.07.2011;

- розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором розмірі 14,5% річних.

Боржник зобов'язується проводити погашення кредиту відповідно до умов Кредитного договору з кінцевим терміном повернення не пізніше 14.07.2011".

Доповнено Договір іпотеки пунктом 8.4.1 такого змісту:

"8.4.1 Сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни строку повернення кредиту, суми кредитної лінії, розміру відсотків за користування кредитом (у тому числі при його збільшенні) та штрафних санкцій, зміни до іпотечного договору не вносяться, і строк повернення кредиту, сума кредитної лінії, розмір відсотків та штрафних санкцій у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними договорами про внесення змін до Кредитного договору.".

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання правовідносин за Договором Іпотеки такими, що припинились, позивач послався на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.04.2015 при перегляді ухвали апеляційного суду Одеської області 19.11.2014 було встановлено, що 29.01.2009 між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТДВ "Агропромсервіс" було укладено додатковий договір про внесення змін до Договору іпотеки, яким сторони оформили припинення своїх взаємовідносин, виключивши з договору положення про предмет іпотеки, наявність заставної, права та обов'язки сторін. Тобто, на думку позивача, сторонами було підтверджено припинення правовідносин за Договором іпотеки. За твердженням позивача, всі наступні зміни щодо строку виконання зобов'язання та збільшення процентної ставки за Кредитним договором не були узгоджені з майновим поручителем (ТДВ "Агропромсервіс"), а тому вважає, що забезпечення іпотекою припинилось. Крім того, ТДВ "Агропромсервіс" вважає, що Договір іпотеки та зміни до нього не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Колегією суддів касаційної інстанції визнається обґрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що Додатковим договором від 14.01.2009 сторони не припинили дію Договору іпотеки, а лише внесли зміни до п. 1.1 Договору іпотеки, що вбачається із самого тексту Додаткового договору від 14.01.2009 та наступних дій сторін, зокрема, укладення Додаткового договору від 31.01.2011.

При цьому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.04.2015 не може мати преюдиціального значення у розумінні ст. 35 ГПК України оскільки в силу приписів ст. 335 ЦПК України касаційну інстанцію не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням, та враховуючи те, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Також місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що Договір іпотеки та зміни до нього не було зареєстровано у встановленому законом порядку, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, як Договір іпотеки, так і Додатковий договір від 14.01.2009 і Додатковий договір від 31.01.2011 пройшли нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання позивача на те, що внесення змін до Кредитного договору в частині строку виконання зобов'язання та збільшення процентної ставки відбулись без згоди ТДВ "Агропромсервіс", з огляду на умови Додаткового договору від 31.01.2011, підписаного зі сторони позивача уповноваженою особою, зокрема, якими Іпотекодавець (ТДВ "Агропромсервіс") погодився на продовження строку користування Боржником кредитом до 14.07.2011 за збільшеною процентною ставкою 14,5% річних та погодився на те, що у разі внесення змін до Кредитного договору щодо зміни строку повернення кредиту, суми кредитної лінії, розміру відсотків за користування кредитом (в тому числі при його збільшенні) та штрафних санкцій, зміни до іпотечного договору не вносяться і строк повернення кредиту, сума кредитної лінії, розмір відсотків та штрафних санкцій у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними договорами про внесення змін до Кредитного договору.

З урахуванням встановлених обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання правовідносин за Договором іпотеки такими, що припинились та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Агропромсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2016 у справі № 916/604/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков