ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 914/1670/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської областіна ухвалиЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016у справі№ 914/1670/16 Господарського суду Львівської областіза позовомКерівника Львівської місцевої прокуратури №1до- Львівської міської ради - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ринок 36" - Управління державної реєстрації Львівської міської радипровизнання протиправним та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників: позивача/прокуратури Романов Р.О.- посвідч. № 014714;відповідачів -не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) -не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) -не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 повернуто без розгляду позовну заяву керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до Львівської міської ради, до ОСББ "Ринок 36", Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвал Львівської міської ради, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Не погоджуючись з ухвалою суду, керівник Львівської місцевої прокуратури №1 подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.07.2016 № (14-39)3751вих.-16.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 (суддя Кравчук Н.М.) відмовлено у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги керівника Львівської місцевої прокуратури №1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.06.2016, а ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 (судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із ухвалами суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Львівської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження апеляційної скарги. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 93, 97 Господарського процесуального кодексу України; скаржник вважає, що висновки апеляційного суду щодо дати отримання процесуального документу місцевого господарського суду та поважності причин пропуску строку на його апеляційне оскарження не відповідають дійсним обставинам та наявним доказам; суд не взяв до уваги розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 "Про перенесення робочих днів у 2016 році", а, відтак, не врахував, що скаржник не мав реальної можливості підготувати апеляційну скаргу вчасно; апеляційну скаргу подано протягом п'яти календарних днів з дня надходження ухвали.

Відповідачі не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника та направлення відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2016 керівник Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 у справі № 914/1670/16. Серед іншого, заявник просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що ухвала Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 була отримана прокуратурою лише 29.06.2016.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 відмовлено у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 та повернуто апеляційну скаргу скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що надана прокуратурою інформація про отримання прокуратурою 29.06.2016 ухвали Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 не відповідає дійсності, та спростовується відомостями повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманого представником прокуратури 24.06.2016; відтак, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для відновлення процесуального строку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Право апеляційного оскарження стороною ухвали господарського суду передбачено приписами статей 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. За приписами частини 1 статті 91 вказаного Кодексу сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин такого пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Разом з цим, необхідною умовою реалізації стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 94 Господарського процесуального кодексу України.

При винесенні ухвал про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та її повернення скаржнику, апеляційним господарським судом не було враховано наявність підстав, зазначених в апеляційній скарзі з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та не було надано належної оцінки обставинам, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження скаржником.

Зокрема, не враховано судом апеляційної інстанції і те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1155-р від 11.11.2015 "Про перенесення робочих днів у 2016 році", положень статей 67, 73 Кодексу законів про працю, дні з 25.06.2016 по 28.06.2016, а також 02.07.2016 та 03.07.2016 були вихідними та святковими. Таким чином, судом не звернуто уваги на наявність обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу Львівський апеляційний господарський суд, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень. Відтак, доводи викладені в касаційні скарзі, знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

За приписами частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Виходячи з викладеного, ухвали Львівського апеляційного суду від 15.07.2016 підлягають скасуванню з передачею матеріалів справи до Львівського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття до апеляційного провадження.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 у справі № 914/1670/16 Господарського суду Львівської області скасувати.

Матеріали справи направити до Львівського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова