ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 37/512

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивача Алавєрдян Т.М. - довіреність від 21.10.2015 рокувідповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постанову від 06.07.2016 р. Київського апеляційного господарського суду за заявою про видачу дублікату наказуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"у справі№37/512 господарського суду м. Києваза позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_5про стягнення 38 471,76 грн.В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення 38 471,76 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2011 року (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" основну заборгованість у сумі 35 802 грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 17 грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 358 грн. 20 коп. та 219 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 8,82 грн., пені у сумі 136,83 грн. та штрафу у сумі 2 506,16 грн. відмовлено.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2015 року у справі №37/512 (суддя Літвінова М.Є.) відмовлено в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

15.03.2016 р. ПАТ "Київенерго" подало до господарського суду м. Києва заяву про видачу дублікату наказу у зв'язку із його втратою, до якої додано довідку генерального директора та головного бухгалтера ПАТ «Київенерго» про те, що у процесі обробки вхідної кореспонденції стягувачем втрачено наказ від 29.03.2011 №37/512 та у зв'язку з втратою він до виконання не пред'являвся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2016 року (суддя С.М. Мудрий) відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу дублікату наказу у справі № 37/512 з підстав того, що строк пред'явлення наказу до виконання закінчився 17.10.2013 р. та не відновлений.

За апеляційною скаргою ПАТ "Київенерго" Київський апеляційний господарський суд (судді: К.В. Тарасенко, І.А. Іоннікова, С.А. Гончаров) переглянувши ухвалу господарського суду м. Києва від 29.03.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 06.07.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.

ПАТ "Київенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 29.03.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 року та винести постанову, якою задовольнити заяву ПАТ "Київенерго" про видачу дублікату наказу, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зокрема, неповним з'ясуванням судами обставин справи щодо втрати заявником наказу суду та не дослідженням доказів, що підтверджують переривання строків пред'явлення наказу до виконання.

Скаржник зазначає, що як судом першої інстанції так й судом апеляційної інстанції не було враховано та не було надано належної оцінки тій обставині справи, що боржником 30.05.2015 року було частково виконано рішення суду, що на думку скаржника є перериванням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2011 року (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" основну заборгованість у сумі 35 802 грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 17 грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 358 грн. 20 коп. та 219 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 8,82 грн., пені у сумі 136,83 грн. та штрафу у сумі 2 506,16 грн. відмовлено.

29.03.2011 року на виконання вказаного рішення було видано наказ.

16.06.2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 29.03.2011 року.

Постановою від 17.10.2012 року державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачеві в порядку пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року у цій справі було встановлено, що виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання в строк до 17.10.2013 року, оскільки відповідно до приписів статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення 17.10.2012.

Вищезазначеною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

За приписами статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на 17.10.2012 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Статтею 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на 17.10.2012 року) визначено переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у даному випадку виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання в строк до 17.10.2013 року, тобто на протязі 1 року з дня його повернення постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві прийнятою головним державним виконавцем Мироненко Н.М. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 17.10.2012 року.

За таких обставин, враховуючи приписи статті 120 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що строк пред'явлення наказу до виконання закінчився 17.10.2013 року і його не поновлено, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" про видачу дублікату виконавчого документу у даній справі.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі ухвалу та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. у справі № 37/512 та ухвалу господарського суду м. Києва від 29.03.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач