ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 926/2010/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиЧернівецької міської ради, м. Чернівціна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 рокуу справі господарського суду Чернівецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Група "СІТІ", м. ЧернівцідоЧернівецької міської ради, м. Чернівціпровизнання незаконним та скасування рішення

за участю представників

позивача: Маркідонов О.В.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Група "СІТІ" (далі за текстом - ТОВ "Медіа Група "СІТІ") звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 17 (в цілому) рішення 7 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 26.05.2016 року № 250, яким відмовлено ТОВ "Медіа Група "СІТІ" у поновленні на 5 років Договору оренди землі № 6559, укладеного сторонами 31.05.2010 року щодо оренди земельної ділянки площею 0,1503 га на вул. С.Воробкевича, 19-Л у м. Чернівці, наданій для будівництва та обслуговування офісно-виробничих будівель, а пунктом 17.1 цього ж рішення вирішено зазначену земельну ділянку зарахувати до земель запасу міста.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.08.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року позов ТОВ "Медіа Група "СІТІ" задоволено: визнано незаконним та скасовано пункт 17 (в цілому) рішення 7 сесії Чернівецької міської ради VІІ скликання від 26.05.2016 року № 250.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що є підставою для визнання правового акту індивідуальної дії органу місцевого самоврядування незаконним та скасування такого акту.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, Чернівецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 17.08.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Медіа Група "СІТІ" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради від 29.04.2010 року № 1297 ТОВ "Медіа Група "СІТІ" затверджено проект відведення земельної ділянки на вул. С.Воробкевича, 19-Л в м. Чернівці в оренду для будівництва та обслуговування офісно-виробничих будівель площею 0,1503 га терміном на три роки.

31.05.2010 року Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Медіа Група "СІТІ" (орендар) укладено Договір оренди землі № 65559 (далі за текстом - Договір оренди), згідно з п. п. 1.1, 3.1 якого орендодавець надав строком на 3 роки по 31.05.2013 року, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування офісно-виробничих будівель, яка знаходиться у м. Чернівці на вул. С.Воробкевича, 19-Л.

Згідно з п. 3.2 Договору оренди після закінчення терміну дії Договору орендар, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до умов цього Договору, має за інших рівних умов переважне право на його поновлення.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії Договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою про поновлення Договору. У разі наміру однієї із сторін не продовжувати на новий термін дію Договору, вона зобов'язана до закінчення строку його дії письмово повідомити про це іншу сторону. Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку Договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, шляхом укладення додаткового договору до цього Договору.

13.08.2014 року Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Медіа Група "СІТІ" (орендар) укладено Додатковий договір № 1/6559 до Договору оренди землі, яким, зокрема, сторони погодили, що Договір оренди поновлюється з 31.05.2013 року до 31.07.2015 року.

Згідно з Протоколом № 5-15 засідання Архітектурно-містобудівної ради від 31.07.2015 року членами містобудівної ради погоджено проект будівництва офісно-виробничої будівлі по вул. С.Воробкевича, 19-Л у м. Чернівці.

В подальшому, 10.11.2015 року Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Медіа Група "СІТІ" (орендар) укладено Додатковий договір № 2/6559 до Договору оренди землі, яким, зокрема, сторони погодили, що Договір оренди поновлюється до 31.07.2016 року.

12.04.2016 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про поновлення Договору оренди землі № 65559 від 31.05.2010 року та проектом Додаткового договору на поновлення Договору оренди землі.

26.05.2016 року Чернівецька міська рада прийняла рішення за № 250, згідно з пунктом 17 якого відмовила ТОВ "Медіа Група "СІТІ" у поновленні Договору оренди землі № 6559 від 31.05.2010 року, а пунктом 17.1 цього ж рішення вирішено зазначену земельну ділянку зарахувати до земель запасу міста.

Позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, просив визнати зазначене рішення ради незаконним та скасувати його, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дії Чернівецької міської ради про відмову у поновленні Договору суперечать приписам ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки ТОВ "Медіа Група "СІТІ" як добросовісний орендар, який належно виконував обов'язки за умовами укладеного сторонами Договору, має переважне право на поновлення Договору оренди землі на новий строк, а тому враховуючи своєчасне звернення орендаря з заявою про поновлення договору у Чернівецької міської ради були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, рішення Чернівецької міської ради прийняте з порушення строків, визначених ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", без належного повідомлення орендаря про наявність у неї заперечень щодо поновлення спірного Договору.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем (орендарем) належним чином виконувались умови Договору оренди землі від 31.05.2010 року, протягом всього часу користування орендованою земельною ділянкою своєчасно і у повному розмірі сплачувалась орендна плата, що підтверджується довідкою Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.06.2016 року № 6875/Ю/24-12-12-03-20. При цьому, дотримуючись умов Договору оренди щодо цільового використання орендованої земельної ділянки, ТОВ "Медіа Група "СІТІ" розроблено проект будівництва офісно-виробничої будівлі по вул. С.Воробкевича, 19-Л, який затверджений Архітектурно-містобудівною радою, на підставі якого (проекту) Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на вул. С.Воробкевича,19-Л в м. Чернівці.

З метою правомірного використання орендованої земельної ділянки для реалізації проекту будівництва у строки, встановлені Договором оренди та діючим законодавством, ТОВ "Медіа Група "СІТІ" звернулось до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про поновлення Договору оренди землі від 31.05.2010 року, додавши до зазначеної заяви для підписання відповідачем проект Додаткового договору № 3/6559 до Договору оренди землі щодо поновлення дії Договору до 31.05.2017 року.

Проте, відповідач у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк не повідомив позивача про результат розгляду звернення від 12.04.2016 року, не надав обґрунтованої відмови у поновленні Договору та поза межами строку встановленого законодавством прийняв рішення № 250 від 26.05.2016 року про відмову у поновленні Договору оренди землі, що суперечить положенням законодавства про оренду землі і порушує законні права та інтереси позивача, у зв'язку з неможливістю реалізації затвердженого та погодженого в установленому законодавством порядку проекту будівництва на виділеній для таких цілей земельній ділянці, що відповідно до положень ст. 19 Конституції України, ст. 23 Господарського кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України є правовою підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення ради.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними такі висновки господарських судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом наведеної норми вбачається, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу приписів ч. ч. 1 - 5 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, оскаржуване рішення Чернівецької міської ради від 26.05.2016 року № 250 прийняте з порушення орендного законодавства без повідомлення у встановлені законом строки щодо наявних заперечень та обґрунтування причин для відмови у поновленні Договору оренди землі. При цьому, після закінчення строків для прийняття рішення щодо поновлення чи відмови у поновленні Договору радою прийнято рішення, п. 17 якого порушує права та законні інтереси суб'єкта господарювання (позивача), що охороняються законом, у зв'язку з чим господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у разі порушення органами і посадовими особами місцевого самоврядування прав чи інтересів суб'єктів господарювання, що охороняються законом, як і при порушенні законних інтересів органів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання сторони цих відносин мають право звернутися за їх захистом до суду.

Враховуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що п. 17 оспорюваного рішення місцевої ради прийнято з недотриманням чинного орендного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів господарюючого суб'єкта, у зв'язку з чим судами правомірно задоволено позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи Чернівецької міської ради, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують сам факт порушення прав позивача п. 17 прийнятого радою рішення та законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року у справі № 926/2010/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна В.О. Швець