ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 907/1123/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Мукачівського міжрайонного управління водного господарствана постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016у справі№907/1123/15 Господарського суду Закарпатської області за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"доМукачівського міжрайонного управління водного господарстваза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Верхньокоропецької сільської радипростягнення 297 032, 99 грн збитків.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Замкова М.О. (представник за дов. від 26.12.2016);

від відповідача: Басюк М.В. (дов. від 29.11.2016);

Мочкош Л.В. (дов. від 29.11.2016);

від третьої особи: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Закарпатгаз" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Мукачівського міжрайонного управління водного господарства про стягнення 297 032,99 грн збитків заподіяних внаслідок пошкодження газопроводу, який відноситься до системи газопроводів с. Куштановиця та включає в себе розподільчий газопровід с. Кендерешів.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено. При прийняті рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що чинним законодавством, зокрема ст.ст. 837, 888, 889 ЦК України, ст.321 ГК України та ч.1 ст.18 Закону України "Про основи містобудування", передбачені обов'язкові дії та пряму відповідальність проектувальника за збитки, спричинені недоліками проекту, що перешкоджає вважати достовірним висновок позивача про пряму вину відповідача у настанні події заподіяння збитку та не доведеністю причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 29.03.2016, перевірене рішення місцевого суду скасував з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 54 006, 79 грн. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Мукачівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ч.4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України через те, що в судовому засіданні оголошено одну суму, а стягнуто постановою іншу. Скаржник вважає, що постанова апеляційною інстанцією прийняти при неповному з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення даного спору, зокрема зазначає, що в даному проекті не було зазначено охоронних зон, а саме на робочому проекті, том 1 - на канал К-2, на якому сталася аварія; позначення "увага газопровід" чітко показано на каналі К-1, на якому роботи проводилися пізніше та перед початком яких управління зверталося письмово до експлуатуючої організації для направлення представника, хоча згідно з вимогами пп.2 п.1 ст.890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженим органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Верхньокоропецька сільська рада надала на адресу Вищого господарського суду України заяву про розгляд справи без участі представника ради.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваної постанови, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено апеляційним судом, 29.11.2012 Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "Закарпатгаз" був укладений договір №31/15 на господарське відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва.

Згідно з п.1.1. даного договору, предметом договору є надання ПАТ "Закарпатгаз" на праві господарського віддання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу.

Відповідно до додатку 1 вищевказаного договору, до переліку майна, яке перебуває на балансі ПАТ "Закарпатгаз" та надається йому на праві господарського відання під номером 1898 відноситься система газопроводів с. Куштановиця, державний інвентарний номер 121120700330200629.

Згідно з пунктами 2.4, 3.4.5 договору, ПАТ "Закарпатгаз" несе ризик випадкового знищення або пошкодження державного майна та зобов'язане виконувати роботи, пов'язані з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням державного майна, відповідно до вимог чинного законодавства України, а також забезпечувати умови безпечної та безаварійної його експлуатації.

Пунктом 2 Правил безпеки газопостачання N 254 від 01.10.97 визначено, що спеціалізована організація - це організація, основний вид діяльності якої становлять роботи, пов'язані з проектуванням, будівництвом, експлуатацією систем газопостачання.

Правила надання населенню послуг з газопостачання (п. 32) зобов'язують газопостачальне підприємство забезпечити безперервне постачання газу з відповідними якісними показниками в порядку, передбаченому договором, неухильно дотримуватися вимог Правил безпеки систем газопостачання.

Таким чином, враховуючи встановлене, апеляційний суд правомірно визначився, що позивач у спірних правовідносинах виступає як спеціалізоване підприємство газового господарства та використовує на праві господарського відання розподільчі газопроводи, згідно з умовами укладеного з власником договору та положень законодавства.

Також апеляційний суд встановив, що актом водовідвідних каналів, що знаходяться між с. Куштановиця та с. В. Коропець на території В. Коропецької сільської ради Мукачівського району від 10.11.2014, погодженим начальником Мукачівського МУВГ та затвердженим Верхньокоропецьким сільським головою, вирішено:

1. Необхідно виконати розчистку від намулу водовідвідних канав вздовж автодороги місцевого значення В. Коропець-Куштановиця орієнтовною довжиною 1 250 м (із обох сторін), із одночасною зачисткою (пониженням) узбіччя автодороги, надавши йому профільованого перерізу в сторону канави. Розроблений грунт передбачати із завезенням та подальшим розрівнюванням.

2. Передбачити влаштування двох водовідвідних споруд (в районі стадіону) для забезпечення нормального проїзду автотранспорту на прилеглу територію.

3. На ділянках із стислими умовами виконання робіт, ускладненим доступом механізмів та наявних інженерних комунікацій (перетин газопроводу, ЛЕП та ін.) необхідно передбачати розробку грунту вручну. Роботи проводити в присутності представника експлуатуючої служби.

Надалі, В. Коропецькою сільською радою (замовник) та ОСОБА_9 (виконавець) укладено договір на створення (передачу) науково-технічної інвестиційної продукції № 112 від 12.11.2014, відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе розробку інвестиційного робочого проекту: Покращення технічного стану водовідведення каналу К-2, що знаходиться між с. Верхній Коропець та с. Куштановиця Мукачівського району.

Розпорядженням Верхньокоропецького сільського голови № 41 від 25.05.2015 надано дозвіл Мукачівському міжрайонному управлінню водного господарства на виконання земельних робіт по розчистці каналу К-1 та К-2.

25.05.2015 Верхньокоропецькою сільською радою (замовник) та Мукачівським міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір № 53, відповідно до п. 1.1. якого, підрядник виконує замовнику підрядні роботи: "Покращення технічного стану водовідвідного каналу К-2", що знаходиться між с. В. Коропець та с. Куштановиця Мукачівського району.

Встановлено апеляційним судом і те, що безпосереднім виконавцем підрядних робіт, в тому числі і на місці пошкодження газопроводу на стороні каналу К2, була фізична - особа ОСОБА_10, яка виконувала роботи на підставі цивільно-правової угоди №12, укладеної 18.05.2015 між ним як виконавцем робіт та Мукачівським управлінням водного господарства, як замовником робіт. В пункті 1.1. цієї угоди зазначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати земляні роботи екскаватором "НІТАСНІ" марки "Zaxis 120", на об'єкті покращення технічного стану водовідвідного каналу К1, що знаходиться між с. В. Коропець та с. Куштановиця Мукачівського району.

Громадянин ОСОБА_10І, взяв на себе зобов'язання виконати земляні роботи на стороні каналу К2 на підставі іншої цивільно - правової угоди, а саме №13 укладеної 18.05.2015 між ним як виконавцем та Мукачівським управлінням водного господарства, як замовником робіт. В пункті 1.1. даної угоди також зазначено, що замовник доручає виконавцю виконати земляні роботи екскаватором "НІТАСНІ" марки "Zaxis 120" з покращення технічного стану водовідвідного каналу К2, що знаходиться між с. В. Коропець та с. Куштановиця Мукачівського району. Виконання відповідачем наведених вище робіт у червні 2015 року також встановлено судом з акта приймання виконаних робіт в якому відсутній запис на останній сторінці про дату його підписання.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.9. Правил безпеки системи газопостачання N 254 від 01.10.97, для локалізації і ліквідації аварійних ситуацій в СПГГ організується аварійно-диспетчерська служба (надалі - АДС), її філіали і пости з цілодобовою роботою, включаючи вихідні і святкові дні. В основу організації робіт з виконання аварійних заявок покладено вимогу про прибуття бригади АДС на аварійний об'єкт в гранично короткий строк, встановлений положенням про АДС, але не пізніше як через 40 хвилин. За всіма повідомленнями про вибух, пожежу, загазованість приміщень бригада АДС повинна виїхати до місця аварії протягом 5 хвилин.

Судом також встановлено, що в структурі ПАТ "Закарпатгаз" у відповідності до л.п. 8.1., 8.9. Правил безпеки створено аварійно диспетчерську службу, 23.12.2013 затверджено відповідне положення про аварійно диспетчерську службу.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 3.4., 3.10, даного положення головним завданням АДС являється цілодобове виконання робіт по попередженню, локалізації і ліквідацій аварій на об'єктах газопостачання, житлових будинків, населених пунктів, підприємств та організацій. АДС здійснює зокрема наступні функції, цілодобовий прийом і виконання аварійних заявок на системах газопостачання, участь при оформленнях технічних актів на аваріях та нещасних випадках, постійна готовність АДС, машин і механізмів до локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на системах газопостачання.

З долученого до матеріалів справи технічного акта служби аварійно відновлювальних робіт - 104, апеляційна інстанція встановила, що 11.06.2015 о 19 год 12 хв черговим диспетчером аварійно-диспетчерської служби (АДС) Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" ОСОБА_11 прийнято повідомлення від мешканця с. Кендерешів ОСОБА_8., який проживає по АДРЕСА_1, про сильний запах газу на АДРЕСА_1. Прибувши на місце виклику об 19 год 26 хв, бригадою АДС виявлено значний витік газу на підвідному газопроводі середнього тиску до с. Кендерешів, зафіксовано характер пошкодження та причини аварії, а саме, розрив зварного стику внаслідок зачеплення зубом ковша трактора. У графі причини аварії зафіксовано: виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу без узгодження з Мукачівський управляння УЕГГ (управління експлуатації газового господарства). Внаслідок аварії припинено газопостачання 368 споживачам природного газу, що проживають в селах Куштановиця, Кучава, Буковинка.

Згідно з поясненнями громадянина ОСОБА_12, від 15.06.2015 та від 18.11.2015, які містяться в матеріалах справи, 10.06.2015 та 11.06.2015 біля його будинку проводились роботи з розчистки канави екскаватором.

За викликом працівників АДС на місце аварії о 23 год 20 хв прибула оперативна група Мукачівського РВ УМВС під керівництвом слідчої Горват М.М., яка провела слідчі дії і взяла пояснення з працівників Мукачівського УЕГГ.

З протоколу огляду місця події за 12.06.2015, складеного слідчим Мукачівського MB УМВС України у Закарпатській області Батяла Н.В., апеляційний суд встановив і те, що на місці пошкодження газопроводу виявлено екскаватор з написом "Zaxis 120", "HITACHI" та паперовий логотип "Басейнове управління водних ресурсів Мукачівське МУВГ".

Тобто, як встановлено при розгляді спору, екскаватор з "Zaxis 120", "HITACHI", яким виконувались роботи на вул. Садовій в с. Кендерешів, належить Мукачівському міжрайонному управлінню водного господарства.

Окрім того, наказом голови правління ПАТ "Закарпатгаз" № 167 від 12.06.2015 створено комісію у складі представників позивача та відповідача, на місці аварійної ситуації було проведено технічне розслідування обставин та причин виникнення аварії. За результатами проведення розслідування складено акт про проведення розслідування.

З акта апеляційна інстанція встановила, що комісійним розслідуванням встановлено те, що 10.06.2015 при проведенні несанкціонованих земляних робіт в охоронній зоні газопроводу, пошкоджено газопровід середнього тиску Ду76 мм до с. Кендерешів Мукачівського району. Роботи проводились згідно з договором № 53 від 25.05.2015, укладеним головою Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району Химич В.І. та Мукачівським міжрайонним управлінням водного господарства. Проведення земляних робіт, в охоронній зоні газопроводу, не було погоджене з Мукачівським управлінням з експлуатації газового господарства ПАТ "Закарпатгаз".

Ознайомившись з актом розслідування член комісії від відповідача головний інженер Мукачівського управління водного господарства ОСОБА_16 підписувати його відмовився, мотиви відмови не повідомив, здійснив його копіювання. Про відмову від підпису складено відповідний акт від 15.06.2015.

При розгляді даного спору по суті вимог апеляційна інстанція встановила, що згідно з поясненнями очевидця аварії громадянина ОСОБА_12, від 18.11.2015, адресованих місцевому господарському суду, які долучені до матеріалів справи відповідачем, роботи проводилися також 11.06.2015.

Посилання відповідача на закінчення підрядних робіт саме 10.06.2015 судом відхилені, оскільки вони не можуть підтверджуватися актом приймання-передачі виконаних робіт, оскільки в ньому не зазначено дату його підписання. Інших доказів щодо дати закінчення виконання робіт відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Також судом встановлено і те, що в проекті щодо розчистки каналу К2, на ділянці якого пошкоджено газопровід, позначенням "увага газопровід" зазначено, що "роботи необхідно проводити в присутності представника експлуатуючої організації."

Встановлено, що на відстані близько 20-25 м від місця пошкодження газопроводу знаходиться ШРП, відповідно до п 2.1 Правил безпеки системи газопостачання N 254 шафовий регуляторний пункт - комплекс обладнання для зниження тиску газу та підтримання його на заданому рівні, повністю змонтований в заводських умовах, розташований в металевій шафі.

Знаходження ШРП неподалік місця пошкодження газопроводу відповідачем не заперечується, а також підтверджується картою ДП Закарпатського геодезичного центру Міністерства екології та природних ресурсів України Державної служби геодезії, картографії та кадастру України, яка міститься в матеріалах справи.

Також, матеріалами фото фіксації місця проведення підрядних робіт відповідачем, які містяться у справі, підтверджується, що вздовж ділянки дороги, по якій проводились земельні роботи з очищення каналу по обох ділянках автодороги знаходяться складові системи газопостачання, а саме, 2 засувки в надземному виконанні (для перекриття газу), у безпосередній близькості до місця пошкодження газопроводу ШРП.

При цьому судом встановлено, що матеріали справи міститься акт обстеження водовідвідних каналів від 10.11.2014, згідно даного акту комісією в складі депутата В. Коропецької сільської ради ОСОБА_17, депутата Мукачівської міської ради ОСОБА_18, члена виконкому В. Коропецької сільської ради ОСОБА_19, депутата Мукачівської міської ради ОСОБА_20, головного інженера Мукачівського управління водного господарства ОСОБА_16, головного інженера проектів ОСОБА_9 вирішено, зокрема п. 3, що на ділянках із стислими умовами виконання робіт, ускладненим доступом механізмів та наявних інженерних комунікацій (перетин газопроводу, ЛЕП та ін.) необхідно передбачити розробку шпунту вручну. Роботи проводити в присутності представника експлуатуючої служби. Даний акт підписано керівником та головним інженером Мукачівського управління водного господарства.

Таким чином, апеляційний суд мотивовано відхилив твердження відповідача про те, що він не знав, та не міг знати про наявність у даній місцевості газопроводу.

Апеляційна інстанція встановила і те, що характер пошкодження газопроводу, також зафіксований протоколами огляду місця від 22.01.2016 та 27.01.2016, із застосуванням фотозйомки та рентгеноскопії місця пошкодження газопроводу, а саме, розрив труби поблизу зварного стику, який починається зверху (0 градусів) до низу (180 градусів) по тому боці та напрямку, що пролягає до автодороги - свідчить про заподіяння пошкодження внаслідок прикладання значної сили саме у горизонтальній площині, тобто від руху ковша екскаватора, який виконував роботи з очистки каналу і спростовує доводи відповідача про інші причини пошкодження газопроводу, в тому числі начебто просідання ґрунту.

Пунктом 4.3.41. Правил безпеки систем газопостачання України N 254 передбачено, що перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника СПГГ. Ударні механізми для розпушування ґрунту можуть застосовуватися на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м.

В п. 4. 3. 40 цих Правил зазначено, що організація, яка виконує будівельні і земляні роботи, повинна представляти Спеціалізованому підприємству газового господарства проект виконання робіт; будівельні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м. від газопроводу допускаються тільки на підставі письмового дозволу СПГГ, у якому повинні бути зазначені умови і порядок їх проведення; до дозволу додається схема розташування газопроводу з прив'язками.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" охоронна зона - це землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Відповідно до п.п 10.1.7, п. 10.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві": земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують; виконання земляних робіт в охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою або діючих газопроводів необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт та працівників організацій, що експлуатують ці комунікації; під час виконання земляних робіт у безпосередній близькості діючих підземних комунікацій або у разі перетинання комунікацій необхідно забезпечити незмінність положення у просторі і збереження цілісності цих комунікацій, при цьому розробка ґрунту механізованим способом дозволяється на відстані не менше ніж на 2,0 м від бокової стінки і не менше ніж 0,4 м над верхом труби, кабелю.

Відтак з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин справи, суд правомірно визначився, що вимоги вищезазначених норм відповідачем не виконано, не дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку проведення земляних робіт в охоронній зоні газопроводу, позаяк судом встановлено факт виконання земляних робіт безпосередньо над місцем пошкодження газопроводу гусеничною спецтехнікою, а саме екскаватором "НІТАСНІ" марки "Zaxis 120", без погодження проектної документації та відповідного дозволу ПАТ "Закарпатгаз".

Окрім того, суд в межах повноважень, наданих йому процесуальним законодавством встановив і те, що розпорядження Верхньокоропецького сільського голови № 41 від 25.05.2015 про надання дозволу відповідачу на виконання земляних робіт по розчистці каналу К-1 та К-2 не відповідає вимогам, встановленим Типовим порядком щодо видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, оскільки в такому не вказано терміну його дії.

Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254 встановлено порядок розслідування аварій та нещасних випадків спеціальною комісією за участю відповідного наглядового органу та передбачена форма та зміст актів які складаються за наслідками аварій і ця форма є обов'язковою.

Водночас, у п. 100 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженому Постановою KM України, від 30.11.2011, № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" дано визначення аварій про які йдеться у вищезазначених Правилах безпеки систем газопостачання України та встановлено порядок розслідування.

Поряд з цим, в даному випадку пошкодження газопроводу не є аварією у розумінні п. 100 вказаного Порядку, оскільки не містить притаманних ознак вказаних в ньому аварій, а відтак, передбачений Правилами безпеки порядок розслідування аварій та форма акту не є обов'язковими до пошкодження, відшкодування збитків за яке є предметом цього спору (про вказану обставину комісією також відображено в складеному акті розслідування причин аварії від 12.06.15).

Між тим, за приписами п. 4.3.29. Правил безпеки, за результатами технічного обстеження сталевих і поліетиленових газопроводів складається акт, в якому з врахуванням виявлених дефектів і оцінки технічного стану слід дати висновок про можливість подальшої експлуатації газопроводу, необхідність і строки проведення його ремонту і заміни. Акт технічного обстеження повинен затверджуватися керівником СПГГ або підприємства. Результати обстеження записуються в паспорті газопроводу.

Тобто, у випадку пошкодження газопроводу без ознак аварій згадуваних у Порядку, складається акт у вільній формі, в якому встановлюється та відображається лише сам факт пошкодження. При цьому, виходячи з загального порядку фіксації подій та фактів (зокрема, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами) при складанні такого акту, у разі виникнення спірних питань під час підписання акта, представник сторони, який не згідний з викладеними в акті обставинами, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника такої сторони, від підписання, акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони від підписування.

Таким чином, апеляційна інстанція обґрунтовано визначилась, що складений позивачем акт комісійного розслідування від 10.06.2015 відповідає цим вимогам, а відтак, є належним доказом підтвердження пошкодження газопроводу. При цьому, викладені в ньому обставини відповідачем в установленому порядку не заперечено та не спростовано, а також достовірно підтверджуються і сукупністю ряду інших долучених до справи матеріалів справи доказів. Зокрема, актом аварійно-відновлюваних робі 104, поясненнями сторін та очевидців аварії, матеріалами, наданими працівникам Мукачівського PB МВС в Закарпатській області, тощо.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків апеляційного суду.

Відтак, враховуючи встановлені при розгляді справи: наявність причинного зв'язку між цими діями, бездіяльністю і шкодою, фактом пошкодження газопроводу позивача в результаті несанкціонованих робіт безпосередньо над газопроводом та наслідками які виникли, апеляційна інстанція законно визнала, що саме відповідач повинен відповідати за шкоду завдану позивачу як власник джерела підвищеної небезпеки.

За приписами статті 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювана, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, джерелом підвищеної небезпеки визнається будь-яке застосування концентрованої енергії у таких випадках, коли енергія використовується не в споживчих цілях, не в побуті, а на виробництві, на транспорті.

Виходячи з наведеного, до спірних взаємовідносин застосовуються правила відшкодування шкоди, встановлені статтею 1187 ЦК України.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в необхідності наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності, а саме, наявність шкоди; протиправна дія заподіювана шкоди та наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Вказана правова позиція відображена в ухвалі Верховного суду України від 27.10.10 у справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Тобто, вина заподіювача шкоди не вимагається для виникнення зобов'язання. Також, особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки відповідає й за випадкове її завдання (без вини).

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги п 4.3.40, 4.3.41 Правил безпеки системи газопостачання N 254 від 01.10.97, щодо порядку проведення земляних робіт біля діючого газопроводу та п. 1 ст. 16 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", а причинний зв'язок між діями відповідача та наслідками - заподіяння позивачу збитків підтверджується актом служби аварійно відновлювальних робіт " 104" від 11.06.2015, актом комісійного розслідування причин аварії, яке проводилось з 12.06.2015 по 15.06.2015, протоколами огляду місця Мукачівським РВ УМВС в Закарпатській області від 22.01.2016 та 27.01.2016 із застосуванням фотозйомки та рентгеноскопії місця пошкодження газопроводу, суд дійшов правомірного висновку щодо частково задоволення позовних вимог шляхом стягнення вартості робіт по відновленню газопостачання на суму 28 813, 99 грн та, виконаних позивачем робіт по ліквідації аварії на ділянці підземного стального газопроводу середнього тиску, на суму 25 192, 80 грн.

При цьому апеляційний суд правомірно визначився, що пунктом 5.9. Методики, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики, від 30.05.2003, № 264 "Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами" (далі - Методика) встановлено, що розрахунок допустимих та фактичних обсягів виробничо-технологічних втрат газу здійснюється газопостачальним або газорозподільним підприємством самостійно.

За приписами п. 6.2.1. Методики первинними даними для визначення граничних обсягів виробничо - технологічних втрат газу є такі: назва елементу (дільниці) мережі та її характеристика: газопровід - умовний прохід (діаметр) дільниці, її протяжність, тривалість експлуатації елементу (дільниці) газопроводу, тиск газу; вид, тип елемента (дільниці) газопроводу: міжселищні та розподільні газопроводи; газопроводи-уводи; квартальні, дворові, будинкові газопроводи; тип газового обладнання та приладів ГРП, БК ГРП, ШРП: регулювальні клапани, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (газу) і розміщені в ГРП; регулятори тиску газу, які не потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (газу) і розміщені в ГРП, БК ГРП; регулятори тиску газу, які не потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (газу) і розміщені в ШРП; домові комбіновані регулятори тиску газу (ДКРТ); газове обладнання та прилади квартир житлових будинків і подібних об'єктів комунально-побутових (невиробничого призначення) та бюджетних організацій (кількість: квартир, плит газових на квартиру - 1 або більше, проточних водонагрівачів, газових опалювальних приладів); тривалість опалювального періоду.

Відповідно п. 6.5 Методики виробничо-технологічні втрати газу, що виникли внаслідок аварій (пошкоджень) газопроводу, тис. куб. м (визначаються відповідно до належним чином оформлених актів про аварію (пошкодження) газопроводу.

В частині відмови у позові, зокрема щодо втрат природного газу на суму 237 129, 60 грн суд мотивовано визнав вказану суму недоведеною, оскільки такий розрахунок здійснювався за формулою, рекомендованою Н.Л. Стаскевичем (Г.Г. Шишко "Эксплуатация и ремонт систем газоснабжения"). Поряд з цим, така формула дозволяє лише орієнтовно визначити об'ємний максимальний секундний розхід газу, який витікає з аварійного пошкодження газопроводу.

Крім того, суд встановив, що позивачем зазначено площу отвору - 0, 00033 м.кв та вказано, що така вбачається з акту обстеження місця події. Поряд з цим, у вказаному акті лише зазначено, що при огляді місця події виявлено пошкодження ізоляції газопроводу ковшем екскаватора та наскрізний розрив газопроводу по зварному шві (більше ніж половина діаметра труби). Також суд підставно визнав, що позивачем не доведено тривалість витоку природного газу протягом 32 год та інші вихідні дані, які використовувались при розрахунку втрат природного газу.

Відтак касаційна інстанція визнає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним судом вірно застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини, повно і всебічно перевірені обставини спору і надана оцінка доводам та запереченням обох сторін.

Посилання скаржника на порушення апеляційним судом ч.4.ст. 105 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи вступною та резолютивною частинами постанови від 29.03.16.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 11110 ГПК підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та не спростовують встановлених апеляційним судом обставин справи, підстави для скасування законної постанови та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі №907/1123/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В.Алєєва

Г.М. Мачульський