ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 904/4232/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача),Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року у справі № 904/4232/16 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", треті особи: публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", публічне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш", про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача 1 777 404,58 грн. витрат понесених внаслідок сходу вагону в зв'язку з його протиправною поведінкою як власника такого вагону.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016 року (судді Юзіков С.Г.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року (судді Верхогляд Т.А., Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа (публічне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш") вважають, що оскаржені судові рішення є законними і просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2015 року сторонами було укладено Договір №ПЗ/В-155707/НЮ на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів - ТОв-2 (з включенням послуг на підготовку вагонів під навантаження - ТОв-1), за п.1.1 якого виконавець (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, надавати послуги відповідно до п.1.2. Договору, в обумовлений цим Договором строк, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом п.1.2. Договору сторони обумовили найменування послуг: Послуги по технічному обслуговуванню вантажних вагонів з відчепленням - ТОв-2 (з включенням послуг на підготовку вагонів під навантаження - ТОв-1), які знаходяться в межах Південно-Західної залізниці. Згідно з п.2.1. Договору виконавець зобов'язався протягом дії Договору надавати послуги згідно із вимогами "Правил з технічного обслуговування з відчепленням" №ЦВ-0030- ТОв-2, затвердженого наказом Укрзалізниці від 30.07.2007 року №385-Ц та "Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень (технічний огляд і технічне обслуговування - ТОв-1 порожніх вантажних вагонів)" ЦВ-0045, затвердженої наказом Укрзалізниці від 31.12.2009 року №734-Ц.

Необхідність надання Послуг визначають оглядачі вагонів виконавця згідно з "Інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації" ЦВ-0043, затвердженою та введеною в дію наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року №417-Ц (п.32.2. Договору).

Надання послуг підтверджується шляхом видачі повідомлення форми ВУ-23М (з подальшою передачею повідомлення 1353 із кодом Послуг 4, в полі 5- вид ремонту або обслуговування) та видачею повідомлення форми ВУ-36М (з подальшою передачею повідомлення 1354). Повнота наданих Послуг визначається на підставі дефектної відомості (п.2.3. Договору).

Виконавець гарантує якість ремонту вузлів та деталей, які було відремонтовано, протягом гарантійного терміну при умові дотримання Замовником, або іншим підприємством, яке використовує дані вагони, існуючих вимог по експлуатації вантажних вагонів, викладених в правилах, інструкціях та інших нормативно-технічних документах (п.2.4. Договору).

Встановлено, що 26.08.2015 року о 20 год. 05 хв. на 80 км 5 перегону Ольшаниця - Карапиші Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця зупинено поїзд №2934 екстреним гальмуванням з причини виявлення стороннього шуму та пилу з-під коліс вагону головної частини поїзда після прослідування вихідних стрілок станції Ольшаниця.

За даними позивача сталося сходження з рейок 4-ї колісної пари вагону № 61635314 в складі вантажного поїзду №2934, після сходу вагону виявлено злам буксової рами 2-го візка 4-го вагону № 61635314 з лівої сторони по ходу поїзда, власником вагону є ТОВ "Металургтранс" (відповідач).

Відповідно до акта службового розслідування серйозного інциденту від 27.08.2015 року, затвердженого головою комісії з реорганізації - в.о. начальника залізниці, комісією встановлено, що основною причиною сходження колісної пари вагону №61635314 є вкочування гребеня лівого колеса четвертої колісної пари №0029-442543-13р другого візка на головку лівої рейки та послідуючим скочуванням у середину колії правого колеса четвертої колісної пари, внаслідок зламу щелепи лівої бокової рами "14" №3049 2013 через наявність "старої" тріщини розміром 20х10 мм зі слідами корозії, на кромці внутрішнього радіусу R55 з послідуючим її розвитком на весь переріз зони "А" литва через порушення власником ТОВ "Металургтранс" ст.68 Статуту залізниць України та п.9.1, п.9.12. Правил технічної експлуатації залізниць України.

У висновку Головного управління безпеки руху Державної адміністрації залізничного транспорту України, транспортну подію - сходження з рейок вагону №61635314 на перегоні Ольшаниця - Карапиші Південно-Західної залізниці 26.08.2015 року класифіковано як серйозний інцидент та вирішено врахувати за власником вагону ТОВ "Металургтранс".

У протоколі №ЦВ-03/26 від 08.09.2015 року оперативної наради при в.о. начальника Департаменту вагонного господарства зазначено винуватцем транспортної події ТОВ "Металургтранс".

В результаті розслідування встановлено, що відповідач придбав вагон №61635314 у ПАТ "Дніпровагонмаш". При побудові вагон був укомплектований ходовими частинами візка моделі 18-100 в комплектації якої знаходиться бокова рама № 0014-3049-13, придбана у ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод".

Для визначення причини сходу вагону №61635314 позивачем проведена комісійна інструментальна перевірка вузлів та деталей вагону щодо відповідності нормативним документам. В ході замірів ходових частин вагону № 61635314 виявлено, що вина працівників залізниці (оглядачів вагонів), в допущенні транспортної події з поїздом №2934 в добу 26.08.2015 року на шляху прямування, відсутня, оскільки, зона утворення зламу бокової рами візка знаходилась в невидимій для оглядачів вагонів зоні.

Також позивач повідомив, що під час комісійного огляду сходу колісної пари встановлено, що за результатом проміру та огляду технічного стану залізничної колії у місці сходу колісної пари на відстані 267 м до місця сходу встановлено, що колія та стрілочні переводи №1 та №9 відповідають технічним вимогам, нормам та допускам утримання колії за шириною та рівнем, згідно з п.2 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів.

За даними позивача, відповідно до Положення "Про відбудовний поїзд залізниць України", аварійно-відновлювальні роботи з ліквідації наслідків даної транспортної події здійснював відновний поїзд №4171 Фастів. Вартість робіт проведених відновним поїздом № 4171 з ліквідації сходу вагону №61635314 становить 5 227,80 грн.

В результаті вказаної транспортної події був заблокований рух залізницею на вказаній ділянці, що унеможливлювало здійснення пасажирських та вантажних перевезень на даній ділянці, внаслідок чого залізниця понесла витрати на загальну суму 5 074,66 грн., у зв'язку зі збоєм графіку курсування поїздів.

На усунення серйозного інциденту - сходу вагону на перегоні Ольшаниця - Карапиші проведені роботи з наступними витратами:

1. виконання необхідних робіт з відновлення верхньої будови колії:

- збереження старопридатних плітей безстикової парної колії на 79 км ПК8+25,50-79 км ПК9+95,50 та 80 км ПКО+60,75-80 км ПК3+34,5 загальною довжиною 443,45 м, загальна вартість робіт та матеріалів відповідно до виконавчої калькуляції складає 278 787,57 грн.;

- укладення старопридатних пітлей безстикової парної колії на 79 км ПК8+24,50-79 км ПК9+93,08 та 80 км ПКО+82,73-80 км ПК3+53,79 загальною довжиною 439,64 м, загальна вартість робіт та матеріалів відповідно до виконавчої калькуляції складає 263 337,40 грн.;

- капітальний ремонт парної колії на 79 км ПК8+00,50 та 80 км ПК3+53,79-80 км з використання старопридатних пітлей МВБК загальною довжиною 553,29 м, загальна вартість робіт та матеріалів відповідно до виконавчої калькуляції складає 1 142 791,22 грн.

- робота машин та механізмів при капітальному ремонті парної колії 79 км ПК8+00,50 та 80 км ПК3+53,79-80 км з використання старопридатних піт лей МВБК загальною довжиною 553,29 м загальна вартість робіт відповідно до виконавчої калькуляції складає 71 266,93 грн.

2. транспортування відповідного поїзда в добу 26.08.2015 року від ст. Фастів до ст. Ольшаниця та у зворотному напрямку на загальну суму 10 919,00 грн. 01.10.2016 року.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № НЮ-16-254/15п з вимогою відшкодувати витрати позивача на усунення наслідків сходу вагону №61635314 в складі поїзду №2934 на перегоні Ольшаниця - Карапиші, що стався 26.08.2015 року, в задоволенні якої відповідач відмовив, що підтверджується Листом № 30417 від 20.10.2015 року.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виконавця послуг до замовника про стягнення збитків, спричинених у результаті сходження з рейок 27.08.2015 року колісної пари вагону №61635314.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволені позову мотивовано недоведеністю вини відповідача у спричиненні збитків.

Так, відповідно до ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до. ст. 68 Статуту залізниць України залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

Згідно з п. 9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил. Порядок обертання такого рухомого складу на коліях загальної мережі залізниць визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а порядок виходу локомотивів на станцію примикання - начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці) (п.9.12. Правил технічної експлуатації залізниць України).

Посилання у висновку щодо класифікації транспортної події, складеному в.о. начальника Головного Управління безпеки руху Державної адміністрації залізничного транспорту України, на порушення відповідачем ст. 68 Статуту Залізниць України, п. 9.1, 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України не відповідають дійсності, оскільки зазначені норми не містять жодних конкретних вимог щодо власників вагонів, які не були виконані підприємством відповідача.

Разом з тим, саме позивач відповідно до договору №ПЗ/В-155707/НЮ на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів від 08.04.2015 року зобов'язався обслуговувати вагони відповідача і проводити їх підготовку під навантаження. Відповідно, саме працівники позивача мали виявити несправності (недоліки) вагону.

Судом першої інстанції також встановлено, що надані позивачем протоколи нарад, акти розслідування, висновки не підписані представниками відповідача і третіх осіб.

Разом з цим, зауваження позивача про те, що відповідачем чи третіми особами висновки Залізниці за результатами розслідування не були оскаржені, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки вказаний факт жодним чином не підтверджує вину відповідача, так як оскарження є правом, а не обов'язком сторони.

Висновки позивача про те, що сходження вагону сталося з причини зламу щелепи лівої бокової рами "14" № 3049 2013 через наявність "старої" тріщини розміром 20х10 мм зі слідами корозії, на кромці внутрішнього радіусу R55 з послідуючим її розвитком на весь переріз зони "А" литва, не підтверджені належними доказами. Також позивачем не спростовано можливість зламу бокової рами внаслідок сходу вагону з рейок під час руху поїзду.

Крім цього, на бокову раму, встановлену під вагоном № 61635314 продавцем (третьою особою -1) надано сертифікат якості №36 від 16.04.2013 року на раму бокову №3049. Сертифікат якості на раму бокову №3049 підписано, у тому числі, інспектором Укрзалізниці Рудим І.А.

10.06.2013 року складено акт №47/20 про технічне приймання нових вантажних вагонів, в тому числі вагону з заводським номером №364, укомплектованого рамою боковою №3049, акт підписано у тому числі старшим інспектором-приймальником (ЦТА УЗ) Васильєвим Е.Б.

Тобто, на момент передачі вагону, укомплектованого рамою боковою №3049 у власність ТОВ "Металургтранс" та потім у користування Укрзалізниці, рама бокова відповідала встановленим вимогам, зауважень до якості рами бокової та вагону в цілому не було.

За таких обставин, з урахуванням того, що гарантійні строки експлуатації встановлюються з дати відправки напіввагонів замовнику та складають на: напіввагон - 3 роки, основні несучі елементи рами - 11 років, а злам рами трапився до закінчення гарантійного строку (вагон придбано за договором №20кп від 27.03.2013 року, аварія сталася 26.08.2015року) у відповідача не було підстав для додаткових перевірок вагону, крім тих, які проводив позивач, в обумовлені договором №ПЗ/В-155707/НЮ від 08.04.2015 року строки та необхідних обсягах.

Доводи позивача про те, що відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки (вагону) та має обов'язок відшкодувати спричинені збитки, суд касаційної інстанції вважає помилковим, оскільки на момент події, внаслідок якої відбулося сходження вагону з колії, спірний вагон у складі поїзду №2934 перебував у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, тобто правомірно володів зазначеним вагоном.

Відповідно до ч.1 ст. 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Статтею 398 Цивільного кодексу України передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову про стягнення з відповідача 1 777 404,58 грн. витрат понесених внаслідок сходу вагону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

Л.Ковтонюк