Постанова ВГСУ від 11.01.2016 року у справі №922/3930/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Справа № 922/3930/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.09.2015у справі№922/3930/15 Господарського суду Харківської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"провидачу виконавчого документу за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 15.06.2015 у справі №2/1126-2015за позовомПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"доПриватного акціонерного товариства "Галичина"простягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет заставиза участю представників сторінвід позивача:Черкасов І.Р.від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу виконавчого документу за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 15.06.2015 у справі №2/1126-2015 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення заборгованості за кредитним договором №13-08м/2013 від 18.10.2013, яка виникла станом на 19.05.2015 у розмірі 654978,27 доларів США і 414724,91 грн., та звернення стягнення на предмет застави за договором №13-08/2013-з застави майнових прав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2015 (суддя Прохоров С.А.) заяву ПАТ "Мегабанк" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 (колегія суддів: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ "Мегабанк" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 15.06.2015 у справі №2/1126-2015 задоволено позов ПАТ "Мегабанк" до ПАТ "Галичина": стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №13-08м/2013 від 18.10.2013, яка виникла станом на 19.05.2015 у розмірі 654978,27 доларів США та 414724,91 грн., та для повернення кредитної заборгованості звернуто стягнення на предмет застави за договором №13-08/2013-з застави майнових прав, а також стягнуто третейський збір у розмірі 2000,00 грн. та витрати на листування у розмірі 34,00 грн.

У зв'язку з невиконанням ПАТ "Галичина" вказаного рішення ПАТ "Мегабанк" подало заяву про видачу виконавчого документу на його примусове виконання.

За вимогами ч. 1 ст. 50, ч. 1 ст. 55, ч. 1 ст. 57 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень; рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Водночас рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1227, ч.ч. 1, 3 ст. 1229, ч. 1 ст. 12211 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського суду в судовому засіданні з викликом сторін. При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 12210 цього Кодексу. За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Зокрема, у силу п. 6 ст. 11110 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, зокрема, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом.

Формування третейського суду врегульовано розділом ІІІ Закону України "Про третейські суди", відповідно до положень якого третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів; у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. (ч.ч. 2, 4 ст. 16); формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами (ч. 2 ст. 17).

Підстави відводу чи самовідводу третейського судді визначені у ст. 19 Закону України "Про третейські суди", у ч. 4 ст. 20 якого передбачено, що процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Так, відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 20 Закону України "Про третейські суди" заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін. Незалежно від заперечень сторони третейський суддя третейського суду для вирішення конкретного спору, якому заявлений відвід, не може брати участі у справі. Якщо протягом 10 днів після відводу такого третейського судді сторони не погодять іншої кандидатури, спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Дослідивши умови кредитного договору №13-08м/2013 від 18.10.2013 і договору №13-08/2013-з застави майнових прав від 18.10.2013, укладених між ПАТ "Мегабанк" і ПАТ "Галичина", суди першої та апеляційної інстанцій з'ясували, що за домовленістю сторін усі спори, які виникають між ними за цими договорами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання договорів, розглядаються Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (далі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погодились, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово, та доручили голові Третейського суду призначати третейського суддю зі списку суддів третейського суду.

Регламентом Третейського суду у п. 3 ст. 7 і ст. 67 передбачено, що питання про прийняття позовної заяви до провадження Третейського суду вирішується головою Третейського суду в триденний строк з дня отримання позовної заяви Третейським судом. Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником зі списку третейських суддів Третейського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 20 і ст. 91 Регламенту Третейського суду особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, подавати клопотання, робити заяви, давати письмові та усні пояснення третейському суду. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються третейським судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у засіданні третейського суду осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду заяв і клопотань третейський суд виносить ухвали. Зокрема, порядок відводу чи самовідводу третейського судді визначений у ст. 10 Регламенту Третейського суду, згідно з п. 5 якої заява сторони про відвід подається голові Третейського суду.

На підставі наданих сторонами доказів та матеріалів третейської справи №2/1126-2015 за позовом ПАТ "Мегабанк" до ПАТ "Галичина", суд першої інстанції встановив відсутність передбачених законом підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду в зазначеній справі.

Зокрема, суд першої інстанції встановив відповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення від 15.06.2015 у справі №2/1126-2015, вимогам ст.ст. 16,19 Закону України "Про третейські суди". При цьому господарським судом обґрунтовано відхилено доводи ПАТ "Галичина" про те, що третейський суддя Федоров О.В., який розглянув зазначену справу, є заінтересованою особою в результаті розгляду справи, адже ці доводи не підтверджені відповідними доказами.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Мегабанк", суд апеляційної інстанції, навпаки, дійшов висновку про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення від 15.06.2015 у справі №2/1126-2015, з огляду на відсутність у матеріалах вказаної третейської справи документів, на підставі яких третейського суддю Федорова О.В. призначено для розгляду даної справи, зокрема, розпорядження голови Третейського суду №1126 від 21.05.2015, копію якого надано ПАТ "Мегабанк".

Однак судами під час розгляду даної справи, в ході якого були досліджені положення Регламенту Третейського суду, не встановлено наявність у ньому припису щодо обов'язкового приєднання до матеріалів третейської справи оригіналу чи копії відповідного документу голови Третейського суду чи його заступника щодо призначення третейського судді для розгляду справи. Відтак сама лише відсутність у матеріалах третейської справи вказаного документу не є достатньою підставою для висновку про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, який розглянув справу, тоді як відсутність прийняття головою Третейського суду відповідного документу у справі №2/1126-2015 судами не встановлена.

Також суд апеляційної інстанції виходив з обставин направлення 11.06.2015 ПАТ "Галичина" на адресу Третейського суду заяви про відвід судді Федорова О.В., яка не була розглянута Третейським судом із винесенням відповідної ухвали. Проте, зважаючи на відсутність встановлення факту наявності у Третейському суді станом на 15.06.2015 поданої ПАТ "Галичина" заяви про відвід третейського судді Федорова О.В., зазначення суду апеляційної інстанції про відсутність розгляду такої заяви є безпідставним.

З огляду на викладене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю викладених у ній висновків положенням господарського процесуального законодавства, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України