ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 904/4194/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Яценко О.В.суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016у справі№ 904/4194/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск"доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення 244 676,80 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Каплун О.А. дов. від 31.10.2016,- відповідача:Бабіч О.І. дов. від 12.10.2016

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (далі за текстом - ДП "СМП "Октябрьск") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі за текстом - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), в якому, з урахуванням збільшення вимог просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 183П-2015/3124 від 30.07.2015 у розмірі 125 068, 75 грн., пеню у розмірі 105 085,41 грн. та 3 % річних у розмірі 14 522,64 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 у справі №904/4194/16 (суддя - Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги ДП "СМП "Октябрьск" задоволено частково, стягнуто з від відповідача на користь позивача 125 068,75 грн. основного боргу, 100 212,66 грн. пені та 14 522,64 грн. 3 % річних. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий - Дмитренко Г.К., Джихур О.В., Антонік С.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 змінено шляхом викладення його резолютивної частини у редакції, відповідно до якої з відповідача на користь позивача стягнуто 125 068,75 грн. основного боргу, 96 370,83 грн. пені та 13 979,16 грн. 3 % річних. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 904/4194/16, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 526, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

08.11.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою від 02.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківської І.П. касаційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2016.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.07.2015 між ДП "СМП "Октябрьск" (портовий оператор) та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник) укладено договір № 183П-2015/3124, яким визначено порядок та умови надання послуг з виконання вантажних операцій портовим оператором з вантажем, який належить вантажовласнику, та який надходить в порт для відправки на експорт/імпорт, транзит (п. 1.1. договру).

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. договору вантажовласник здійснює організацію транспортування власного вантажу та у відношенні з портовим оператором діє від свого імені та за свій рахунок або делегує повноваження довіреній особі, яка виступає від імені вантажовласника. Варіанти вантажних операцій, супутніх послуг, їх вартість, об'єм робіт та інше відносно вантажів окремої номенклатури визначаються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

У п. 2.1.2. договору сторони погодили, що портовий оператор здійснює своєчасну перевалку вантажу вантажовласника із одного виду транспорту на інший своїми силами і засобами відповідно до діючих в порту правил та норм.

Відповідно до п. 2.1.7. договору порт приймає експортний вантаж на зберігання згідно з вагою, встановленою шляхом переважування і кількості місць після перерахунку за участю довіреної особи вантажовласника - експедитора, забезпечує схоронність вантажу при його перевалці та зберіганні.

Згідно з п. 2.1.9. договору виходячи із своїх можливостей портовий оператор за заявками вантажовласника може виконувати додаткові роботи і надавати послуги, пов'язані з перевантаженням вказаного вантажу.

Оплата додаткових робіт і послуг, а також використаних при цьому матеріалів проводиться згідно з п. п. 3.4., 3.5. договору на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.7. договору визначено, що датою виконання робіт (надання послуг) є дата, зазначена портовим оператором в акті виконаних робіт та/або наданих послуг, і повинна відповідати даті коносамента/штурманської розписки за виключенням п. 3.4.2. та п. 3.5. даного договору, коли коносамент або штурманська розписка не складаються.

Згідно з п. 3.4.1. договору вантажовласник сплачує портовому оператору: вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання та інші можливі роботи, послуги згідно з Порядком стягнення плати за ПРР і додатків до цього договору.

У відповідності до п. п. 3.10.1., 3.10.2. договору оплата здійснюється вантажовласником по кожній партії вантажу, після відвантаження на судно та після видачі судової партії вантажу, яка надійшла до портового оператора.

Нарахування платежів за надані послуги, виконані роботи, здійснюється в доларах США згідно діючих тарифів портового оператора, передбачених Порядком справляння плати за ПРР та зазначених у додатках до договору, для резидента перерахування в гривню за курсом Національного банку України на дату акту виконаних робіт/наданих послуг.

Пунктом 3.10.3. договору погоджено, що оплата здійснюється згідно з рахунками портового оператора. Бухгалтерія портового оператора зобов'язується упродовж 2-х робочих днів після їх оформлення направляти оригінали рахунків і актів виконаних робіт/наданих послуг кур'єрською поштою на адресу вантажовласника.

У п. 3.10.4. договору сторони визначили, що оплата здійснюється вантажовласником упродовж 15-ти календарних днів з дати отримання вантажовласником актів виконаних робіт/наданих послуг і оригіналів відповідних рахунків.

Датою отримання актів і рахунків є дата, яка вказана представником/працівником вантажовласника на другому примірнику супровідного листа портового оператора, при цьому дата, вказана вантажовласником на супровідному листі портового оператора про отримання, повинна відповідати даті, вказаній у квитанції/повідомленні кур'єра про вручення вантажовласнику кореспонденції. Працівник/представник вантажовласника, крім дати про отримання, також зазначає на супровідному листі (розбірливим почерком) ПІБ, посаду, підпис.

Сканована копія другого примірника супровідного листа з відміткою вантажовласника про отримання не пізніше наступного робочого дня надсилається електронною поштою на адресу портового оператора на E-mail: info@okt-port.com. Оригінал другого примірника супровідного листа вантажовласника про отримання оригіналів рахунків і актів повертається кур'єрською поштою портовому оператору не пізніше 3-х робочих днів з дати його отримання і внесення відміток.

У разі невиконання вантажовласником умов абзаців другого і третього цього пункту договору про належне оформлення факту отримання актів і рахунків портового оператора, а також несвоєчасної відправки (електронною поштою і кур'єрською поштою) на адресу портового оператора другого примірника супровідного листа, строк оплати послуг і робіт починає обчислюватися з дати, вказаної портовим оператором в акті виконаних робіт/наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення строків оплати, встановлених даним договором, портовий оператор має право стягнути з вантажовласника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка діяла в період прострочення.

Даний договір, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін, вступає в силу з 01.08.2015 і діє до 01.08.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань, які виникли в межах строку його дії. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії даного договору (п. 9.1. договору).

24.07.2015 сторонами підписано додаток № 1 до договору від 24.07.2016 № 183П-2015, яким визначено ставки оплати за роботи та послуги, які виконуються портовим оператором для експортної металопродукції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач виконав вантажно-розвантажувальні роботи, надав послуги із навантаження, вивантаження, переважування та зберігання вантажу, подачі-прибирання вагонів, зважування вагонів на загальну суму 13 916 342,77 грн., про що свідчать відповідні акти наданих послуг.

Також, з урахуванням умов п. 2.1.9. договору, позивачем було надано послуги з переважування вантажу та переміщення вантажу з критого складу на склади відкритого типу на загальну суму 125 068,75 грн., що підтверджується актами наданих послуг, копії яких залучені до матеріалів справи.

Наявними у матеріалах справи супровідними листами від 18.12.2015 № 01-7/2736, від 06.01.2016 № 01-7/25, від 08.01.2016 № 01-7/32, від 10.03.2016 № 01-7/511, від 01.10.2015 № 01-7/2071, на яких міститься підпис представника ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" із зазначенням його посади і дати їх отримання, підтверджується факт вручення відповідачеві рахунків на оплату, а також актів наданих послуг.

Встановлено судами і те, що оплату наданих позивачем послуг за договором відповідач здійснив частково на суму 13 916 342,77 грн., з порушенням визначених договором строків такої оплати. Внаслідок чого у відповідача утворився борг перед позивачем у розмірі 125 068,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ДП "СМП "Октябрьск" про стягнення з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 125 068,75 грн. основного боргу, 105 085,41 грн. пені та 14 522,64 грн. 3 % річних.

Отже, спір між сторонами стосується виконання умов договору про надання послуг, а тому до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо фактичного надання позивачем послуг за договором від 24.07.2016 № 183П-2015, аналіз документів, поданих на підтвердження їх надання, виконання відповідачем зобов'язань з прийняття і оплати цих послуг.

Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, проте з урахуванням здійсненого апеляційним судом перерахунку розміру вимог про стягнення пені та 3 % річних.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 цього ж Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судами установлено, що за своєю правовою природою спірний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з п. 1 ст.193 ГК України.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач надав відповідачу послуги за договором від 24.07.2015 на загальну суму 14 041 411,52 грн.; надані послуги були частково оплачені відповідачем на загальну суму 13 916 342,77 грн. з порушенням строку такої оплати, визначеного умовами договору.

Встановили суди і те, що строк оплати за спірні послуги настав; обґрунтованої відмови про причини неприйняття наданих послуг на суму боргу за відповідними актами відповідач не надав; що вартість наданих, але неоплачених відповідачем послуг становить 125 068,75 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт несплати відповідачем повної вартості наданих послуг за спірним договором, строк оплати яких настав, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача 125 068,75 грн. основного боргу.

З огляду на що, встановивши факт наявності порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг, суди попередніх інстанцій також дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та пені, з урахуванням здійсненого судом апеляційної інстанції перерахунку у відповідності до вимог приписів ст. ст. 232, 253, 254 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Довід касаційної скарги про відсутність доказів отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк він спростовується обставинами установленими судами та матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт надання позивачем спірних послуг відповідачеві та отримання останнім рахунків на оплату цих послуг.

Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції; норми матеріального права до встановленого застосовані вірно.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятої у справі постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 у справі № 904/4194/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська