ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 910/30028/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:Макєєв В.М. дов. від 30.12.2015 № 0115-334 відповідача:Патрик Г.Г. дов. від 28.12.2015 № 137 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина рішенняГосподарського суду міста Києва від 09.03.2016та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016у справі№ 910/30028/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 2 346,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК"Українська страхова група", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення 2 346,50 грн. страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 (головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму страхового відшкодування у розмірі 2 346,50 грн. та 1218,00 грн. судового збору.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статті 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, статей 22, 29, 38, 39, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з огляду на те, що до позивача після виплати страхового відшкодування перейшло право зворотної вимоги до МТСБУ на суму у розмірі 2 346,50 грн. відповідно до пп."а" п. 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неповне з'ясування місцевим та апеляційним судами обставин справи та порушення ними норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" пункт 36.4 якої виключає можливість компенсації МТСБУ витрат страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування за шкоду заподіяну з вини осіб, які на дату ДТП не застрахували цивільно-правову відповідальність. І відповідно, на думку заявника, вказані витрати має компенсувати особа, відповідальна за вчинену ДТП.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.07.2012 між позивачем (страховик), ОСОБА_6 (страхувальник) та ПАТ "Банк Кіпру" (вигодонабувач) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2110-12-00057 (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_2.

21.11.2012 о 13:20 год. у м. Харків по проспекту Московському 246 сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_2, та автомобіля Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, внаслідок чого автомобіль марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2012 в адміністративній справі № 2033/9442/12.

Відповідно до рахунку № 4054393 від 19.12.2012 ТОВ "Атлант-М Олексіївка" вартість ремонту автомобіля марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в ДТП, що мала місце 21.11.2012, склала 2 970,00 грн.

На підставі страхового акта № ПССКА-1823 від 19.12.2012 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 2 346,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17169 від 26.12.2012 на суму 2 346,50 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога ПрАТ "СК"Українська страхова група" до Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодувати сплачену страхову виплату.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже розглядаючи спір по суті суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що після виплати страхового відшкодування ПАТ "СК "Українська страхова група" отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Як встановлено судами, винний у вчиненні ДТП водій автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Як врегульовано п. 39.1 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 статті 39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до п. 1.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 10.02.2005, 31.03.2005, протоколи №№ 121, 128, погодженого рішенням Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України від 06.04.2005 протокол № 3, чинного на дату дорожньо-транспортної пригоди та виплату позивачем страхового відшкодування, Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у разі заподіяння шкоди наземним транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п. п. 1.3.2).

Аналіз наведених статей Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає підстави для висновку про те, що МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини щодо здійснення позивачем страхової виплати у розмірі 2 346,50 грн. та заподіяння шкоди у вказаному розмірі особою, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, колегія суддів погоджується з висновками судів про перехід до позивача права зворотної вимоги до МТСБУ в межах суми страхового відшкодування потерпілій особі на підставі пп. "а" п. 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно задовольнили позов.

У касаційній скарзі МТСБУ наголошує на приписах п. 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка на думку скаржника містить обмеження стосовно кола осіб, яким МТСБУ може бути виплачено таке відшкодування.

Колегія суддів визнає згадані доводи безпідставними, оскільки п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює порядок виплати страхового відшкодування саме страховиком (страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування" - п. 1.2 ст. 1 даного Закону), в той час як відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ здійснює регламентні виплати у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону. Отже обмеження, встановлені п. 36.4 статті 36 вказаного Закону, не розповсюджуються на регламентні виплати, які здійснює МТСБУ.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів про наявність правових підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішення і постанови та прийняття нового рішення у справі відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі №910/30028/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець