ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 16/351

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Демидової А.М., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.05.2016та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 26.01.2016за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет"на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіу справі№16/351 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет"простягнення 7 508 830,00 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет"доДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності договоруза участю представників сторін:від прокуратури:не з'явився;від позивача:Макеєнко О.Г.;від відповідача:не з'явився;від ГУ ДКСУ у м. Києві: Мельниченко К.Г.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі №16/351, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 16.09.2014, у задоволенні первісних позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" про стягнення з відповідача 7 508 830,00 грн. відмовлено повністю; зустрічні позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним з моменту вчинення договір № 1171 пайової участі у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва від 26.12.2007, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультінет"; стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" 630 000,00 грн. сплачених за договором № 1171 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 26.12.2007.

18.06.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 видано наказ.

09.04.2015 ТОВ "Мультінет" звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві із заявою про прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 та стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" 630 000,00 грн.

Однак, 22.05.2015 ГУ ДКСУ у м. Києві направило скаржнику лист № 10-08/510 - 6780 "Щодо відкладення безспірного списання", яким повідомило скаржника, що керуючись пп. 1 п. 11. "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів з рахунків Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відкладено до розгляду судом заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зміну способу та порядку виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі № 16/351, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015, відмовлено у задоволенні заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зміну способу та порядку виконання рішення.

В подальшому 23.10.2015 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 вирішення питання про прийняття заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про відстрочку виконання рішення відкладено до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

30.10.2015 ГУ ДКСУ у м. Києві направило скаржнику лист № 10-08/912 - 13648 "Щодо відкладення безспірного списання", яким повідомило скаржника, що керуючись пп. 1 п. 11. "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів з рахунків Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відкладено до розгляду судом заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про відстрочення виконання рішення суду, яка була прийнята Господарським судом міста Києва 23.10.2015.

Посилаючись на безпідставність відкладення ГУ ДКСУ у м. Києві безспірного списання коштів з рахунків відповідача, ТОВ "Мультінет" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві як органу, що виконує судові рішення, в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, у якій просить суд визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, яка полягає у невиконанні рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 16/351, та зобов'язати ГУ ДКСУ у м. Києві виконати рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 у справі №16/351 (суддя Головатюк Л.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.), скаргу ТОВ "Мультінет" на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задоволено частково; визнано незаконною бездіяльність ГУ ДКСУ у м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2014 у справі №16/351, на виконання якого видано наказ; зобов'язано ГУ ДКСУ у м. Києві вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 у строки, визначені вказаним нормативним актом; в іншій частині скаргу ТОВ "Мультінет" відхилено.

Не погоджуючись з судовими актами першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги ТОВ "Мультінет" на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовити повністю.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак представники відповідача та прокуратури не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2014 у справі № 16/351.

Задовольняючи вимоги скарги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бездіяльність ГУ ДКСУ у м. Києві щодо виконання наказу від 18.04.2014 є неправомірною, оскільки звернення боржника до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочення виконання рішення, не є підставою для відкладення безспірного списання коштів.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Статтею 3 зазначеного закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку боржниками за ним визнаються визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

З п. 3 Порядку вбачається, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей (п. 48 Порядку).

Відповідно до п. 11 Порядку відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання; необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо; у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.

Зі змісту Порядку вбачається, що ні у п. 11, ні п. 31 або 49, не передбачено такої підстави для відкладення безспірного списання коштів, як звернення до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

За змістом п. 7.1.3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Таким чином, правомірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що заяви про відстрочення рішення суду та зміни способу і порядку виконання рішення не є тотожними і мають різні правові наслідки.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо безпідставності відкладення ГУ ДКСУ у м. Києві безспірного списання коштів з рахунків боржника до розгляду судом заяви про відстрочення виконання рішення суду, а отже і щодо наявності підстав для визнання незаконною бездіяльності ГУ ДКСУ у м. Києві щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 16/351, на виконання якого видано наказ, та зобов'язання останнього вчинити відповідні дії у строки визначені законодавством.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених постанові суду апеляційної інстанції та ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 у справі №16/351 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді А. Демидова

С. Самусенко